Рішення № 12784527, 09.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2010 р.                                                                      Справа №19/125

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-ОИЛ", 03039, Україна, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп.1-А, оф.407;

до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородського Комбінат хлібопродуктів № 1, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул.Гоголя,28

про стягнення 208010,32 грн.

                                                   Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Мрига Д.В.

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 208010,32 грн., у тому числі 193510,56 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору поставки нафтопродуктів № 221 від 10.03.2010 р. 1902,13 грн. - 3 % річних, 12597,63 грн. - пені.

Відповідач своїм правом на подання відзиву згідно ст.59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав; свого повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.07.2010 (залучено до матеріалів справи).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 06.09.2010р. № 6924613 Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 (скорочена назва –ДП ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1) зареєстровано як юридична особа за адресою: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул.Гоголя,28. На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був за своєчасно та належно повідомлений, за ухвалою суду явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Позивачем у позові заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Згідно із ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Позивач не надав суду доказів які б підтверджували, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому клопотання про забезпечення позову слід відхилити.

В судовому засіданні 09.09.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

10 березня 2010 року між ТОВ “Преміум-ОИЛ” (позивачем) та ДП ДАК “Хліб України” Миргородський КХП №1 (відповідачем) укладений договір поставки нафтопродуктів № 221 (далі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору позивач як постачальник зобов’язується передати в погоджені строки, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити на умовах викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі “Товар”.

Відповідно до п. 2.1 Договору, товар поставляється партіями. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 ГК України та складають невід’ємну частину цього договору (п.1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та /або актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними)., які підписані представниками сторін.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар (нафтопродукти - ДТ (EN 590) у кількості 35 415 л. на загальну суму 218 510,56 грн., що підтверджується двостороннє підписаною видатковою накладною № ПО-0000074 від 11 березня 2010 року та довіреністю відповідача на прийняття товару № 63 від 11.03.2010 року.

На оплату вказаного товару позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № ПО-0000089 на загальну суму 218 510,56 грн. Реквізити вказаного рахунку-фактури зазначені також у видатковій накладній № ПО-0000074 від 11 березня 2010 року, за якою приймався товар.

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість Товару відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на Товар протягом 10 (десяти) робочих днів, з дати здійснення поставки Товару.

Відповідач в установлений в договорі строк оплату одержаного товару не здійснив.

Претензією вих. №22/04 від 22.04.10р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар. Дана претензія була одержана відповідачем 22.04.2010р., що підтверджується відміткою відповідача на претензії

На підтвердження своїх зобов'язань перед позивачем відповідач підписав Акт зведення взаєморозрахунків за період з 01.03.10 р. по 29.04.10р., за яким сторони констатували борг відповідача перед позивачем у сумі 218 510,56 грн.

15.06.2010р. відповідач здійснив часткову оплату за одержаний товар в сумі 25000,00 грн., підтвердженням чого є банківська виписка по ДП ДАК “Хліб України” Миргородський КХП №1 за період від 15.06.10 р. по 15.06.10 р. про надходження суми 25000,00 грн.

Заборгованість в сумі 193 510,56 грн. відповідачем не сплачена.

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також судом встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 06.09.2010р. № 6924613 стосовно Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 порушено провадження у справі про банкрутство.

Як свідчить надані на запит суду матеріали, ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 року порушено провадження у справі № 18/145 про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 4 даної ухвали судом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону.

Згідно довідки господарського суду Полтавської області від 09.09.2010р. № 10-19/919:

- оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 опубліковано в газеті “Урядовий кур”єр”№210 від 08.11.2008 року,

-          ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.01.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1;

- станом на 09.09.2010р. ухвала про затвердження звіту та ліквідаційного балансу Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 судом не виносилася.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон) конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

          Вимоги позивача, які є предметом даного спору виникли після порушення справи № 18/145 про банкрутство відповідача, а отже відносяться до поточних вимог кредиторів. Тому, положення ст. 14 Закону, зокрема, й щодо обов’язку кредитора звернутися у місячний строк до боржника з кредиторськими вимогами, на дані правовідносини не поширюються.

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим.

Вимоги по даній справі виникли після введення судом мораторію, отже спір за даними правовідносинами підлягає вирішенню в загальному порядку.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу, чи заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 193510,56 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 50 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом

На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 1902,13 грн. –3% річних за період 26.03.2010р. –12.07.2010р. Після проведення перевірки правильності даного розрахунку судом встановлено, що сума річних за заявлений позивачем період становить 1884,17 грн. в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення 17,96 грн. річних вимоги слід відхилити як безпідставні.

Згідно п.4.1. Договору за порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов'язання. На підставі вказаного положення позивачем заявлено до стягнення 12 597,63 грн. пені за період 26.03.2010р. по 12.07.2010р.

Як було встановлено судом, пунктом 4 ухвали господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 року у справі № 18/145 судом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати

податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових

платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Згідно з частиною першою статті 11 та частиною четвертою статті 12 Закону мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно довідки господарського суду Полтавської області від 09.09.2010р. № 10-19/919 станом на 09.09.2010р. ухвала про затвердження звіту та ліквідаційного балансу Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 судом не виносилася. Отже, провадження у справі про банкрутство не припинено.

В п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що суди мають враховувати, що дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені слід відхилити, оскільки пеня нарахована позивачем протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить вищевказаним положенням законодавства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

У листі позивачем заявлено клопотання про повернення надлишково сплачених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч.2 п. 13 Порядку оплати витрат з інформаціійно-тезхнічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Підставами для повного або часткового повернення державного мита по господарським справам відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 "Про державне мито" є, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Позивачем на дату подачі позову за платіжним дорученням № 637 від 12.07.2010р. сплачено 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В зв’язку зі зміною банківських реквізитів для сплати витрат на інформаційно-технічного забезпечення позивачем було повторно сплачено 236,00 грн. за платіжним дорученням № 904 від 07.09.2010р.

Отже, надмірна сума сплачених витрат становить 236,00 грн., яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-ОИЛ" про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 (юридична адреса: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, ідентифікаційний код 00952172, інші відомості –не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-ОИЛ" (юридична адреса: 03039, Україна, м. Київ, вул.Голосіївська,7, корп.1-А, оф.407; ідентифікаційний код 36644132, інші відомості –не відомі) 193510грн. 56 коп. основного боргу, 1884грн. 17 коп. річних, 1953грн. 95 коп. витрат з оплати держмита, 219грн. 48 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині –у позові відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтаві, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, з рахунку 31118095700002, код бюджетної класифікації: 22050000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-ОИЛ" (юридична адреса: 03039, Україна, м. Київ, вул.Голосіївська,7, корп.1-А, оф.407; ідентифікаційний код 36644132, інші відомості –не відомі) 236 грн. надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення, сплачених за платіжним дорученням № 637 від 12.07.2010р., оригінал якого залучено до матеріалів справи.

Видати довідку.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: