Ухвала суду № 127844498, 03.06.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 4-с/484/7/25

Справа № 484/4420/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді Шикері І.А.

з участю секретаря - Туркалової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську скаргу ОСОБА_1 про визнання виконавчих дій, щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 26.05.2025 такими, що не підлягають виконанню та зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025, через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання виконавчих дій, зокрема арешту коштів відповідно до постанов від 26.05.2025 такими, що не підлягають виконанню до завершення апеляційного розгляду у справі №484/4420/24 та зобов`язання державного виконавця припинити виконання зазначених постанов до завершення апеляційного розгляду.

Скарга мотивована тим, що у справі №484/4420/24 було постановлене рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 21.05.2025 було відкрите апеляційне провадження, з одночасним поновленням строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України, у разі поновлення строку на апеляційне оскарження дія рішення суду першої інстанції зупиняється. Попри це, державним виконавцем було винесено дві постанови про арешт коштів боржника, а саме: постанова від 26.05.2025 у межах стягнення судового збору; постанова від 26.05.2025 у межах стягнення основної суми позову. Таким чином, вчинення виконавчих дій на підставі рішення, дія якого зупинена судом, скаржниця вважає передчасними та неправомірними, в зв`язку з чим й звернулась до суду з наданою скаргою.

Скаржниця, будучи користувачем «Електронного суду», була належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги, причини неявки суду не відомі.

Головний державнийвиконавець Першоговідділу ДВСу Первомайськомурайоні МорозО.С.подала досуду відзив,який підтрималав судовомузасіданні,при цьомупояснила,що навиконанні уПершому відділіДВС уПервомайському районіперебуває зведеневиконавче провадження№ 78231192,до складуякого входитьАСВП №78182574з виконаннявиконавчого листапро стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" боргу, в сумі 8615,51 грн. та АСВП № 78182565 про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» боргу, в сумі 2422,40 грн. Вказані виконавчі провадження були відкриті 26.05.2025. Крім того, 26.05.2025 нею були винесені постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, в сумі 319 грн. та виконавчого збору, в сумі 861,55 грн. Також, 26.05.2025, в межах суми боргу було винесено постанови про арешт коштів боржника. 27.05.2025 на електронну адресу відділу надійшло клопотання боржника ОСОБА_1 про зупинення виконавчих дій, відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду від 21.05.2025. 30.05.2025 нею було винесено постанову про об`єднання вищевказаних виконавчих проваджень та постанову про зупинення АСВП №78182574з виконаннявиконавчого листапро стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" боргу, в сумі 8615,51 грн., а 02.06.2025 винесено постанову про зупинення АСВП № 78182565 про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» боргу, в сумі 2422,40 грн. Зауважила, що жодних стягнень з боржниці не проводено, а належні їй карткові рахунки заблоковано лише в межах суми боргу. Таким чином, вважала, що вчинені нею виконавчі дії є правомірними, відповідають вимогам закону. На підставі викладеного, просила визнати скаргу необґрунтованою та відмовити в її задоволенні.

Вислухавши пояснення головного державного виконавця, дослідивши матеріали скарги, копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № 78231192, суд дійшов такого висновку.

Статтею 447ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.03.2025, позов ТОВ «ФКУправління Активами»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором був задоволений. З ОСОБА_2 , на користь ТОВ «ФК Управління Активами» було стягнуто суму заборгованостіза Договоромпозики №75542591,яка складаєтьсяз:6030грн 00коп суми заборгованостіза основноюсумою боргу та2585грн.51коп суми заборгованостіза відсотками,а всьогостягнуто 8615 грн.51коп.та витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 грн 40 коп.

06.05.2025 ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», подала апеляційну скаргу на вкзане рішення суду.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12.05.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, пр цьому, поновлено було строк на апеляційне оскарження та зупинено дію оскаржуваного рішення.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 21.05.2025, було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , копію якої надіслано учасникам справи.

На виконанніу Першомувідділі ДВСу Первомайськомурайоні перебуваєзведене виконавчепровадження №78231192,до складуякого входитьАСВП №78182574з виконаннявиконавчого листапро стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" боргу, в сумі 8615,51 грн. та АСВП № 78182565 про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» боргу, в сумі 2422,40 грн.

Вказані виконавчі провадження були відкриті 26.05.2025.

Крім того, 26.05.2025 головним державним виконавцем були винесені постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, в сумі 319 грн. та виконавчого збору, в сумі 861,55 грн.

Також, 26.05.2025, в межах суми боргу, головним державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника.

27.05.2025 на електронну адресу відділу ДВС надійшло клопотання боржника ОСОБА_1 про зупинення виконавчих дій, відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду від 21.05.2025.

30.05.2025 головним державним виконавцем було винесено постанову про об`єднання вищевказаних виконавчих проваджень з наданням їм номеру АСВП № 78231192та про зупинення АСВП №78182574з виконаннявиконавчого листапро стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" боргу, в сумі 8615,51 грн.

02.06.2025 головним державним виконавцем було винесено постанову про зупинення АСВП № 78182565 про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» боргу, в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби України.

Згідно з частинами першою та другою статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дій, які вчиняються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Крім того, відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно дост.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами 2 та 3 статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно ізЗаконом «Про виконавче провадження»можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження.

Доводи скаржниці, зазначені у скарзі, є частково необґрунтованими, спростовуються поясненнями державного виконавця та матеріалами виконавчого провадження, оскільки проведені головним державним виконавцем Мороз О.С. виконавчі дії, у зведеному виконавчому провадженні, вчинені нею відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, оскільки на даний час виконавче провадження зупинене, жодних стягнень з боржниці, на час зупинення виконавчого провадження, не проводиться, а належні їй карткові рахунки заблоковано лише в межах суми боргу.

Крім того, за вимогами ч.4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Тому на даний час арешти, накладені на кошти боржника, зняттю не підлягають.

В тойже час,під часрозгляду скаргисудом встановлено,що головнимдержавним виконавцемМороз О.С.,в порушеннявимог ч.2ст.38ЗУ «Провиконавче провадження»,були порушеністроки зупиненнявиконавчого провадження,оскільки клопотання ОСОБА_1 про зупиненнявиконавчих дійбуло отримановідділом ДВС27.05.2025,проте виконавчепровадження простягнення з ОСОБА_1 на користьТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" боргу, в сумі 8615,51 грн. було зупинене вже після подання скаржницею скарги до суду - 30.05.2025, а зупинення АСВП № 78182565 про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» боргу, в сумі 2422,40 грн. взагалі зупинено лише 02.06.2025.

Таким чином, дії головного державного виконавця Мороз О.С., які полягають в порушенні строків зупинення виконавчого провадження, слід визнати неправомірними, в зв`язку з чим, скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки судом частково задоволено скаргу боржника, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст. 450-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання виконавчих дій, щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 26.05.2025 такими, що не підлягають виконанню та зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мороз О.С. щодо порушення строківзупинення зведеноговиконавчого провадженняАСВП №78231192 - неправомірними.

В решті вимог скарги відмовити.

Стягнути з Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь держави судовий збір, в розмірі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) грн. 20 коп.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текс судового рішення виготовлено 03.06.2025.

Суддя: І.А. ШИКЕРЯ