Рішення № 12784441, 08.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2010 р.                                                                       Справа № 19/120

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Приватного підприємства "Легенда-1", 36011, м. Полтава, вул. Гагаріна, 3

про стягнення 10106,54 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача – Данілова Н.Н.

від відповідача – не з’явився.

          Розглядається позовна заява про стягнення 10106,54 грн., у тому числі 4948,96 грн. заборгованості за теплову енергію за період, поставлену згідно договору № 916 від 14.10.2002р., 4948,96 грн. пені, 342,50 грн. інфляційних, 52,45 грн. – 3% річних.

          Позивач повідомив про сплату відповідачем основного боргу в сумі 100,00 грн.

          Відповідач відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням № 7454789 від 15.07.2010р., №7483169 від 29.07.2010р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.09.2010 на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач) та Приватним підприємством "Легенда-1" (далі - відповідач) укладено договір № 916 від 14.10.2002р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1) позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень до межі розподілу будівель по вул. Гагаріна, 3 - кафе "Легенда".

Згідно п.17 Договору, договір укладений на період для опалення по 31.12.2006р.

За Додатковою угодою №2 від 01.08.2008р. до Договору сторони встановили, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його року не надійде заяв від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (а.с.10).

Доказів зміни чи розірвання договору, доказів односторонньої відмови від договору сторони суду не надали.

Згідно п.10. Договору оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводиться "споживачем" стягується на основі тарифів, встановлених рішенням Полтавської міської ради.

В п.10.б Договору (в редакції Додаткової угоди віж 01.08.2008р.) сторонами узгоджено, що плата за місяць складає 675,44 грн. з ПДВ.

27.03.2009 р. рішенням двадцятої позачергової сесії п’ятого скликання Полтавської обласної ради "Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" встановлені збільшені тарифи для опалення.

Пунктом 20 Договору передбачено, що у випадку зміни тарифів "ТО" (позивач) повідомляє про це "Споживачу" і розрахунок проводиться з дня підтвердження нових тарифів, якщо в 7-денний термін від "Споживача" не надійшло заперечень з питань змін умов договору.

Листом № 9/933 від 09.04.2009р. позивач повідомив відповідача про зміну тарифів, що підтверджується списком поштових відправлень № 30 та поштовим фіскальним чеком № 4513 від 24.04.2009року (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року N 1875-IV (далі –Закон № 1875) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

За статтями 13, 20 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання віднесено, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади тарифів на теплову енергію.

Статтею 25 Закону № 2633 встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Частиною п’ятою ст. 32 Закон № 1875 також визначено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

На виконання умов Договору за період з 01.10.2009 року по 30.04.2010 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4948,96грн..

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№246 с від 19.10.2009р., від 11.11.2009р., від 10.12.2009р., від 12.01.2010р., від 09.02.2010р., від 12.03.2010р., від 19.04.2010р., що підтверджується реєстрами про вручення рахунків відповідачу (копії - в матеріалах справи).

Згідно п. 11 договору відповідач зобов"язався сплачувати за опалення по затвердженому тарифу один раз в місяць в строк до 30 числа звітного місяця.

Відповідач отримані послуги у встановлений в договорі строк не оплатив.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону № 2633 споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Після звернення відповідача з позовом до суду відповідач сплатив 100,00 грн. в рахунок погашення суми основного боргу, що підтверджується письмовими поясненнями позивача від 07.08.2010р. за № 19/120. Отже, провадження у справі в частині стягнення 100,00грн. основного боргу слід припинити в зв"язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

          Залишок заборгованості в сумі 4848,96 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 4848,96 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 11 Договору у випадку неоплати у вказані в договорі строки застосовується пеня в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

          На цій підставі           позивачем заявлено до стягнення 4948,96 грн. пені за період 01.11.2009р. – 30.04.2010р.

          Відповідно до ст. 1 Закону України №686-ІХ від 20.05.1999р. "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

          сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

          за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Судом встановлено, що за заявлений позивачем період прострочення платежу 01.11.2009р. –30.04.2010р. сума пені становить 4762,61 грн. В цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню. в частині стягнення 186,35 грн. пені слід відмовити за безпідставністю даних вимог.

          Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивач керуючись п.2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 342,50 грн. за період жовтень 2009 - березень 2010р. та 3% річних в сумі 52,45 грн. за період з 01.11.2009 р. - 02.06.2010р.

Під час обчислення інфляційних витрат позивач допустив арифметичні помилки та не вірно обрахунок. Після проведення перерахунку судом встановлено, що сума інфляційних за вказаний період становить 222,50 грн. (розрахунок суду –залучено до справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення 120,00 грн. інфляційних у позові слід відмовити за безпідставністю.

Судом встановлено, що розрахунок 3% річних в сумі 52,45 грн. проведено вірно. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Легенда-1" (36011, м. Полтава, вул. Гагаріна, 3, ідентифікаційний код 31684427, інші відомості - р/р 26003363317001 КБ Приватбанк МФО 331401) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030, інші відомості - р/р 26035710000019 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанк, МФО 351016) 4848грн. 96 коп. основного боргу, 4762грн. 61 коп. пені, 222грн. 50 коп. інфляційних, 52грн. 45коп. - 3% річних, 100грн. 98 коп. витрат з оплати державного мита, 233грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 100,00грн. основного боргу.

4. В іншій частині – у позові відмовити.

                    Суддя Т.М.Безрук

Рішення підписано: