Рішення № 12784428, 09.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 р.                                                                      Справа № 5/135

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук", 39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 56

до Приватного підприємства "Металоторг", 39625, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 93, кв. 10

про стягнення 57122,82 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Андреєва В.В.

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 09.09.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 57122,82 грн. боргу за договором № 184-09/2009, в т.ч. 49586,99 грн. основного боргу, 2288,44 грн. пені, 4958,70 грн. штрафу та 288,69 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, докази отримання ним ухвали від 26.08.2010 року станом на 09.09.2010 року до суду не повертались.

Разом з тим, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується отримання відповідачем ухвали суду від 09.07.2010 року, що дає підстави вважати зазначену в позовній заяві адресу відповідача правильною.

За таких обставин суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

16.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук" (позивач) та Приватним підприємством "Металоторг" (відповідач) був укладений договір № 184-09/2009 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався продати та передати у власність відповідача (покупець) металопрокат (продукція), а відповідач - прийняти його та оплатити згідно умов даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору, продукція поставляється партіями на умовах FCA-франко-перевізник м. Кременчук, на склад покупця (м. Кременчук, проїзд Галузевий, 56) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року. Продукція переходить у власність покупця з моменту її навантаження на транспортний засіб покупця.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію в кількості:

- згідно видаткової накладної № 4763 від 13.10.2009 року - 22,962 тн. на суму 110956,64 грн.;

- згідно видаткової накладної № 4768 від 13.10.2009 року - 23,114 тн. на суму 114630,35 грн.

Вказана продукція була отримана директором Приватного підприємства "Металоторг" Чалим Андрієм Валерійовичем на підставі довіреності серії НБЛ № 579148 від 13.10.2009 року без будь-яких зауважень щодо якості та кількості продукції.

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі.

Приписами п. 4.3. договору визначено наступні умови оплати продукції: 50% оплата вартості кожної партії товару на умовах передплати, інші 50% вартості кожної партії товару покупець сплачує протягом семи календарних днів з дати поставки продукції. Датою поставки продукції вважається дата на видатковій накладній.

13.10.2009 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури за № 2794 на суму 110956,64 грн. та за № 2795 на суму 114630,35 грн. - разом на суму 225586,99 грн., та підписано гарантійні листи, згідно яких відповідач зобов'язався оплатити кожну з партій поставленого товару у строк до 23.10.2009 року (23,356 тн.) та до 30.10.2009 року (22,264 тн.).

В порушення умов укладеного договору та підписаних між сторонами гарантійних листів відповідач лише частково розрахувався за поставлену продукцію - на загальну суму 176000,00 грн.

04.02.2010 року позивачем на адресу відповідачу було направлено претензію за № 04/02-5 з вимогою про погашення заборгованості, яка була залишена останнім без відповіді

19.02.2010 року позивачем на адресу відповідачу було направлено повторну претензію за № 19/02-10 з вимогою про погашення заборгованості. Дана претензія була отримана відповідачем 03.03.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але також залишена без відповіді.

Станом на 01.07.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену згідно договору продукцію склала 49586,99 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення 49586,99 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних за період з 21.04.2010 року по 01.07.2010 року складає 288,69 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних за допомогою ІАЦ "Ліга", суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за невиконання зобов'язань у передбачені договором строки, що складає 4958,70 грн., а також пеню за період з 21.04.2010 року по 01.07.2010 року, яка складає, згідно розрахунку позивача, 2288,44 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов’язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений в п. 4.3. цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за невиконання зобов'язань у передбачені договором строки в сумі 4958,70

Згідно п. 7.3. договору, окрім штрафу, зазначеного в п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що кінцевим строком виконання зобов'язання по оплаті поставленої продукції за видатковою накладною № 2795 від 13.10.2009 року (з урахуванням підписаних між сторонами гарантійних листів) є 30.10.2009 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені за період з 21.04.2010 року по 30.04.2010 року, яка склала 278,50 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Металоторг" (39625, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 93, кв. 10, р/р 26003055233040 в КФ АКБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 32275615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 56, р/р 26009050001177 в КФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 331304, код ЄДРПОУ 32615024) - 49586,99 грн. основного боргу, 288,69 грн. 3% річних, 278,50 грн. пені, 4958,70 грн. штрафу, 551,12 грн. державного мита та 227,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                     Гетя Н.Г.