Рішення № 127836515, 02.06.2025, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/281/25

Провадження № 2-а/931/4/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року селищеЛокачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Рущака В.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

10 квітня 2025 року адвокат Рущак В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом. Позов мотивує тим, що 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 , отримавши рекомендований лист, ознайомився з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №817176, зі змісту якої вбачається, що він 19 березня 2025 року, в 16 годині 29 хвилин в с. Гранатів, по вул. Центральній, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, постанова суду від 08.07.2024 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. З даною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною та необгрунтованою, оскільки вона не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту, процедури складання. Позивач зазначає, що працівники поліції незаконно заїхали на територію власного домоволодіння, де його затримали і доставили у сектор поліцейської діяльності №1 (смт.Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, де винесли відносно нього вище зазначену постанову та склали адміністративні протоколи. Зазначає, що працівники поліції Панчака С.М. не зупиняли, так як він не керував транспортним засобом.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №817176, яка була винесена поліцейським РПП сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Локачі) Володимирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, сержантом поліції Чавусом В.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, а справу закрити, а також стягнути з відповідача 5000 грн витрат за надання правничої допомоги та 605,60грн 60 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 14 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 30 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 12 травня 2025 року.

09 травня 2025 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, до якого долучив диск із відеозаписом, копію постанови серії БАД № 817176, копію чеку про направлення копії постанови, витяги з інформаційного порталу судових рішень, копії постанов Локачинського районного суду Волинської області та Волинського апеляційного суду. У відзиві зазначає, що 19.03.2025 року о 12:38 год. сержантом поліції Чавусом В.О. було зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», днз НОМЕР_1 , у с. Гранатів по вул. Центральній, будучи при цьому позбавленим права керування. Звертає увагу, що рух даного автомобіля зафіксований на відеореєстратор, встановлений у службовому автомобілі ВАЗ 2110, днз 030586, який перебуває на балансі СПД №1 (смт. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області. Таким чином, постанову було винесено на підставі належно зібраних доказів та після всебічного, повного й об`єктивного розгляду обставин правопорушення уповноваженою посадовою особою. Тому вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є необгрунтованою та не підлягає задоволенню. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с. 33-53)

Для надання можливості стороні позивача ознайомитися з відзивом на позовну заяву судове засідання відкладено на 22.05.2025 року за клопотанням представника позивача.

22 травня 2025 року у судове засідання з`явилися позивач, його представник та представник відповідача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що постановою суду позбавлений права керування транспортними засобами на строк один рік, тому за кермом автомобіля не їздить. Зазначив, що у день події, його сусід ОСОБА_2 попросив у нього автомобіль для власних потреб. Він у той час перебував на подвір`ї, порався по господарству. Тому вважає, що того дня за кермом його автомобіля перебував сусід ОСОБА_2 . Крім того, на долучених відповідачем до матеріалів справи відеозаписах відображено різні локації, а саме на першому фрагменті відео с. Шельвів, а на другому с. Гранатів.

Представник позивача Рущак В.М. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у ньому та просив його задовольнити.

Представник відповідача Пукавський О.В. заперечував щодо обставин, наведених у позові, зазначив, що на долученому до відзиву відеозаписі чітко вбачається факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні позову. Крім того, заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_2 .

У зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача, судове засідання відкладено на 02 червня 2025 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча, відповідно до ч.5 ст.124 КАС, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань щодо розгляду справи до суду не надходило.

Частиною 1 статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а згідно із п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи зазначене, а також те, що представник відповідача не повідомив про поважні причини неявки, у судове засідання не прибув, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача..

Свідок ОСОБА_2 , який є сусідом ОСОБА_1 , у судовому засіданні показав, що 19 березня 2025 року попросив у ОСОБА_1 автомобіль, щоб поїхати у с. Шельвів по справах. З ним поїхав його син. Через 20-30 хв повернулись у с. Гранатів, заїхавши у домоволодіння сусіда, залишив там транспортний засіб, ключі від нього та пішов додому. ОСОБА_1 в цей час перебував на подвір`ї. Через декілька хвилин дружина повідомила, що до ОСОБА_1 приїхала поліція та забрала його з невідомих причин.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 817176 від 19 березня 2025 року, винесеною поліцейським з РПП СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції Чавусом В.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. Згідно цієї постанови, водій ОСОБА_1 19 березня 2025 року о 16:42 год. в с. Гранатів по вул. Центральній керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» із днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, постанова суду від 08.07.2024 року (а.с. 25, 38).

Згідно постанови судді Локачинського районного суду Волинської області від 08 липня 2024 року у справі № 931/328/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 41-45, 46-47).

Постановою судді Волинського апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу захисника Рущака В.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 08 липня 2024 року без змін. Постанова набрала законної сили 31 липня 2024 року (а.с. 49-51).

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно п. 2.1.(а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало керування ним транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

У якості доказу виявлення факту правопорушення представник відповідача до відзиву долучив диск з відеоматеріалами із відеореєстратора службового автомобіля.

Із дослідженогов судовомузасіданні відеозаписувбачається,що такийдатований 19.03.2025та розпочинаєтьсяо 16:27:12з моменту,коли службовийавтомобіль рухаєтьсяна невеликійшвидкості ус.Шельвів,о 16:27:52йому назустріч їдеавтомобіль чорногокольору марки«VolkswagenPassat»,днз НОМЕР_1 ,за кермомякого перебувалаособа водязі зелементами червоногокольору тав шапці.Наблизившись доавтомобіля поліціїо 16:28:00,вищевказаний транспортнийзасіб повернувправоруч увулицю,на територіюдомоволодіння.На відеозаписітакож зафіксовано,що службовийавтомобіль розвертається,однак записпереривається о16:28:12.Наступний відеофайлрозпочинається о16:45:12з моменту,коли поліцейськийавтомобіль заїжджаєна подвір`ядомоволодіння ОСОБА_1 у с.Гранатів,де відприпаркованого автомобіляїм назустрічіде особа,одягнена вчервону курткута чорнушапку.

Однак із даних відеозаписів неможливо поза розумним сумнівом встановити чи дійсно ОСОБА_1 19.03.2025року керувавтранспортним засобомза вказанихобставин,оскільки відеозапис не є безперервним, складається з фрагментів, які мають проміжок у часі між собою.

Окрім того,в оскаржуванійпостанові серіїБАД №817176від 19.03.2025року зазначено,що допостанови додаютьсявідео знагрудної камери11130828522/5,проте доматеріалів даноїсправи представникомвідповідача такихнадано небуло. Інших доказів, які б безсумнівно підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем у день та час вчинення правопорушення, матеріали справи не містять.

Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.

Таким чином, відповідач під час розгляду справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, не надав до суду доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують доводи позивача, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія в силу дії презумпції невинуватості.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, серед іншого, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, в судовому засіданні належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу даного правопорушення, у зв`язку з чим постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 817176 від 19 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Отже, позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернення до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн відповідно до квитанції №0.0.4316626551.1 від 17.04.2025 року.

У зв`язку із задоволенням позову, суд, виходячи із положень ч.1 ст.139 КАС України, вважає за потрібне понесені позивачем судові витрати у розмірі 605,60 грн стягнути з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до?статті 132 КАС України?судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами?статті 134 КАС України?витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір №48/25 про надання правничої допомоги від 23 березня 2025 року; додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги № 48/25 від 23.03.2025р.; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 48/25 від 23.03.2025 року, згідно якого встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеною і становить 7000 грн і включає в себе надання усної консультації, вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів, підготовку адвокатського запиту, підготовку позовної заяви, представлення інтересів клієнта в суді; квитанцію до прибуткового касового ордера № 48/25 від 09 квітня 2025 року про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7000 грн на підставі договору про надання правничої допомоги № 48/25 від 23 березня 2025 року; ордер про надання правничої допомоги.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У матеріалах справи відсутні клопотання відповідача про зменшення відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в той же час, як представник позивача просить стягнути з відповідача лише 5000 грн. Відтак, зважаючи на вищенаведене, сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги є співмірною, належним чином підтвердженою, а тому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Волинській області, як відповідача у даній справі.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 132, 133, 134, 243-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 817176 від 19 березня 2025 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дата складення повного судового рішення 02 червня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, ЄДРПОУ 40108604.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко