Ухвала суду № 127836213, 03.06.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/560/25-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про залучення третіх осіб у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони про визнання протиправним та скасування рішення.

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони про визнання протиправним та скасування рішення.

У позові позивач просить:

визнати протиправним та скасувати прийняте Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішення від 22.11.2024 № 37/д (у частині пункту №46) про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого головного сержанта ОСОБА_2 у період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та здійснити виплату такої одноразової грошової допомоги.

Міністерство оборони України подало до суду заяву, в якій просить залучити в якості третьої особи - законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 . В обґрунтування заяви відповідач вказував, що згідно доповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.09.2024 вих. 7703/соц особи які звернулися (можуть звернутися) за отриманням одноразової грошової допомоги: сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законний представник яких є ОСОБА_5 ; донька - ОСОБА_6 ; донька - ОСОБА_1 .

В заяві відповідач також зазначав, що розглянувши подані документи, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги двом синам загиблого 23.06.2023 у період дії воєнного стану головного сержанта ОСОБА_2 , в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн (пункт 40 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 №281/168). Також розглянувши подані документи комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 двох дочок загиблого у період дії воєнного стану головного сержанта ОСОБА_2 (пункт 46 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2024 №37/д).

На переконання відповідача, рішення суду у даній справі може вплинути на права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_5 .

Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов`язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.

Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або інші законні представники не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, вчиняти від імені малолітньої дитини правочини, визначені частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України.

На вчинення неповнолітньою особою правочинів, передбачених частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України, має бути одержана згода батьків або інших законних представників такої особи та дозвіл органу опіки та піклування відповідно до закону.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Інші права дитини на майно та порядок їх захисту встановлюються законами України.

Статтею 18 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III передбачено, що органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації; 2) видавати письмові зобов`язання від імені малолітньої дитини; 3) вчиняти правочини щодо: об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 177 Сімейного кодексу України).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що рішення за результатами розгляду справи по суті може вплинути на права або інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законним представником, яких є ОСОБА_5

Оскільки, рішення за результатами розгляду справи по суті може вплинути на права або інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає, що є достатні підстави для залучення до справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно ч. 2 ст. 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обов`язки, визначені у ст. 44 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 159 КАС України, треті особи вправі подати пояснення щодо позову або відзиву у порядку передбаченому ст. 165 КАС України у строки встановлені судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 51, 56, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву задовольнити.

2. Залучити до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 як законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

3. Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з врахуванням положень ст. 165 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.К. Левицький