Рішення № 127834641, 03.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10087/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІБІ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІБІ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 року № UA500500/2024/000043/2, прийняте Одеською митницею Державної митної служби України.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.06.2021 р. ПП "АЛІБІ" уклало із ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) контракт № 2021-1-ТR. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI здійснила на адресу ПП "АЛІБІ" поставку товару - маслини чорні без кісточки. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 року № UA500500/2024/000043/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ПП "АЛІБІ" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 08.04.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 25.04.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи №420/10087/24 у судовому засіданні з викликом сторін.

До суду надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «АЛІБІ» (Код ЄДРПОУ 32508984) 27.05.2003 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей з Реєстру до видів економічної діяльності Приватного підприємства «АЛІБІ» відносяться: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.63 Післяурожайна діяльність; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство.

Також судом встановлено, що 03.06.2021 року між ПП «АЛІБІ» (Покупець) та ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) (Продавець) укладено Контракт №2021-1-TR за яким Продавець продає, аПокупець купує товар, надалі іменований «Товар», згідно специфікацій (Проформа інвойс), які додаються до контракту і є невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до Додаткової угоди від 02.09.2021 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року сторони погодили, що оплата за товар може здійснюватись впродовж 360 календарних днів з дати оформлення ВМД у порті призначення.

Відповідно до Додаткової угоди від 27.10.2021 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року сторони погодили наступні зміни:

«П. 2.1 викласти в наступній редакції:

2.1 Товар поставляється в кількості згідно Інвойсу.

2.2. Товар поставляється на умовах, вказаних у Інвойсі.

П. 6.1 викласти в наступній редакції:

6.1 Товар вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості:

- згідно ваги, вказаної в Інвойсі.

Продавець зобов`язаний надати наступні документи:

- Сертифікат Походження - 1 оригінал, 2 копії

- Фітосанітарний сертифікат -1 оригінал, 2 копії

- Пакувальний лист- 1 оригінал, 2 копії

- Сертифікат Якості - 1 оригінал, 2 копії

- Інвойс - 3 оригінали, 2 копії

- Коносамент - 3 оригінали, 3 копії

Товар повинен бути маркований українською мовою і містити інформацію про найменування виробника; вагу, вміст, дату виробництва і термін придатності. Маркування надається Покупцем і підтверджується ним перед друком.

П. 3.1 викласти в наступній; редакції:

3.1. Товар поставляється морським транспортом на умовах визначених сторонами у Інвойсі.

П. 4.3. викласти в наступній редакції:

4.3. Покупець здійснює оплату згідно Інвойсу в доларах США банківським переказом і зобов`язаний відправити копію банківського переказу на факс Продавця або по електронній пошті.

Продавець зобов`язаний відправити оригінали документів через DHL/TNT/UPS/Fedex в перебігу трьох робочих днів.»

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 17.06.2022 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року сторони погодили наступні зміни:

«П. 2.1 викласти в наступній редакції:

2.1 Товар поставляється в кількості згідно Інвойсу.

2.2. Товар поставляється на умовах, вказаних у Інвойсі.

2.3. Постачання товару здійснюється партіями, згідно Інвойсу.

2.4. Ціна Товару в упаковці вказується у Інвойсі.

П. 3.1 викласти в наступній; редакції:

3.1. Товар поставляється морським та/або автомобільним транспортом на умовах визначених сторонами у Інвойсі.»

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 23.01.2023 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року сторони погодили нову адресу Покупця.

Відповідно до комерційної пропозиції Продавця за замовленням Покупця Продавцем було надано Інвойс №ATL2023000000023 від 29.12.2023 року до Контракту №2021-1- TR від 03.06.2021 року згідно якої Продавець продає, а Покупець купує Товар:

Абрикос сушений (курага) Індустріал, дата виготовлення (упаковка) 12.2023 року, урожай 2023 року, упакований в ящиках по 5 кг, кількість ящиків 3600, вес нетто 18000 кг, вес брутто 19245 кг, Торгівельна марка «LIZA», ціна за 1000 кг- 900 доларів США, загальною вартістю 16200 доларів США, Код УКТЗЄД 081310000, виробник ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI

Маслини чорні індустріальні без кістки в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, фасування: бляшана банка 3,1кг, упаковка ящики по 6 банок, кількість ящиків 28, вес нетто 520,80 кг, вес брутто 554,40 кг, ціна за 1000 кг- 770 доларів США, загальною вартістю 364,56 доларів США, Торгівельна марка «LIZA», Код УКТЗЄД 2005700000, виробник ARDES ZEYTINCLIK GIDA VE TARIM URUN.PAS.A.S.

Оливки зелені індустріальні без кістки в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, фасування: бляшана банка 3,1кг, упаковка ящики по 6 банок, кількість ящиків 28, вага нетто 520,80 кг, вага брутто 554,40 кг, ціна за 1000 кг- 770 доларів США, загальною вартістю 364,56 доларів США, Торгівельна марка «LIZA», Код УКТЗЄД 2005700000, виробник ARDES ZEYTINCLIK GIDA VE TARIM URUN.PAS.A.S.

Маслини чорні з кісточкою в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 145гр, упаковка ящики по 48 банок, кількість ящиків 60, вага нетто 417,60 кг, вага брутто 489,60 кг, ціна за 1000 кг- 827.58 доларів США, загальною вартістю 345,60 доларів США, Торгівельна марка «LIZA», Код УКТЗЄД 2005700000, виробник ARDES ZEYTINCLIK GIDA VE TARIM URUN.PAS.A.S.

Оливки зелені з кісточкою в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 145гр, упаковка ящики по 48 банок, кількість ящиків 60, вага нетто 417,60 кг, вага брутто 489,60 кг, ціна за 1000 кг- 758.62 доларів США, загальною вартістю 316,80 доларів США, Торгівельна марка «LIZA», Код УКТЗЄД 2005700000, виробник ARDES ZEYTINCLIK GIDA VE TARIM URUN.PAS.A.S.

Маслини чорні без кісточки в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 185гр, упаковка ящики по 48 банок, кількість ящиків 60, вага нетто 532,80 кг, вага брутто 604,80 кг, ціна за 1000 кг- 864.86 доларів США, загальною вартістю 460,80 доларів США, Торгівельна марка «LIZA», Код УКТЗЄД 2005700000, виробник ARDES ZEYTINCLIK GIDA VE TARIM URUN.PAS.A.S.

Оливки зелені з кісточкою в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 185гр, упаковка ящики по 48 банок, кількість ящиків 60, вага нетто 532,80 кг, вага брутто 604,80 кг, ціна за 1000 кг- 756,75 доларів США, загальною вартістю 403,20 доларів США, Торгівельна марка «LIZA», Код УКТЗЄД 2005700000, виробник ARDES ZEYTINCLIK GIDA VE TARIM URUN.PAS.A.S.

Вартість упаковки включена в вартість Товару.

Умови поставки: СРT Одеса, Україна.

Загальна сума до оплати за Інвойсем № ATL2023000000023 від 29.12.2023 р. становить 18455.52 доларів США на протязі 360 днів з дати оформлення ВМД.

Перед поданням митної декларації ПП АЛІБІ провело передоплату митних платежів у розмірі 149907,69 гривень.

Уповноваженою особою Приватного підприємства АЛІБІ ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойс № ATL2023000000023 від 29.12.2023 р. для здійснення митного оформлення товару: Абрикос сушений (курага) Індустріал , «Овочі консервовані без додавання оцту, незаморожені: Маслини чорні індустріальні без кістки в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, фасування: бляшана банка 3,1кг, Оливки зелені індустріальні без кістки в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, фасування: бляшана банка 3,1кг, Маслини чорні з кісточкою в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 145гр, Оливки зелені з кісточкою в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 145гр, Маслини чорні без кісточки в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 185гр, Оливки зелені з кісточкою в розсолі без додавання оцту, дата виготовлення (пакування) 12.2023 року, урожай 2023 року, в пластиковій вакуумній упаковці 185гр.» до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларацію (МД) № 24UA500500001437U5 від 15.01.2024 р.

Розрахунок митної вартості:

Вартість товару 1: Абрикос сушений (курага) індустріал становить: 16200 дол. США Курс долару США встановлено на рівні 37,8386 за один долар США.

Митна вартість товару 1=16200 х 37,8386 = 612985,32 грн.

Податок на додану вартість 20% за товар 1: митна вартість товару 1: 612985,32 грн. х 20%= 122597,06 грн.

Вартість товару 2: Маслини, оливки становить: 364,56 дол. США+364,56 дол. США +345,60 дол. США +316,80 дол. США +460,80 дол. США +403,20 дол. США = 2255,52 дол. США. Курс долару США встановлено на рівні 37,8386 за один долар США.

Митна вартість товару 2: 2255,52 дол. США х37,8386 = 85345,72 грн.

Ввізне мито становить 10% від митної вартості товару: 85345,72 х 10%= 8534,57 грн.

Податок на додану вартість 20% за товар 2: (митна вартість товару 85345,72 грн + ввізне мито 8534,57 грн.= 93880,29 грн.) х 20% =18776,06 грн.

Загальна сума Податок на додану вартість 20% становить: Податок на додану вартість 20% за товар 1 : 122597,06 грн. + Податок на додану вартість 20% за товар 2:18776,06 грн. = 141373,12 грн.

Всього митних платежів: 10% візне мито 8534,57 грн., Податок на додану вартість 20%141373,12 грн., разом 149907,69 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500001437U5 вiд 15.01.2024 р. були подані (графа 44 декларації) зовнішньоекономічний Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року (4100), Додаткова угода до контракту №2021-1-TR від 02.09.2021 (4103), ), Додаткова угода №2 від 17.06.2022 до контракту №2021-1-TR (4103), ), Додаткова угода №3 від 23.01.2023 до контракту №2021-1-TR (4103), Додаткова угода від 27.10.2021 до контракту №2021-1-TR (4103), рахунок-фактура (інвойс) від 29.12.2023 №ATL 2023000000023 (0380), комерційна пропозиція від 20.12.2023 року (3000), калькуляція виробництва від 29.12.2023 року (3021), пакувальний лист від 29.12.2023 №ATL 2023000000023 (0271), автотранспортна накладна №0037 від 05.01.2024 року (0730), прайс-лист виробника від 20.12.2023р. (3014), сертифікат про походження товару А1368964 від 05.01.2024 (0861), сертифікат якості 10.11.2023р. від №23-09-005815 (0003), сертифікат якості від 29.12.2023 р. №ATL 2023000000023 (0003), інформація про позитивні результати проходження державних видів контролю 10933189 від 15.01.2024р. (5509), заява декларанта, що Товари не ГМО від 29.12.2023 №ATL 2023000000023 (5141), копія митної декларації країни відправлення №24341300ЕХ00007123 від 05.01.2024 (9610).

Відповідачем направлено позивачу повідомлення про розбіжності у документах від 16.01.2024 року де було зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 03.06.2021 № 2021-1-TR (далі-Контракт), доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 17.06.2022 ,№ 3 від 21.03.2023, № б/н від 27.10.2021, № б/н від 02.09.2021 до Контракту та комерційного інвойсу від 29.12.2023 № ATL2023000000023 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. Згідно до п.8 Контракту виробник зобов`язаний надати дистриб`ютору коносамент або авіанакладну, проте зазначені до митного оформлення не надавалися.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МК України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

16.01.2024 року Позивачем надано лист відповідь № 16-01-2024 у якому повідомлено про незгоду з виявленими невідповідностями, надано пояснення та повторно додаткові документи: експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову №24341300EX00007123 від 05.01.2024; CMR №0037 від 05.01.2024 року.

З метою усунення виявлених розбіжностей від декларанта було надано всі додаткові документи.

16 січня 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000078.

16.01.2024р. Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення №UA500500/2024/000043/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення, у розділі 33 рішення зазначено, що відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 03.06.2021 №2021-1-TR (далі-Контракт), доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 17.06.2022, № 3 від 21.03.2023 , № б/н від 27.10.2021, № б/н від 02.09.2021 до Контракту та комерційного інвойсу від 29.12.2023 № ATL2023000000023 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. Згідно до п.8 Контракту виробник зобов`язаний надати дистриб`ютору коносамент або авіанакладну, проте зазначені до митного оформлення не надавалися.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що: відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 03.06.2021 №2021-1-TR (далі-Контракт), доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 17.06.2022, № 3 від 21.03.2023 , № б/н від 27.10.2021, № б/н від 02.09.2021 до Контракту та комерційного інвойсу від 29.12.2023 № ATL2023000000023 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.

Як встановлено судом, відповідно до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року зі змінами відповідно до Додаткової угоди №2 від 17.06.2022 року Товар поставляється в кількості та на умовах згідно Інвойсу, Ціна Товару в упаковці вказується у Інвойсі.

Відповідно до інвойсу №№ ATL2023000000023 від 29.12.2023 умови поставки вказаної партії товару визначені CРТ-ODESSA.

Відповідно до розділу А.3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Таким чином, відповідно до умов Контракту, інших документів, наданих до митного органу, та правил тлумачення терміну СРТ обов`язок оплати витрат на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали.

Таким чином, у даному випадку витрати на перевезення Товару не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість Товару, а відтак, у інвойсі та інших товаросупровідних документах правомірно не зазначено окремо вартість перевезення, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою.

Таким чином, зауваження митного органу є безпідставними.

Також, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення відповідачем зазначено, що згідно до п.8 Контракту виробник зобов`язаний надати дистриб`ютору коносамент або авіанакладну , проте зазначені до митного оформлення не надавалися.

Відповідно до п. 6 Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року зі змінами відповідно до Додаткової угоди від 27.10.2021 року Продавець зобов`язаний надати наступні документи:

- Сертифікат Походження - 1 оригінал, 2 копії

- Фітосанітарний сертифікат -1 оригінал, 2 копії

- Пакувальний лист- 1 оригінал, 2 копії

- Сертифікат Якості - 1 оригінал, 2 копії

- Інвойс - 3 оригінали, 2 копії

- Коносамент - 3 оригінали, 3 копії

Відповідно до п. 44 МД № 24UA500500001437U5 від 15.01.2024 р. для митного оформлення декларантом, зокрема, автотранспортна накладна (CMR) №0037 від 05.01.2024р., що підтверджується п. 44 електронної митної декларації, документ за кодом 0730.

Разом з тим, у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано лист вих. №16-01-2024, разом з яким повторно наданий, зокрема, автотранспортна накладна (CMR) №0037 від 05.01.2024р.

З огляду на вказане, судом встановлено, що вказаний коносамент надавався декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією та повторно разом з листом від 16.01.2024 року, однак вказаний документ був проігнорований митним органом.

Разом з цим, відповідачем не обґрунтовано, яким чином наявність коносаменту впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок не надання/надання вказаного документа не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинила відсутність вказаного документа.

З огляду на вищезазначене, суд відхиляє зауваження митного органу як необґрунтовані.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «АЛІБІ» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні, вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено наявність розбіжностей та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару, є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару.

Відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 року № UA500500/2024/000043/2, є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позов ПП «АЛІБІ» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позов, суд стягує з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АЛІБІ» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІБІ" (адреса: вул. Армійська, 8-В, офіс 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32508984) до Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 року № UA500500/2024/000043/2.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АЛІБІ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів