Рішення № 127834582, 03.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 826/8105/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.

07.10.2016 року позивачем до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої, позивачем заявлені наступні вимоги:

- визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) № 6, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. 08/М-231 від 13.01.2016 року протиправною;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (боржник: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження боржника: Україна, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає/зареєстрований: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу, які складають 4640 грн. 00 коп. (чотири тисячі шістсот сорок гривень 00 коп.).

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідаційною комісією 20.09.2024 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 року, адміністративну справу за № 826/8105/16 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 січня 2016 року, він громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), через свого представника Калька Д.О. звернувся до Київської міської ради з Клопотанням (заявою) № 6 (графічний матеріал: земельна ділянка № 6 (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва)), зареєстроване у Київській міській раді за вх. № 08/М-231 від 13.01.2016 року з відведення безоплатно мені у власність земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» не більше 0,10 га в порядку статей 118, 121 Земельного кодексу України. До Клопотання (заява) № 6 (графічний матеріал: земельна ділянка № 6) від 13.01.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на виконання вимог частини 6 статті 118 Земельного кодексу України мною було долучено графічний матеріал (земельна ділянка № 6 (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення мені у власність земельної ділянки (площею примірно не більше 0,10 га), копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), копію Довідки про залучення гр. ОСОБА_1 до заходів антитерористичної операції (АТО) № 11/1/5-19 від 13.01.2015 року та копію довіреності. 01 грудня 2015 року Київською міською радою було прийнято та зареєстровано вказане клопотання за вхідним номером № 08/М-231 від 13 січня 2016 року (копія клопотання № 08/М-231 від 13.01.2016 року та додатків до нього додаються). Позивач вказує, що його Клопотання (заява) №6 (графічний матеріал: земельна ділянка №6) зареєстроване у Київській міській раді за вх. № 08/М-231 від 13.01.2016 року було оформлене у належний визначений частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України спосіб та подані усі необхідні вичерпні документи, як того вимагають прямі приписи ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Цільове та функціональне призначення земельної ділянки №6, вказаної у графічному матеріалі, узгоджується та відповідає офіційним даним затвердженої містобудівної документації міста Києва, - Детального плану території мікрорайону Жуляни (затвердженого рішенням Київської міської ради № 796/1457 від 14 червня 2007 року). По зазначеному Клопотанню (заява) №6 (графічний матеріал: земельна ділянка №6) зареєстроване у Київській міській раді за вх. № 08/М-231 від 13.01.2016 року Київська міська рада протягом місячного строку з дати звернення позивача повинна була на пленарному засідання сесії міської ради прийняти рішення про надання згоди (або вмотивованої відмови) в наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Однак зазначене Клопотання (заява) №6 (графічний матеріал: земельна ділянка №6) зареєстроване у Київській міській раді за вх. № 08/М-231 від 13.01.2016 року, Київською міською радою у передбачений Законом спосіб та терміни розглянуто не було, що знаходить своє підтвердження у відповідях Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 057029- 08/М-231-1253 від 02.02.2016 року про те, що: «За дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Прокопіва В.В. від 13.01.2016 № 08/М-231 у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мою заяву... розглянуто. Враховуючи відповідність чинному законодавству поданої Вами заяви та доданих до неї матеріалів та документів, Департаменті земельних ресурсів сформовано справу-клопотання К- 26107, яку буде розглянуто і опрацьовано у порядку визначеним законодавством...».

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись в цілому на те, що ОСОБА_1 , звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 13.01.2016 № 08/М-231 про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом`янському районі м. Києва. Відповідач звертає увагу суду, що Київською міською радою за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення від 12.07.2016 року № 689/689 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом`янському районі м. Києва.

Відповідач зазначає, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за наслідками підготовки та подачі проектів рішень якого, питання можуть виноситися на пленарне засідання Київської міської ради. Відповідач звертає увагу суду на відсутність бездіяльності Київського міського голови у невинесенні протягом місяця на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом`янському районі м. Києва.

Процесуальні дії та клопотання учасників процесу

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року прийнято справу № 826/8105/16 до розгляду. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 16 квітня 2025 року об 10 год. 30 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, у залі судових засідань №30.

11 квітня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року заяву представника Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Проведення судового засідання по справі №826/8105/16 призначеного на 15 квітня 2025 року о 10 год. 30 хв. та в наступних судових засіданнях вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

16 квітня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/36446/25).

28 квітня 2025 року від представників сторін надійшли заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

28 квітня 2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вхід. № ЕС/40348/25).

Ухвалою суду на місці, занесеною до протоколу судового засідання від 07.05.2025 року вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

12 травня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив (вхід. № ЕС/45982/25).

Станом на 03 червня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши її доказами суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

13 січня 2016 року, громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через свого представника Калька Д.О. звернувся до Київської міської ради з Клопотанням (заявою) № 6 (графічний матеріал: земельна ділянка № 6 (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва)), зареєстроване у Київській міській раді за вх. № 08/М-231 від 13.01.2016 року про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом`янському районі м. Києва.

До Клопотання (заява) № 6 (графічний матеріал: земельна ділянка № 6) від 13.01.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на виконання вимог частини 6 статті 118 Земельного кодексу України позивачем було долучено графічний матеріал (земельна ділянка № 6 (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення мені у власність земельної ділянки (площею орієнтовано не більше 0,10 га), копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), копію Довідки про залучення гр. ОСОБА_1 до заходів антитерористичної операції (АТО) № 11/1/5-19 від 13.01.2015 року та копію довіреності.

На виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 13.01.2016року №08/М-231 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто вказане звернення та надано відповідь заявнику листом від 02.02.2016 року № 05721-08/М-231-1253.

Крім того, Департамент земельних ресурсів направ запит до Департаменту містобудування та архітектури про надання інформації щодо відповідності заявленої в клопотанні позивача ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, про що було повідомлено позивача листом від 32.02.2016 року №05721-08/М-231-1253.

Київською міською радою за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення від 12.07.2016 року № 689/689 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом`янському районі м. Києва.

Релевантні джерела права та висновки суду

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власні фізичним або юридичним особам, а також забезпечити конкурентний спосіб розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 27.01.2023 року у справі №120/19319/21-а та від 23.06.2023 року у справі №160/6214/21.

Положеннями статті 9 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради, крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.

Отже, Київська міська рада має право розпоряджатися земельними ділянками, які належать до комунальної власності територіальної громади Києва.

Механізм оформлення прав на землю фізичними особами визначено статтями 116, 118, 122 Земельного кодексу України та Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішення Київської міської ради ід 28.02.2013 року №63/9120 зі змінами (далі - Порядок).

На підставі вищевикладеного, Порядком врегульовано порядок отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.

Так, громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу а розроблення документації із землеустрою (ч. 1 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року № 63/9120).

Як встановлено судом, 13.01.2016 року до Київської міської ради звернувся гр. ОСОБА_1 з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки №6 в мікрорайоні Жуляни (код 72:571) площею 0,10 га.

На виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 13.01.2016року №08/М-231 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто та надано відповідь заявнику листом від 02.02.2016 року №05721-08/М-231-1253.

З листа Департаменту земельних ресурсів вбачається, що в Департаменті відсутня інформація щодо містобудівної документації або містобудівних умов та обмежень, які мають бути враховані при розгляді клопотання позивача та підготовки проекту рішення по надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Також, в листі зазначено, що з набранням чинності статей 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території забороняється надання земельних ділянок у власність або користування.

Крім того, у лютому 2016 року Департамент земельних ресурсів направ запит до Департаменту містобудування та архітектури про надання інформації щодо відповідності заявленої в клопотанні позивача ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, про що було повідомлено позивача.

У відповідності до положень абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України і становлено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в держанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Окрім того, Верховний Суд України постановою у справі №21-358а13 від 10 грудня 2013 року висловив наступну юридичну позицію «...На підставі наведеного вище колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 ЗК. їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення».

Відповідно до Положення про Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 року № 182/342, Департамент готує та передає на розгляд Київській міській раді проекти рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки.

Судом встановлено, що зазначений проект рішення неодноразово виносився на пленарні засідання сесії Київської міської ради 07.07.2016 року, 12.07.2016 року був розглянутий та прийнято рішення від 12.07.2016 року № 689/689 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ходо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом`янському районі м. Києва для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Щодо повноважень Київського міського голови суд звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12.11.2014 року № 351/351 «Про Регламент Київської міської ради».

Згідно пункту 8 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також пункту 6 частини третьої статті 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

Відповідно до ч. 13 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Відповідно до частиною першою ст. 21 Регламенту суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

У той же час проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.

У відповідності до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12. 2002 № 182/342, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Згідно з пункту 3.11 зазначеного Положення Департамент розробляє в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, у тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, щодо передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Підпункт 3.12.пункту 3 Положення визначає, що Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).

Враховуючи зазначене, суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за наслідками підготовки та подачі проектів рішень якого, питання можуть виноситися на пленарне засідання Київської міської ради.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність бездіяльності Київського міського голови у невинесенні протягом місяця на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом`янському районі м. Києва.

Крім того суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16- ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/ або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20).

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 800/473/17 стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Відповідно до частини першої статті 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

У разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права, а також і для плідності бізнесової діяльності, із тим, щоб генерувати розвиток та економічний поступ; аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним; вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44 Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009).

Для звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу особа повинна мати легітимні очікування вчинення стосовно неї певних дій з боку іншого суб`єкта відповідно до заснованого на законі дозволу.

Єдиним розпорядником земель комунальної власності міста Києва є Київська міська рада.

Всі рішення та проекти рішень Київської міської ради про передачу у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності міста Києва є відкритими та загальнодоступними, публікуються на офіційному веб-сайті Київської міської ради: https://kmr.gov.ua/.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Право на судовий захист є конституційним правом особи та належить до гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд звертає особливу увагу на те, що законодавство України не передбачає можливості подання превентивних адміністративних позовів, оскільки право на судовий захист встановлено тільки щодо порушених прав, законних інтересів фізичних і юридичних осіб у публічно-правовій сфері.

Отже, адміністративний суд, розглядаючи та вирішуючи адміністративну справу, мусить встановити наявність факту порушення права особи та обрати ефективний спосіб захисту і поновлення порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як встановлено судом, Київською міською радою за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення від 12.07.2016 року № 689/689 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом`янському районі м. Києва.

Зважаючи на викладене та відсутність порушуваного, оспорюваного права позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6-12, 19, 77, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Київський міський голова Кличко Віталій Володимирович (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00022527).

Суддя С.О. Cтефанов

.