Ухвала суду № 127834066, 02.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 червня 2025 рокусправа № 380/8224/25 м.ЛьвівСуддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- Визнати порушення Солонківською сільською радою права позивача на інформацію, а саме: ненадання відповіді на Запит від 20.03.2025 року;

- Зобов`язати Відповідача надати відповідь на запит позивача від 20.03.2025 року;

Суд ухвалою від 05.05.2025 залишив позовну заяву без руху та встановив строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.

12.05.2025 від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, до якого позивач повторно долучив Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 04.04.2025.

Ухвалою суду від 19.05.2025 в задоволенні заяви позивача про усунення недоліків адміністративного позову відмовлено.

Процесуальний строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2025, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви продовжено.

27.05.2025 від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, до якого позивач долучив Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 21.05.2025 та лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.01.2025.

З приводу заяви позивача про усунення недоліків, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Положеннями ст.5 Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено вичерпний перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Зокрема, пп. 9, 10 ст. 5 Закону №3674-VI передбачено, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, позивач не відносить до жодної із категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи передбачені Закону №3674-VI.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні пільги щодо сплати судового збору.

Також суд вказує, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України Про судовий збір, норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, зменшення його розміру є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Варто вказати, що майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

До клопотання позивачем долучено Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 21.05.2025, яка судом не враховується, оскільки з неї не вбачається ким вона видана.

Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі №640/20109/19 зазначив: оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).

У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

У той час, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява № 73547/01).

Доказами матеріального стану можуть слугувати у сукупності: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, така позиція неодноразово викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, в тому числі в ухвалі від 07.02.2022 прийнятої у справі №120/4764/21-а.

Інших доказів неможливості сплати судового збору позивачем не надано.

Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує його майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення, від сплати судового збору.

Станом на 02.06.2025 позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2025 не виконав, недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунув.

Отже, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, оплати судового збору тощо, проте, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вказаних вимог процесуального закону.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки позивач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, у наданий судом строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки позивачем не долучено доказів сплати судового збору або понесення інших витрат, пов`язаних із поданням позову до суду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович