Рішення № 127834048, 03.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 рокусправа № 380/17538/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 01.08.2024 №33567/13-01-24-08, №33556/13-01-24-08 та №33560/13-01-24-08.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21.04.2017 ОСОБА_1 заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ» та сформував його статутний капітал, шляхом внесення майнового внеску (оргтехніка та побутова техніка) на суму 3 774 780,00 грн. В подальшому, 22.06.2017 позивач відчужив свої корпоративні права в ТОВ «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ» (частку у розмірі 100% статутного капіталу) ТОВ «ВідСкейл Серовісис» за 1500 доларів США, що на дату укладення договору за курсом НБУ становило 39 035,40 грн. Враховуючи, що вартість інвестиційного активу була вищою за ціну продажу такого, у позивача відсутній позитивний фінансовий результат та інвестиційний прибуток, який підлягав оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за такими операціями. Саме це не було враховано відповідачем при складенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зазначає, що майновий внесок платника податку до статутного капіталу юридичної особи не є відчуженням рухомого майна в розумінні ст. 173 ПК України. Сума такого майнового внеску в обмін на корпоративні права не включається в загальний місячний (річний) оподаткований дохід та не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Отже, висновки відповідача про недекларування позивачем за результатами 2017 року доходів від продажу рухомого майна в сумі 3 774 780,00 грн і, як наслідок, донарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від операцій з продажу рухомого майна за 2017 рік, є безпідставними, необґрунтованими та суперечать наведеним вище нормам податкового законодавства.

Зважаючи на вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що Головним управлінням ДПС у Львівській області, у відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області №2193-ПП від 24.04.2024 здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем не дотримано норми податкового законодавства зокрема: 1) пп.164.2.9 п.164.2 ст.164, п.167.2 ст.167, пп.167.5.1 п.167.5 ст.167, пп.170.2.1 п.170.2 ст.170, п.173.1, п.173.2, п.173.8 ст.173, п.176.1 ст.176 ПК України та донараховано податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 195765,37 грн; 2) пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX, п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України у зв`язку із чим донараховано податкового зобов`язання з військового збору за 2017 рік на загальну суму 57207,23 грн; 3) пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.177.11 ст.177 ПК України встановлено не своєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; 4) п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, про що складено відповідний акт та спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення.

Зазначені порушення контролюючим органом було встановлено на підставі наступних обставин. Так, платник податку-фізична особа ОСОБА_1 в 2017 році мав взаємовідносини ТзОВ «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ», від якого отримував доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Відповідно до наявної податкової інформації платник податку-фізична особа ОСОБА_1 за 2017 рік отримав дохід інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами та 26.12.2018 подав до Головного управління ДПС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи та Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами за 2017 рік.

Відповідно до податкової звітності позивачем у 2017 році отримано інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами у розмірі 3 774 780 грн. У подальшому, 29.05.2024, вже після отримання Наказу №2193-ПП від 24.04.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», позивачем подано до Головного управління ДПС у Львівській області уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи та Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами за 2017 рік.

Подаючи уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік позивачем зазначено, що ним отримано дохід від продажу інвестиційного активу у сумі 39035,40 грн, натомість витрати на придбання інвестиційного активу складають 3 774 780 грн, у підсумку фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний збиток) складає мінус 3 735 744,60 грн.

Однак, в ході перевірки позивач не надав первинних документів, на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку. Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) не підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій, про що складено акт від 24.06.2024 за №794/13-01-24-08-08 «Про ненадання документів до перевірки» та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 №33556/13-01-24-08.

Крім того, перевіркою платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за 2017 рік встановлено заниження фінансового результату операцій з інвестиційними активами на загальну суму 39 035,40 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору від операцій з інвестиційними активами. З огляду на зазначене, Головним управлінням ДПС у Львівській області здійснено нарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб платників податків та військовий збір та прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 №33560/13-01-24-08 та від 01.08.2024 №33567/13-01-24-08.

Також звертає увагу, що граничною датою подання позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 року є 1 травня 2018 року, натомість позивач подав відповідну декларацію лише 26.12.2018, чим порушено пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України. Звертає увагу суду, що у позовній заяві позивач жодним чином не спростовує та не надає пояснень щодо не своєчасного подання ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.

З урахуванням вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Львівській області у період з 18.06.2024 по 24.06.2024, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та на підставі наказів Головного управління ДПС у Львівській області №2193-ПП від 24.04.2024, №2511-ПП від 14.05.2024, проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи платника податку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 28.06.2024 №27233/13-01-24-08-03/2866221450.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем не дотримано норми податкового законодавства зокрема: 1) пп.164.2.9 п.164.2 ст.164, п.167.2 ст.167, пп.167.5.1 п.167.5 ст.167, пп.170.2.1 п.170.2 ст.170, п.173.1, п.173.2, п.173.8 ст.173, п.176.1 ст.176 ПК України та донараховано податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 195765,37 грн; 2) пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX, п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України у зв`язку із чим донараховано податкового зобов`язання з військового збору за 2017 рік на загальну суму 57207,23 грн; 3) пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.177.11 ст.177 ПК України встановлено не своєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; 4) п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів.

Враховуючи виявлені порушення, на підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 01.08.2024 №33556/13-01-24-08 на суму 1020,00 грн (нараховано штрафні санкції за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів);

- від 01.08.2024 №33560/13-01-24-08 на суму 244 706,71 грн (встановлено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб);

- від 01.08.2024 №33567/13-01-24-08 на суму 71 509,04 грн (встановлено податкове зобов`язання з військового збору);

- від 01.08.2024 №33562/13-01-24-08 на суму 340,00 грн (нараховано штрафні санкції за не своєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 №33556/13-01-24-08, №33560/13-01-24-08, №33567/13-01-24-08, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, згідно пункту 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, як не заперечується позивачем, 17.05.2024 він отримав наказ ГУ ДПС у Львівській області на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 18.06.2024, тривалістю 5 робочих днів.

04.06.2024 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 27.05.2024 за вих. №15208/6/13-01-24-08, яким позивачу запропоновано в терміни, визначені перевіркою, надати інформацію та документальне підтвердження даних, зазначених у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.

Як слідує з наказу Головного управління ДПС у Львівській області №2511-ПП від 14.05.2024, відповідачем, зокрема на підставі підпункту 78.1.2 пункту 78.1 ст.78 ПК України у період з 18.06.2024 по 24.06.2024 проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи платника податку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

В ході даної перевірки, серед іншого, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.177.11 ст.177 ПК України, а саме не своєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 №33562/13-01-24-08 на суму 340,00 грн.

Відповідне порушення контролюючим органом було встановлено у зв`язку з тим, що граничною датою подання позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 року було 1 травня 2018 року, натомість позивач подав відповідну декларацію лише 26.12.2018.

Суд зауважує, що позивач у позовній заяві та відповіді на відзив жодним чином не спростовує виявленого порушення та не оскаржує податкового повідомлення-рішення, за таких обставин, суд дійшов висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи платника податку ОСОБА_1 була призначена на підставі підпункту 78.1.2 пункту 78.1 ст.78 ПК України правомірно.

Водночас, аргументи позивача про те, що в наказі на проведення перевірки як підстава для її призначення значиться підпункт 78.1.2 пункту 78.1 ст.78 ПК України, а в акті про результати перевірки підпункт 78.1.1 пункту 78.1 ст.78 ПК України, адже така неточність жодним чином не впливає на результати перевірки та не завадила позивачу надавати необхідні документи для її проведення.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, у разі якщо підставами позову, щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, є порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суди повинні надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вказане, щодо суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Приписами підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Згідно із підпунктом а) підпункту 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 ПК України, для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Отже, оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від продажу інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав, у разі позитивної різниці між інвестиційним доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Також згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме: фізичні особи резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об`єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX ПК України (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Так, згідно з п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПК України).

Враховуючи зазначене, оскільки доходи отримані у вигляді інвестиційного прибутку, нараховані на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Пунктом 176.1 ст. 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов`язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Статтею 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов`язкові реквізити, які повинні містити первинні документи передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.

Водночас, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію у встановленому порядку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Законом України № 466-IX від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набув чинності 23.05.2020, внесено наступні зміни до ПК України:

пункт 44.3 статті 44 ПК України було доповнено абзацом третім, згідно з яким передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу;

пункт 102.3 ПК України викладено у новій редакції, згідно якої відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:

102.3.1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

102.3.2. контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

102.3.3. контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 цього Кодексу або Митним кодексом України;

102.3.4. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у зв`язку із:

складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання

незаконними дій із складання такого акта);

недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до

перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:

а) визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 81 цього Кодексу; б) визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 349 Митного кодексу України;

оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);

102.3.5. здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання;

За змістом п. 102.3 ст. 102 ПК України (в редакції станом на 23.05.2020) відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.

Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) завершення дії карантину зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Дію пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Підсумовуючи викладене, з урахуванням пункту 44.3 статті 44 ПК України, передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності, в тому числі і на період з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року включно.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 21.04.2017 ОСОБА_1 заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ» та сформував його статутний капітал, шляхом внесення майнового внеску (оргтехніка та побутова техніка) на суму 3 774 780,00 грн, що не заперечується сторонами.

Таке внесення зі слів позивача відбулося шляхом підписання акту прийому-передачі від 26.04.2017 між ОСОБА_1 та директором ТОВ «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ» Гуменюком Р.В., згідно з вказаним актом сторони оцінили передане майно на суму 3 774 780,00 грн.

Однак, вже 22.06.2017 позивач відчужив свої корпоративні права в ТОВ «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ» (частку у розмірі 100% статутного капіталу) ТОВ «ВідСкейл Серовісис».

При цьому, відповідний договір підписаний цими ж особами, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а згідно з поясненнями, наданими позивачем контролюючому органу в повідомленні від 18.06.2024, майно, внесене ОСОБА_1 у статутний капітал ТОВ «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ» вже оцінено сторонами на суму 1500,00 доларів США, що на дату укладення договору за курсом НБУ становило 39 035,40 грн.

В ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що платник податку-фізична особа ОСОБА_1 в 2017 році мав взаємовідносини ТзОВ «ВС ТЕЧ КОВОРКІНГ», від якого отримував доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Відповідно до наявної податкової інформації платник податку-фізична особа ОСОБА_1 за 2017 рік отримав дохід інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами та 26.12.2018 подав до Головного управління ДПС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи та Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами за 2017 рік.

Відповідно до податкової звітності позивачем у 2017 році отримано інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами у розмірі 3 774 780 грн.

Однак, у подальшому, 29.05.2024, вже після отримання Наказу №2193-ПП від 24.04.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», позивачем подано до Головного управління ДПС у Львівській області уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи та Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами за 2017 рік.

Подаючи уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік позивачем зазначено, що ним отримано дохід від продажу інвестиційного активу у сумі 39035,40 грн, натомість витрати на придбання інвестиційного активу складають 3 774 780 грн, у підсумку фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний збиток) складає мінус 3 735 744,60 грн.

З огляду на викладене, враховуючи дату подання ОСОБА_1 податкової декларації - 26.12.2018, та період зупинки строків давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року включно, суд констатує, що станом на дату початку проведення перевірки (18.06.2024), для позивача не закінчився строк зберігання первинних документів, встановлених пунктом 44.3 статті 44 ПК України 1095 днів.

Згідно з п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, передбачену п. 121.1 ст. 121 ПК України.

З огляду на зазначене позивачем не надано до перевірки жодних первинних документів та інших доказів які підтверджують понесені ним витрати на придбання інвестиційного активу та не спростовано правомірність отриманого прибутку розмірі 3 774 780,00 грн.

За таких обставин, контролюючим органом правомірно встановлено порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України, за незабезпечення зберігання первинних документів і ненадання посадовим особам, які проводять перевірку таких, та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 №33556/13-01-24-08 на суму 1020,00 грн.

Крім цього, враховуючи встановлені вище обставини справи, перевіркою правильності визначення суми витрат на придбання інвестиційного активу правомірно встановлено, що платник податків-фізична особа ОСОБА_1 за 2017 рік завищив суму витрат на придбання інвестиційного активу на загальну суму 3 774 780,00 грн та занизив фінансовий результат операцій з інвестиційними активами на загальну суму 39035,40 грн, що у свою чергу призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від операцій з інвестиційними активами.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, слід дійти висновку, що податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 №33560/13-01-24-08 на суму 244 706,71 грн та від 01.08.2024 №33567/13-01-24-08 на суму 71 509,04 грн, якими позивачу встановлено податкові зобов`язання з військового збору та з податку на доходи фізичних осіб є правомірними та такими, що прийняті контролюючим органом в межах чинного законодавства.

Підсумовуючи вищезазначене, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області необхідно відмовити.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна