Рішення № 127833324, 28.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 року справа №П/320/169/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС У Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС У Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Київській області від 12 липня 2019 року №0097285406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, при цьому в період з 01.04.2016 по 01.05.2018 мала інвалідність, у зв`язку з чим отримувала пенсію. Втім відповідачем, всупереч вимогам частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" винесено рішення від 12 липня 2019 року №0097285406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім цього судом встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Державну фіскальну службу України реорганізовано шляхом поділу на Державну податкову службу України та Державну митну службу України, а тому просить замінити у справі первісного відповідача на його правонаступника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р останній погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень) прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Однією із підстав процесуального правонаступництва є припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (стаття 108 Цивільного кодексу України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18.12.2018 року № 1200 постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19 червня 2019 року № 537, реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Так, Головне управління ДФС у Київській області приєднано до Головне управління ДПС у Київській області.

Вказані обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Так, згідно відомостей ЄДРПОУ Головного управління ДФС у Київській області, код 39393260, з 02.08.2019 перебуває в стані припинення як юридична особа.

Враховуючи викладене, у зв`язку з перебуванням Головного управління ДФС у Київській області у стані припинення як юридичної особи, відповідач по справі - Головне управління ДФС у Київській області підлягає заміні на його правонаступника, а саме на Головне управління ДПС у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи, ОСОБА_1 з 20.02.2007 зареєстрована як фізична особа - підприємець за № 23390000000005587.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області та взята на облік як платник єдиного податку.

Як вбачається з наданої позивачем копії довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) серії АВ № 0438928 та копії виписки з Акту огляду МСЕК від 11.04.2016 № 102 до довідки серії АВ № 0438928, ОСОБА_1 з 01.04.2016 встановлено інвалідність третьої групи до 01.05.2018.

12 липня 2019 року відповідачем сформовано Рішення №0097285406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі по тексту - Закон №2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 1); застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3).

Згідно частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) (абзац третій пункту 1); фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4).

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами пунктів 6 та 7 частини першої статті 13 Закону №2464-VI, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

За змістом частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків (до 01 січня 2015 року - 10 відсотків) своєчасно не сплачених сум.

З розрахунку штрафної санкції до рішення від 12 липня 2019 року №0097285406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску убачається, що контролюючим органом нараховано позивачу пеню та застосовано до нього штрафну санкцію за несвоєчасне перерахування єдиного внеску за період з 10.02.2018 по 10.04.2019.

Згідно наданої відповідачем інтегрованої картки платника - ФОП ОСОБА_1 по єдиному внеску за січень 2017 - квітень 2018 по платнику обліковувалась заборгованість по єдиному внеску в сумі 11 724,24 грн. Також, позивачу нараховувались суми єдиного внеску за травень-грудень 2018 роки. Станом на 03.02.2020 заборгованість позивача по єдиному внеску становить 11 724,24 грн.

Водночас, як встановлено судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 в адміністративній справі №320/229/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, визнано протиправними та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2019 №Ф-452968-54.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як вбачається зі змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 в адміністративній справі №320/229/20, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.04.2016 по 01.05.2018 мала встановлену інвалідність ІІІ групи у зв`язку з чим отримувала пенсію, суд дійшов висновку, що позивачка звільнена від сплати єдиного внеску відповідно до норм частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у період, за який виставлено оскаржувану вимогу, оскільки відповідає всім необхідним умовам, які передбачені вказаною нормою Закону, для звільнення від сплати єдиного внеску.

В зв`язку з цим суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення відносно ФОП ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску.

Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи набрання 28.09.2020 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 в адміністративній справі №320/229/20 законної сили, обставини щодо відсутності правових підстав для сплати позивачем єдиного внеску у зв`язку з наявністю інвалідності у період з 01.04.2016 по 01.05.2018 доказуванню не підлягають.

Враховуючи скасування судом вимог про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску, що свідчить про відсутність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску, відсутні правові підстави для нарахування контролюючим органом штрафу та пені за несплату позивачем таких сум недоїмки.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про безпідставне застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, відповідно, рішення Головного управління ДПС у Київській області від 12 липня 2019 року №0097285406, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, є протиправним та підлягає скасуванню.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 23.09.2020 №84). Відтак, враховуючи задоволення позову у повному обсязі, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Київській області від 12 липня 2019 року №0097285406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.