Рішення № 12783314, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/59708.12.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

доТовариства з обмеженою відповідальністю «СТС»

простягнення 641,40 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Масловський І.А.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»(надалі –ВАТ «Укртелеком») в особі Київської міської філії звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС»(надалі –ТОВ «СТС») про стягнення 641,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання за договором про надання послуг електрозв’язку №4400064254 від 01.02.2001 р., у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 619,90 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 19,35 грн. та 3% річних у розмірі 2,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 08.12.2010 р.

В судове засідання 08.12.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.12.2010 р. не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01042, м. Київ, вул. Філатова, 7, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/4599-26 від 13.08.2010 р.

Також судом було додатково відправлено ухвали суду від 05.11.2010 р. та 22.11.2010 р. на адреси відповідача: 04107, м. Київ, вул. Печенізька, 1/7 та 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7 к. 51, які вказані в позовній заяві.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2001 р. між ВАТ «Укртелеком»(підприємство зв’язку) та ТОВ «СТС»(споживач) було укладено договір №4400064254 про надання послуг електрозв’язку (надалі –«Договір»), за умовами якого підприємство зв’язку надає споживачу послуги електрозв’язку.

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Згідно із п. 3.2.8 Договору споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п. 4.1 Договору послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги електрозв’язку, що підтверджується матеріалами справи та пред’явленими доказами щодо обліку виконання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість за надані у період з квітня 2010 року по серпень 2010 року телекомунікаційні послуги у розмірі 619,90 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно із п. 4.2 Договору споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати, з поданням рахунків.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без часової оплати) або змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором настав, а тому відповідач зобов’язаний погасити заборгованість за телекомунікаційні послуги у розмірі 619,90 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 619,90 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «СТС»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Укртелеком»про стягнення з ТОВ «СТС»заборгованості у розмірі 619,90 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 19,35 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із ч.2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 19,35 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 2,15 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 2,15 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ВАТ «Укртелеком»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС»(01042, м. Київ, вул. Філатова, 7; ідентифікаційний код 23704933) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) заборгованість у розмірі 619 (шістсот дев’ятнадцять) грн. 90 коп., пеню у розмірі 19 (дев’ятнадцять) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 2 (дві) грн. 15 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –10.12.2010 р.