Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3728/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Генпостач» (далі ТзОВ «Генпостач», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, митний орган, позивач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000314/2 від 09.10.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.
На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.
Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів, тому просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 24.04.2025 представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000314/2 від 09.10.2024. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Ухвалою суду від 23.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи, 22.09.2022 між компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. (Китай) (Продавець) та ТзОВ «Генпостач» (Покупець) укладено контракт №GS-0922-l, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання передати у власність Покупця, Покупець прийняти та сплатити на умовах цього Контракту ремені, конвеєрні стрічки та іншу продукцію технічного призначення, далі за текстом «Товар» (п. 1.1. Контракту).
Найменування, різновид, кількість, комплектність, ціна та вартість, умови та строки поставки, умови оплати визначаються згідно з рахунком-фактурою, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Контракту).
Ціни за «Товар», що продаються за цим Контрактом, вказані у рахунках-фактурах до цього Контракту та встановлюються у доларах США. У ціну «Товару» включено вартість тари, упаковки, маркування, доставки та навантаження на борт корабля в порту Нінгбо, Китай (п. 2.1., 2.2. Контракту).
Загальна сума Контракту дорівнює сумі інвойсів на відвантажену продукцію. Виставлення кожного наступного інвойсу збільшує суму цього Контракту на суму, зазначену в Інвойсі (п. 2.23. Контракту).
Оплата «Товарів» має здійснюватися таким чином: 130% передплата, згідно з Інвойсом. Покупець повинен переказати на рахунок Продавця не пізніше ніж за 30 банківських днів після підписання цього Договору. Інші 70% Покупець повинен сплатити після отримання підтвердження про відвантаження Товару копії накладної від Продавця (п. 3.1. Контракту).
Продавець постачає «Товар» на умовах «FOB NINGBO», згідно з базисними умовам постачання Інкотермс 2010 (п. 4.1. Контракту).
08.10.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товарів (5 товарних позицій) декларант позивача подав МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 з метою здійснення митного оформлення товару: стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 1); стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 2); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 3); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 4); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 5).
Митну вартість товару заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 12, 22 МД, на рівні 1621380,54 грн (вартість товару 31936,62 дол. США х на курс 41,20 + 306371,05 грн витрат на транспортування).
До митної декларації додано: контракт №GS-0922-1 від 22.09.2022; інвойс POW24077-11 від 20.07.2024; рахунок-проформа N0BPWXGS240511-09 від 11.05.2024; договір №ОВ1225 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2020 (разом з додатками); заявка ОБ001040 від 20.07.2024; генеральний договір транспортного експедирування №10401 від 21.02.2024; договір про надання послуг №27/03-24 від 27.03.2024; платіжна інструкція №345 від 16.05.2024 (щодо проведення оплати по рахунку-проформі №BPWXGS240511-09 від 11.05.2024); платіжна інструкція №375 від 05.09.2024 (щодо проведення оплати но інвойсу POW24077-11 від 20.07.2024); рахунок №240919 від 25.09.2024 (морське перевезення) на суму 244522,70 грн; рахунок №240920 від 25.09.2024 на суму 98290,68 грн; довідка про транспортні витрати на доставку до кордону №1040 від 25.09.2024 на суму 306371,05 грн; платіжна інструкція №1606 від 26.09.2024 на суму 98290,68 грн (оплата рахунку №240920 від 25.09.2024); платіжна інструкція №1607 від 26.09.2024 на суму 244522,70 грн (оплата рахунку №240919 від 25.09.2024); декларація митної вартості; міжнародний документ на перевезення ХМ240700265; пояснення щодо прайс-листа 2024/0810-1 від 08.10.2024; свідоцтво на знак «GPL» №252852 від 25.01.2019; міжнародно товарно-транспортну накладну №00011496.
За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.
На вимогу митниці декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів. Крім того, листом від 09.10.2024 №1040/1 вказано інформацію щодо наявної помилки в заявці та рахунку на оплату.
Однак 09.10.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000314/2 на 1 товарну позицію: «Стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами, шириною менше 800 мм та більше 1200 мм: а) шириною менше 800 мм: - ТИП ЕР200, шириною 300 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; б) шириною більше 1200 мм; - ТИП ЕР200, шириною 1400 мм, 100 м. пог.; Торговельна марка: GPL. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD., у графі 33 якого вказано наступне:
«Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: відповідно рахунка на оплату від 25.09.2024 №240920 вказані послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща)-Луцьк (Україна), що суперечить маршруту, вказаному в заявці від 20.07.2024 №08001040 - Гдиня (Польща) - м. Луцьк; інформації щодо сум транспортних витрат між Гданськ- Гдиня (Польща) не надано, що свідчить про не включення даних витрат до митної вартості товару;
Згідно заявки від 20.07.2024 №ОБ00Ю40 зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом Ningbo (Китай)-порт (Польща)-до кордону України - до місця призначення з врахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак, по території України зазначена вартість експедиційних послуг, яка не врахована у вартість послуг до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ.
Згідно ст. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати: виписку з бухгалтерської документації; транспортні документи по маршруту Гдиня-Гданськ; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг по маршруту в Польщі; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару
На вимогу митниці декларантом продубльовано усі документи, які було попередньо подано до митного оформлення, додатково надано повідомлення від 09.10.2024 №1040/1. Листом від 09.10.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших додаткових документів Зазначаємо, що згідно листа від 09.10.2024 №1040/1 вказано інформацію щодо наявної помилки в заявці та рахунку на оплату, однак декларантом додатково надіслано Заявки від 20.07.2024 №06001040 в кількості 2 (двох) штук, де порт розвантаження та подальші послуги за межами України суперечать один одному.
За умови надання, згідно ч. 3 ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України також вимогами ч. 6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч 2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також а зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР. митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Митну товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: товар 1 - на рівні 2,71 дол. США/кг за МД №UAUA403070/2024/006831 від 27.08.2024.
Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів: «Стрічка конвеєрна», країна походження - Китай, ввезених згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів (ZHEJIANG POWERBELT CO.,LTD).
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить МД № 24UA205140064116U0 від 09.10.2024.
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач разом з митними деклараціями надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт №GS-0922-1 від 22.09.2022; інвойс POW24077-11 від 20.07.2024; рахунок-проформа N0BPWXGS240511-09 від 11.05.2024; договір №ОВ1225 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2020 (разом з додатками); заявка ОБ001040 від 20.07.2024; генеральний договір транспортного експедирування №10401 від 21.02.2024; договір про надання послуг №27/03-24 від 27.03.2024; платіжна інструкція №345 від 16.05.2024 (щодо проведення оплати по рахунку-проформі №BPWXGS240511-09 від 11.05.2024); платіжна інструкція №375 від 05.09.2024 (щодо проведення оплати но інвойсу POW24077-11 від 20.07.2024); рахунок №240919 від 25.09.2024 (морське перевезення) на суму 244522,70 грн; рахунок №240920 від 25.09.2024 на суму 98290,68 грн; довідка про транспортні витрати на доставку до кордону №1040 від 25.09.2024 на суму 306371,05 грн; платіжна інструкція №1606 від 26.09.2024 на суму 98290,68 грн (оплата рахунку №240920 від 25.09.2024); платіжна інструкція №1607 від 26.09.2024 на суму 244522,70 грн (оплата рахунку №240919 від 25.09.2024); декларація митної вартості; міжнародний документ на перевезення ХМ240700265; пояснення щодо прайс-листа 2024/0810-1 від 08.10.2024; свідоцтво на знак «GPL» №252852 від 25.01.2019; міжнародно товарно-транспортну накладну №00011496.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів (товару №1 згідно МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024), оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів по МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 на 1 товарну позицію: «Стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами, шириною менше 800 мм та більше 1200 мм: а) шириною менше 800 мм: - ТИП ЕР200, шириною 300 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; б) шириною більше 1200 мм; - ТИП ЕР200, шириною 1400 мм, 100 м. пог.; Торговельна марка: GPL. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема:
- відповідно рахунка на оплату від 25.09.2024 №240920 вказані послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща)-Луцьк (Україна), що суперечить маршруту, вказаному в заявці від 20.07.2024 №08001040 - Гдиня (Польща) - м. Луцьк; інформації щодо сум транспортних витрат між Гданськ-Гдиня (Польща) не надано, що свідчить про не включення даних витрат до митної вартості товару;
- згідно заявки від 20.07.2024 №ОБ00Ю40 зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом Ningbo (Китай)-порт (Польща)-до кордону України - до місця призначення з врахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак, по території України зазначена вартість експедиційних послуг, яка не врахована у вартість послуг до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ,
Щодо тверджень митного органу, викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000314/2 від 09.10.2024 суд зазначає наступне.
Декларантом в інтересах позивача було подано МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 на 5 товарних позицій (стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 1); стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 2); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 3); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 4); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 5) по контракту №GS-0922-l від 22.09.2022, укладеного між компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. (Китай) (Продавець) та ТзОВ «Генпостач» (Покупець).
Відповідно до інвойсу №POW24077-11 від 20.07.2024 компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. (Китай) було поставлено позивачу товар за договором №GS-0922-l від 22.09.2022 на суму 31936,62 дол. США (а. с. 20-21).
Пунктом 3.1. контакту встановлено, що розрахунки за товар, що постачається відбуваються покупцем у дол. США на підставі виставлених інвойсів на поставку партії товару, передоплата 30%, 70% - до прибуття в порт призначення, шляхом перерахування на рахунок, зазначений постачальником.
Оплату за товар було проведено на умовах, визначених у вищезгаданому інвойсі, рахунку-проформі N0BPWXGS240511-09 від 11.05.2024 та контракті №GS-0922-l від 22.09.2022, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 16.05.2024 та від 05.09.2024 (а. с. 55, 56). Загальна сума грошового переказу збігається із сумою, визначеною в інвойсі POW24077-11 від 20.07.2024.
Як слідує з матеріалів справи згідно довідки про транспортні витрати №1040 від 25.09.2024 вартість доставки вантажу за маршрутом: порт Нінгбо (Китай) - порт Гдиня (Польща) - до кордону України (м/п «Ізов»), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, складає суму в розмірі 306371,05 грн, яка була додана до митної вартості декларованого товару та разом з тим і додано до ВМД заявку на перевезення з усіма витратами.
Таким чином позивачем навантажувально-розвантажувальні роботи було враховано у вартість перевезення та включені до митної вартості декларованого товару.
Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до рахунка на оплату від 25.09.2024 №240920 вказані послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) Луцьк (Україна), що суперечить маршруту, вказаному в заявці від 20.07.2024 №ОБ001040 Гдиня (Польща) м. Луцьк. Інформації щодо сум транспортних витрат між Гданськ-Гдиня (Польща) не надано, що свідчить про не включення даних витрат до митної вартості товару суд звертає увагу, що позивачем помилкового був наданий вказаний рахунок, оскільки перевезення вантажу здійснювалось згідно заявки №ОБ001040 від 20.07.2024, яка правильно відображає маршрут перевезення вантажу.
Суд зауважує, що поставка товару по МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 здійснювалася відповідно до зовнішньоекономічного контракту №GS-0922-l від 22.09.2022, укладеного між ТзОВ «Генпостач» (покупець) та компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD (продавець).
Відповідно до п.4.1. контракту №GS-0922-l від 22.09.2022 поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил («Інкотермс-2010»), згідно з базисними умовами поставки FOB Qingdao.
Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
За обставин цієї справи компанія ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD (продавець, Китай) відвантажила ТзОВ «Генпостач» партію товару), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами відповідно до вищезгаданого інвойсу.
Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Довідка про транспортні витрати від 25.09.2024 підтверджує, що вартість доставки вантажу за маршрутом порт Нінгбо (Китай) порт Гдиня (Польща) до кордону України (м/п «Ізов»), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України становить 306371,05 грн. Страхування вантажу не проводилось.
З урахування наведеного, суд приходить до висновку, що інвойс №POW24077-11 від 20.07.2024 та платіжні інструкції стосуються вказаної поставки і така операція була проведена банком
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Згідно з пунктом шостим частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.
Крім того, положення пункту шостого частини другої статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації митна вартість товару і вартість витрат на транспортування до кордону України підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості 09.10.2024 №UА205140/2024/000314/2, визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 2,71 дол. США/кг за МД №UAUA403070/2024/006831 від 27.08.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів: «Стрічка конвеєрна», країна походження Китай, ввезених згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів (ZHEJIANG POWERBELT CO.,LTD.).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митих декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.
Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товарів, а відтак оскаржуване рішення від 09.10.2024 №UА205140/2024/000314/2, слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесено оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн, що сплачений відповідно до платіжної інструкції №2981 від 08.04.2025 (а. с.11).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Генпостач» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 48/51, код ЄДРПОУ 38339580) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів 09.10.2024 №UА205140/2024/000314/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський
Судове рішення № 127831116, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 02.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/3728/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: