Ухвала суду № 127827026, 03.06.2025, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/684/25

Номер провадження 2-з/383/13/25

УХВАЛА

03 червня 2025 року суддя Бобринецькогорайонного судуКіровоградської областіБондаренко В.В.,розглянувши заяву представника заявника Селянського (фермерського)господарства ОСОБА_1 адвоката Жеребенко Олени Валеріївни про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2025 року Селянське (фермерське)господарство ГаборцяВолодимира Андрійовичачерез представника-адвоката ЖеребенкоОлену Валеріївнузвернулосьдо Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просить:

визнати поновленим договір оренди землі № б/н від 01 грудня 2017 року, що укладений між ОСОБА_2 та Селянським Фермермьким господарством Габорця Володимира Андрійовича щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307, яка знаходиться на території Витязівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № б/н від 24.05.2024 року, що укладений між орендарем Селянським фермерським господарством Габорця Володимира Андрійовича та орендодавцем ОСОБА_2 від 01 грудня 2017 року в редакції, наведеній у змісті позовних вимог;

визнати припиненим право оренди ОСОБА_3 , зареєстрованого відповідно до договору оренди землі №198 від 13.05.2025 року, номер запису про інше речове право: 59861051 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307, яка знаходиться на території Витязівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

02.06.2025 року Селянське (фермерське)господарство ГаборцяВолодимира Андрійовичачерез представника-адвоката ЖеребенкоОлену Валеріївнузвернулосьдо Бобринецького районного суду Кіровоградської області з заявою про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1) Заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, крім СФГ Габорця Володимира Андрійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі зі збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці загальною площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307, на якій посіяно озиму пшеницю;

2) Заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, вчиняти перешкоди СФГ Габорця Володимира Андрійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо збирання (незібраного врожаю) сільськогосподарських культур, дозрілого врожаю за допомогою власної або залученої спеціалізованої сільськогосподарської техніки, на земельній ділянці загальною площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивачем понесені суттєві витрати на посів земельної ділянки озимою пшеницею. Відповідачем вчинено неправомірні дії стосовно укладення нового договору оренди з іншою особою. На даний час Відповідач 2 має всі реальні шанси здійснити дискування ґрунту для засівання земельної ділянки іншою сільськогосподарською культурою в зв`язку з реєстрацію 13.05.2025 року нового договору оренди всупереч переважного права СФГ ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі.

Вважає, що відсутність забезпечення позову, викладеним вище способом може призвести до порушення майнових прав Позивача. Крім того, спровокує виникнення нових судових процесів щодо стягнення майнової шкоди знищенням посівів озимої пшениці, які засіяні ще в період дії попереднього договору оренди.

Згідно ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд та вирішення заяви здійснюється судом без повідомлення і виклику учасників відповідно до ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст.150 ЦПК України).

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

01.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307, за СФГ ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 01.12.2017 року укладеного на 7 років з правом пролонгації.

Доказів здійснення посіву СФГ ОСОБА_1 озимої пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером 3520883200:02:000:0307 матеріали справи не містять.

ОСОБА_2 є власником земельній ділянці загальною площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, речове право оренди якої на підставі договору оренди землі від 13.05.2025 року зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 дія якого закінчується 13.05.2032 року.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За такихобставин обраніпозивачем способизабезпечення позовуу видізаборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам: крім СФГ ОСОБА_1 проводити будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі зі збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельній ділянці загальною площею 6,0035 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0307; вчиняти перешкоди СФГ Габорця Володимира Андрійовича щодо збирання сільськогосподарських культур, на вказаній земельній ділянці, є неспівмірними із заяленими позовними вимогами, а доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів щодо забезпечення позову не відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності заявленим позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема осіб, за яким зареєстроване речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3520883200:02:000:0307.

Згідно пункту 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обрані позивачем способи забезпеченняпозову незабезпечать збалансованостіінтересів сторін,так якїх застосування призведе до невиправданого обмеження права оренди, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 , до вирішення по суті спору про припинення права оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку, визнання поновленим договору оренди землі від 01.12.2017 року, строк дії якого закінчився, на новий строк. Такі заходи забезпечення позову спрямовані на реалізацію позивачем права користування земельною ділянкою до його виникнення у позивача,яке закономпов`язується зйого державноюреєстрацією,шляхом втручання в право користуванні земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3 та іншого невизначеного кола осіб.

Вжиття обранихпозивачем способизабезпечення позовусуперечить вимогам частини 10 статті 150 ЦПК України, яка не допускає вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Виходячи зі змісту позовних вимог вбачається, що заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник.

Натомість негативні наслідки від вжиття вказаних заходів забезпечення позову переважають настання заявлених можливих ризиків. Однак, як вбачається із заяви, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні (п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України). Разом з тим, зустрічне забезпечення має бути достатнім для відшкодування можливих збитків власників майна (відповідачів), які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову для забезпечення означеного цивільного позову.

Забезпечення позову шляхом заборони іншим особам, крім СФГ ОСОБА_1 , вчиняти дії щодо зазначеної земельної ділянки, а саме проводити будь-які сільськогосподарські роботи, призведе до використання земельної ділянки позивачем наперед до вирішення по суті спору про визнання поновленим договору оренди на новий строк, що є не співмірними із заявленими позовними вимогами, а негативні наслідки від заборони будь-яким іншими особами, окрім позивача, проводити будь-які сільськогосподарські роботи (по суті користуватись земельною ділянкою) переважають настання заявлених можливих ризиків, що зумовлені можливим задоволенням позов щодо спору про визнання поновленим договору оренди на новий строк, а тому задоволенню не підлягає. Захід у виді заборони вчиняти перешкоди щодо збирання врожаю сільськогосподарських культур також виходить за межі предмету спору, до якого врожай не відноситься.

Як вбачається із заяви, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні (п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України). Разом з тим, зустрічне забезпечення має бути достатнім для відшкодування можливих збитків власників майна (відповідача), які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На думку суду, заявником не доведено, що не вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачам та будь-яким іншим особам проводити сільськогосподські роботи, заборони вчиняти перешкоди СФГ ОСОБА_1 щодо збирання сільськогосподарських культур може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що полягає у визнання поновленим договору оренди землі, припинення права оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883200:02:000:0307, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника СФГ ОСОБА_1 - адвоката Жеребенко Олени Валеріївни про забезпеченняпозовупо справі №383/684/25 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 03.06.2025 року.

Суддя В.В. Бондаренко