Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Справа № 196/313/25
№ провадження 2/196/252/2025
Р ІШ ЕН НЯ
(заочне)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовакомпанія "ЕЙС" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 25.01.2024 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" та відповідачем було укладено кредитний договір №129203 у письмовій формі, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 10 667,00 грн. в наступному порядку: 8 000,25 грн. на № рахунку/картки позичальника №4149-60ХХ-ХХХХ-3651 у національній валюті та 2 666,75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією згідно п.2.5 Договору. Комісія за надання кредиту складає 2 666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Всупереч умовам Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 865,02 грн., яка складається із: 10 667,00 грн. - заборгованість по кредиту; 4 697,02 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 501,00 грн. - комісія за кредитним договором.
12 липня 2024 року ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 129203 від 25.01.2024 р. у розмірі 15 865,02 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 129203 від 25.01.2024 р. у загальному розмірі 15 865,02 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року? позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромбуло прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті
З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.133-138).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Представник позивача адвокат Тараненко А.І. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності (а.с.1-14).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді (а.с.133-138), причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
02 червня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що 25 січня 2024 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 129203 (індивідуальна частина) (а.с.43-48).
Добровільне укладення ОСОБА_1 даного Договору підтверджується заявою на видачу кредиту №100521647 від 25.01.2024, яка підписана відповідачем особисто (а.с.51-52).
Також, 25 січня 2024 року позивачем підписано паспорт споживчого кредиту, де вказано інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування: тип кредиту - кредит, сума кредиту/ ліміт кредиту 10 667,00 грн., строк кредитування - 84 дні, мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, ремонт будинку, сплата комісії, інші не заборонені законодавством цілі, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом на рахунки позичальника, здійснення платежів на користь кредитодавця (а.с.65-68).
Відповідно до п.2.1 індивідуальної частини договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до 2.2.1 індивідуальної частини договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 10 667,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 8 000,25 грн. на № рахунку/ картки Позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті, у розмірі 2 666,75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Пунктом 2.3 індивідуальної частини договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.
Пунктом 2.5 індивідуальної частини договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 2 666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Відповідно до п 2.6 індивідуальної частини договору, загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 дні з 25 січня 2024 року (дата надання кредиту) по 18 квітня 2024 року. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплати кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані у графіку платежів
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахуванням суми (тіла) кредиту складає (не перевищує) 7 369,77 грн. Денна процентна ставка складає 0,8225%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) не перевищує 20 105,32 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 18 036,77 грн. (п.2.7-2.9.1 індивідуальної частини договору).
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ідентифікація та верифікація проводиться на підставі інформації та ідентифікаційних документів отриманих особисто від позичальника.
Сторонами також погоджено графік платежів за кредитним договором № 129203 від 25.01.2024 р., за яким визначено: дату видачу кредиту/дату платежу, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, реальну річну проценту ставку і загальну вартість кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою власноручного підпису (а.с. 50).
Згідно довідки №7 ТОВ "ФК "Кредіплюс" від 11.11.2024 №1313/11-11 та Картки обліку виконання договору 129203, що на картку позичальника№ НОМЕР_1 25.01.2024р. перераховано кошти в сумі 8 000,25 грн. (а.с.91-92, 100-101).
Таким чином, ТОВ "ФК "Кредіплюс" свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 129203 від 25.01.2024 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, з якими він погодився, що підтвердив своїм підписом.
12 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», укладено договір факторингу № 12072024, за умовами якого первісний кредитор ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.105-118).
Відповідно до п.6.2.3 договору, до фактору переходять права вимоги у день здійснення фінансування (оплати) на користь клієнта у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 цього Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення прав вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників (додаток №2).
Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 12 липня 2024 року до Договору факторингу №12072024 від 12.07.2024 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 670 (а.с.121).
Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу № 12072024 від 12.07.2024 р. позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 865,02 грн. за договором № 129203 від 25.01.2024 р., яка складається з тіла кредиту 10 667,00 грн., суми заборгованості за відсотками 4 697,02 грн., комісії 501.00 грн. (а.с.119).
Згідно картки обліку виконання договору №129203 від 25.01.2024 р., вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 15 865,02грн., що складається із тіла кредиту - 10 667,00 грн., відсотків за кредитом 4697,02 грн., комісії 501,00 грн. (а.с.100-101).
Також згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором №129203 сума заборгованості станом на 04.03.2025 р. складає 15 865,02 грн., та складається із суми кредиту - 10 667,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками 4 697,02 грн., простроченої комісії 501,00 грн. (а.с.104).
За положеннями ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи наданийпозивачем розрахунокзаборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків та комісії у встановлені в договорі терміни.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1ст. 1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3ст.1079ЦКУкраїни визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п. 1 ч. 1ст.1Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п. 11 ч. 1 ст.4Закону України «Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч. 1 ст.7Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитноїзаборгованості нарахунки первіснихкредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с.28-36) підтверджує, що ТОВ «ФК «ЕЙС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.
Таким чином, права вимоги за договором про споживчий кредит № 129203 від 25.01.2024 р. перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Однак, всупереч умовам договору про споживчий кредит № 129203 від 25.01.2024 р., відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідачем відзив на позов не подано, таким чином викладені в позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та надані на їх підтвердження докази, не спростовані, доказів погашення заборгованості чи контррозрахунку заборгованості суду не надані.
За вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений договір про споживчий кредит № 129203 від 25.01.2024 р., за умовами яких відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти, у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту, відсотків, комісії матеріали справи не містять.
У зв`язку із чим, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 865,02грн., що складається із тіла кредиту - 10 667,00 грн., відсотків за кредитом 4697,02 грн., комісії 501,00 грн.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійнуправничу допомогу врозмірі 7000,00грн. суду подано договір про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (а.с.19-21), додаток 1 до Договору про надання правничої допомоги - протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 р. (а.с.22), додаткова угода №10 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (а.с.23-24), акт прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025 р. (а.с.25), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 Тараненко А.Г. (а.с.26); довіреність (а.с.27).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку зі стягненням заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 9450 від 20.03.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422.40 грн. (а.с.15).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовакомпанія "ЕЙС" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Кредитним договором №129203 від 25 січня 2024 року у розмірі 15 865 (п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 02 коп., яка складається із тіла кредиту - 10 667,00 грн., відсотків за кредитом 4697,02 грн., комісії 501,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовакомпанія "ЕЙС" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
? ? Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 02.06.2025 року.
? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков
Судове рішення № 127826666, Царичанський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 02.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 196/313/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: