Ухвала суду № 127824573, 26.05.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2025 року Справа № 915/791/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», провулок Центральний, буд. 1, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35601 (код ЄДРПОУ 41099127)

до відповідача TNA Corporate solutions LLC (ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС), 610 W Broаdway, Suite 201, Jackson, Wyoming 83001 (610 Бродвей, офіс 201, м. Джексон, штат Вайомінг, 83001) (ЄДРПОУ 00000000) (ідентифікаційний номер 2017-00073760)

про визнання недійсним договору

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» з позовною заявою до відповідача TNA Corporate solutions LLC (ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС), в якій просить суд визнати недійсним Договір про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "-Трейд Агро-" від 08.11.2019 року, укладений між ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстрований в реєстрі за № 6114.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

07.11.2019 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" (Заставодавець 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (Заставодавець 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКЕ" (Заставодавець 3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "ПРИКАРПАТТЯ" (Заставодавець 4), Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-КРАЙ" (Заставодавець 5), Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІССЯ" (Заставодавець 6), Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕТЬМАНСЬКЕ" (Заставодавець 7), (Заставодавець 8), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" (Заставодавець 9), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ" (Заставодавець 10), Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-СХІД" (Заставодавець 11), Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПІВНІЧ" (Заставодавець 12), Товариством з обмеженою відповідальністю "-ТРЕЙД АГРО-" (Компанія) та ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (Заставодержатель) укладено Договір застави частки (далі Договір застави частки). В подальшому до Договору застави частки було внесено ряд змін.

Відповідно до умов Договору застави частки, в якості забезпечення повного і своєчасного виконання зобов`язань, що виникли на підставі Кредитного Договору та інших Фінансових Документів, зазначених у Договорі застави, Заставодавці передали Заставодержателю у першочергову заставу частки в статутному капіталі ТОВ "-ТРЕЙД АГРО-"/ LIMITED LIABILITY COMPANY "-TRADE AGRO-" (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Перемоги, буд. 20, літера "Л", каб. № 106 , ідентифікаційний код Компанії 39995033) у розмірі 99, 9174 %, що відповідає 20 335 228, 79 грн.

08.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" (Заставодавець) та ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (Заставодержатель) було укладено Договір про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "-Трейд Агро-", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 6114.

За наслідками виконання вимог Договору про задоволення вимог заставодержателя, ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) компанія створена за законодавством штату Вайомінг, реєстраційний номер 2017-000737609, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: 610 Бродвей, офіс 201, м. Джексон, штат Вайомінг, 83001, в особі директора Піацца Ніколаса Ентоні, який діє на підставі Статуту набула права власності на належну Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" (Заставодавець) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "-ТРЕЙД АГРО-" загальною номінальною вартістю 2 014 850, 85 грн.

Позивач вважає, що договір про задоволення вимог заставодержателя від 08.11.2019 підлягає визнанню недійсним, оскільки оспорюваний договір укладено з порушенням вимог Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, Закону України Про заставу, ЦК України та ряду положень договору застави частки, на виконання якого і було укладено оспорюваний договір, а саме:

- посилаючись на приписи ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" та п. 3.2, п. 3.4 договору застави, позивач зазначає, що реалізація права заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави можлива лише після настання строку виконання забезпечених зобов`язань, а саме після 28.06.2025. Проте, договір про задоволення вимог заставодержателя був укладений 08.11.2019, тобто до настання строку виконання забезпечених заставою зобов`язань, що є порушенням вимог договору застави, ЦК України та вимог Закону України «Про заставу»;

- порушено терміни, встановлені для укладення Договору про задоволення вимог заставодержателя після отримання повідомлення про не виконання Боржником зобов`язання. Позивач зазначає, що повідомлення про невиконання основного зобов`язання боржником не отримував, тому в момент укладення оспорюваного договору 30-тиденний термін встановлений п.п. 9.3 та 9.4.3 договору застави, не сплив;

- порушено порядок визначення вартості часток, що передається за оспорюваним договором (не визначено у встановленому договором застави порядку розмір вартості предмета застави, що є порушенням вимог договору застави частки);

- не дотримано вимоги ст. 19 Закону України Про заставу, а саме не визначено всі істотні умови договору про задоволення вимог заставодержателя, а саме:

а) про те, на погашення яких саме вимог по Кредитному договору (основного зобов`язання, відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій за невиконання кредитних зобов`язання) звертається стягнення на предмет застави;

б) в якому розмірі погашаються невиконані зобов`язання, шляхом позасудового звернення стягнення на предмет застави;

в) на підставі чого встановлювалась вказана вартість часток.

- оспорюваний договір суперечить вимогам Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, оскільки вказаний закон є спеціальним та не передбачає звернення стягнення на підставі договору про задоволення вимог заставодержателя.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані приписами ст. 16, 203, 215, 509, 628, 638 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України Про заставу, ст. 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, судовою практикою та умовами договору.

22.05.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх. № 7821/25 від 23.05.2025) про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивовано тим, що сплата судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. є надмірним тягарем для позивача, у зв`язку з чим позивачем було сплачено судовий збір частково у розмірі 500, 00 грн.

На підтвердження часткової сплати судового збору позивачем подано до суду платіжну інструкцію №7303-2430-5470-9036 від 22.05.2025 на суму 500,00 грн.

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (постанова ВС від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Враховуючи вищевикладене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Подібна за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі 910/704/19, від 24.01.2020 у справі 915/923/15.

Приписами ГПК України взагалі не передбачено ані права, ані обов`язку суду на відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 53 рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків, пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (див. Голдер проти Сполученого Королівства і Z та інші проти Сполученого Королівства, рішення суду, цитовані вище, там само; та, mutatis mutandis, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року, серія A, N 32, с. 14-15, п. 26).

В п. 54 рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 ЄСПЛ зазначив, що суд ухвалив, що в деяких справах, особливо в тих, де обмеження, про які йдеться, стосувалися умов прийнятності апеляції, або в тих, де інтереси правосуддя вимагали, щоб заявник у зв`язку зі своєю апеляцією надавав гарантію сплати судових витрат понесених іншою стороною, на доступ особи до суду можуть бути накладені різноманітні обмеження, включно з фінансовими (див., наприклад, рішення від 19 грудня 1997 року у справі Бруала Гомес де ла Торре проти Іспанії (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), Reports of Judgments and Desisions 1997-VIII, с. 2955, п. 33; та рішення суду від 13 липня 1995 року у справі Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy-Miloslavsky v. the United Kingdom), серія A, N 316-B, с. 80-81, п. 61 і наступні).

В п. 59, 60 рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 ЄСПЛ зазначив, що враховуючи зазначений вище виклад принципів, встановлених прецедентним правом, Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. пункт 54 вище і, особливо, вищезазначене рішення, там само, пункт 61 і далі у справі Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства).

Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, рішення суду у справі Ейрі проти Ірландії, цитоване вище, там само, п. 25-26).

Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Позов у даній справі пред`явлено юридичною особою, яка в розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір" не підпадає під жодну з категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку або розстрочку сплати судового збору.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним договору, тобто предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, що надавало б право на застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору (п. 44).

Натомість, жодною нормою ГПК України не передбачено ані права, ані обов`язку суду на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. В свою чергу положення КАСУ не застосовуються господарськими судами.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору судом відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка сформована у підсистемі «Електронний суд», у якій заявлено одну вимогу немайнового характеру. Отже, судовий збір у спірному випадку становить 2 422, 40 грн. (3 028, 00 грн. х 0,8).

Враховуючи, що позивачем частково сплачено судовий збір у розмірі 500, 00 грн., позивачу потрібно подати суду докази доплати судового збору у розмірі 1 922, 40 грн. (2 422, 40 грн. 500, 00 грн.)

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Позивачем на підтвердження факту надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками долучено до позовної заяви квитанцію № 3483155 про доставку документів до електронного кабінета користувача ЄСІТС адвоката Маковея Олега Григоровича, зазначивши, що адвокат Маковей О.Г. є представником відповідача на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2020, укладеного між адвокатом Маковеем О.Г. та ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС, та додаткової угоди до зазначеного договору від 21.11.2023, копію договору та додаткової угоди додано до позовної заяви.

Суд зазначає наступне. Стороною у справі є відповідач TNA Corporate solutions LLC (ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС), тобто іноземна юридична особа. Отже, за приписами ст. 41, 164 ГПК України позовна заява з додатками повинна бути надіслана учаснику справи (іноземній юридичній особі).

Крім того, суд зазначає, що копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2020 подано позивачем, який не є стороною вказаного договору. З доданої до позовної заяви копії договору про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2020, укладеного між адвокатом Маковеем О.Г. та ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС, неможливо достовірно встановити юридичну особу, у зв`язку з незазначенням коду юридичної особи в договорі. А відповідно до умов п. 6 договору сторони договору погодили право клієнта у будь-який час відмовитись від правової допомоги адвоката та розірвати цей договір в односторонньому порядку. Отже, суд позбавлений можливості достовірно встановити чинність договору та/або внесення змін до договору тощо.

Приписами ст. 164 ГПК України імперативно передбачено обов`язок позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками у визначений законом спосіб (поштове відправлення або електронний кабінет), що спрямоване на дотримання принципу змагальності та рівності учасників процесу. Оскільки відповідачем визначено іноземну юридичну особу, яка не має та не повинна мати електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", відповідно обов`язок надіслання копії позовної заяви з додатками повинен бути виконаний позивачем з дотриманням положень ст. 42, 164 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В позовній заяві позивачем зазначено: «Відповідно до умов Договору застави частки, в якості забезпечення повного і своєчасного виконання зобов`язань, що виникли на підставі Кредитного Договору та інших Фінансових Документів, зазначених у Договорі застави, Заставодавці передали Заставодержателю у першочергову заставу частки в статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю "-ТРЕЙД АГРО-"/ Limited Liability company "-TRADE AGRO-" (03170, м. Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ, будинок 20 ЛІТЕРА "Л", КАБІНЕТ №106 , ідентифікаційний код Компанії 39995033) у розмірі 99,9174 %, що відповідає 20 335 228.79 грн."

Проте, в порушення п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не подано до позовної заяви Кредитного договору та інших Фінансових Документів.

Отже, позивачу необхідно зазначити та подати суду вищевказані докази або зазначити про неможливість їх подання.

Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 7587/25 від 19.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до відповідача TNA Corporate solutions LLC (ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС) про визнання недійсним договору залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:

- позивачу подати суду докази доплати судового збору в розмірі 1 922, 40 грн.;

- позивачу надати суду докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (ст. 42, 164 ГПК України);

- позивачу подати суду докази на підтвердження викладених у позовній заяві обставин або зазначити про неможливість їх подання (згідно мотивувальної частини ухвали).

4. Роз`яснити позивачу наслідки усунення недоліків:

якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На вебсторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

СуддяЕ.М. Олейняш