Ухвала суду № 127824567, 10.04.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

та зупинення провадження у справі

10 квітня 2025 року Справа № 915/208/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом Державної установи "Держгідрографія", вул. Електриків, 26, м. Київ, 04176 (код ЄДРПОУ 21720000)

електронна пошта: office@hydro.gov.ua

представник позивача Порхун Віталій Михайлович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", пр. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135 (код ЄДРПОУ 38727770)

електронна пошта: info@uspa.gov.ua

про стягнення коштів в сумі 24 451 023, 29 грн.

за участю сторін (представників):

представник позивача: Порхун В.М.

представник відповідача: Бессчастна А. В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Державна установа "Держгідрографія" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" грошові кошти у розмірі 24 451 023, 29 грн.

Позивач просить суд судові витрати по сплаті судового збору у сумі 366 765, 35 грн. покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2024, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.05.2024.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 16.05.2024, не відбулось, у зв`язку з відпусткою головуючої судді Олейняш Е.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2024 призначено підготовче засідання по справі на 18.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 20.08.2024.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 20.08.2024, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2024 призначено підготовче засідання по справі на 12.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 23.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.04.2025.

В підготовчому засіданні 10.04.2025 судом відповідно до ст. 233 ГПК України оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.

28.02.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 3038/25 від 28.02.2025) про призначення експертизи.

28.02.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 3039/25 від 28.02.2025) про призначення експертизи.

В підготовчому засіданні 28.02.2025 судом зазначено, що вирішення питання про прийняття до розгляду додаткових пояснень позивача та розгляд клопотання про призначення судової експертизи здійснюватиметься судом в наступному підготовчому засіданні.

09.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 5444/25 від 09.04.2025).

10.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання (вх. № 5493/25 від 10.04.2025).

Додаткові пояснення від 28.02.2025, від 09.04.2025 та заперечення на клопотання від 10.04.2025 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

28.02.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 3038/25 від 28.02.2025) про призначення експертизи, в якому заявник просить суд призначити у справі № 915/208/24 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (адреса: вул. Рішельєвська 8, м. Одеса; електронна адреса: odndise@gmail.com; телефони: +380 48 725-78-99, +380 48 722-14-71).

На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

1) Чи підтверджується документально постачання послуг із навігаційно гідрографічного забезпечення мореплавства за умовами договору №17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023р., який було укладено між Державною установою «Держгідрографія» та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», на суму 24 451 023,29 грн. з урахуванням обмежень, встановлених відповідно часу дії воєнного стану та інших нормативно правових актів, що встановлюють порядок роботи портів, на таких каналах:

- на підхідному каналі до морського порту Миколаїв (13-е коліно БДЛК) (Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України») та на першому коліні каналу акваторії морського порту Миколаїв (Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України») - на суму 346 657, 55 грн.;

- на підхідному каналі до ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» (Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України») - на суму 856 656, 20 грн.;

- на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі (1-12 коліна) до входу на акваторії портів (філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ») - на суму 22 495 237, 16 грн.;

- на водних підходах до Північного і Південного ковшів (філія «Ольвія» ДП «Адміністрація морських портів України») - на суму 752 472, 38 грн.?

2) Якщо ні - якою є вартість наданих Державною установою «Держгідрографія» послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства на вказаних каналах відповідно до умов договору №17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023 р., визначена відповідно до «Методики визначення вартості послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення ДУ «Держгідрографія», затвердженої наказом ДУ «Держгідрографія» № 14 від 03.02.2020р., та на підставі «Норм часу на роботи з обслуговування берегових засобів навігаційного обладнання», з урахуванням обмежень, встановлених відповідно часу дії воєнного стану та інших нормативно правових актів, що встановлюють порядок роботи портів (з помісячною розбивкою)?

В клопотанні відповідач зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором про надання послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства № 17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023, а саме витрат позивача «…на утримання та обслуговування ЗНО, які визначені шляхом розрахунку заробітної плати обслуговуючого персоналу пропорційно часу, який витрачається на обслуговування берегових ЗНО, зазначених у додатку № 1 до Договору, та амортизаційні відрахування».

Оскільки фактично передбачений пунктом 1.1 Договору комплекс послуг не надавався, то відповідач стверджує, що послуги, передбачені Договором, позивачем не надавались, а тому акти наданих послуг було обгрунтовано відмовлено. Договором передбачено надання саме комплексу взаємопов`язаних складових послуг (належна робота усіх ЗНО на Каналах), а не окремих складових (невеликої та невирішальної частки ЗНО), які навіть при здійсненні торговельного судноплавства Каналами не могли би забезпечити безпечне плавання такими Каналами.

Так, відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до Договору про надання послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства № 17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023р. (надалі - Договір) позивач мав обслуговувати загалом: 35 берегових ЗНО; 10 ЗНО на ГТО; 130 плавучих застережних знаків, на вказаних каналах (надалі - Канали), на загальну суму згідно планового кошторису 73 681 145, 68 грн., до якої було включено, зокрема: заробітна плата в сумі 9 008 014, 01 грн., амортизаційні відрахування в сумі 2 303 628, 36 грн., матеріальні витрати та витрати на утримання плавзасобів, які необхідні для надання утримання ЗНО, в сумі 20 371 767, 01 грн.

Згідно НД № 31 ВМС ЗСУ (т.2 арк.с.36) і розпоряджень капітана морського порту Миколаїв від 09.03.2022 №15 та №15/1 (т.2 арк.с.38), виданих на виконання ПРИП від 09.03.2022 №100/21 та №101/21 (т.2 арк.с.37), які було оприлюднено саме позивачем на сайті https://hydro.gov.uа водне середовище річок Південний Буг та Інгул було закрито, а рух всіх суден та плавзасобів від 1-го коліна БДЛК до 3-го коліна Спаського каналу, а також відшвартування усіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів портів та терміналів Миколаївського регіону було заборонено.

Відповідач зазначає, що позивач обслуговував лише берегові ЗНО, а не всієї кількості ЗНО, включених до додатку №1 до Договору (175). Крім того, обсяг послуг, які надавались позивачем на берегових ЗНО є також значно меншим звичайного, оскільки всі ЗНО, у тому числі і берегові, знаходилися в неробочому стані (з вимкненим освітленням).

Так, згідно планового кошторису (додаток №2 до Договору) планові матеріальні витрати та витрати на утримання плавзасобів, в 2023 році мали скласти 20 371 767, 01 грн., а фактично матеріальні витрати за даними ж позивача були відсутні, що підтверджується розшифруваннями до всіх без виключення актів наданих послуг (т.1 арк.с. 14-37, 56-79, 122-145). Таким чином, послуги, які потребували вказаних витрат, позивачем фактично не надавались.

Враховуючи, що обсяг фактично наданих позивачем послуг на Каналах був значно меншим, ніж встановлено договором (скорочення кількості ЗНО, які фактично обслуговувались, а також зменшення обсягу послуг, які фактично було надано - виключно ті послуги, які не потребують матеріальних витрат та витрати на утримання плавзасобів), фактичний час, який було витрачено персоналом позивача для утримання ЗНО, також був значно меншим.

За даними позивача (згідно актів наданих послуг), позивачем понесено витрати, які він пред`являє до відшкодування, по об`єктам: 35-ти береговим ЗНО з 35 передбачених Договором; 0 ЗНО на ГТО з 10 передбачених Договором; ?0 плавучих застережних знаків зі 130 передбачених Договором.

Таким чином, вбачається неспівмірність фактичного часу, який міг бути витрачений персоналом позивача і виключно на невелику частку засобів ЗНО із загального обсягу ЗНО, що потребували обслуговування відповідно договору, порівняно із запланованим (в зв`язку зі зменшенням кількості ЗНО та їх неробочим станом), і нарахованої позивачем заробітної плати.

Враховуючи відсутність в 2023 році всіх видів інших витрат (матеріальні витрати, витрат на утримання плавзасобів, витрати на автотранспорт, непередбачуваних виробничих витрат, інших прямих витрат), вартість «послуг» позивача залежить виключно від двох показників: заробітної плати та амортизаційних відрахувань, що підтверджується позивачем в позовній заяві.

Показник заробітної плати є визначним для встановлення розміру витрат позивача з утримання, оскільки відповідно до пунктів 2.2, 3.1.2 Методики визначення вартості послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення Державної установи «Держгідрографія» та планового кошторису виключно від розміру заробітної плати обчислюються й низка інших складових собівартості та вартості послуг, які визначаються розрахунковим шляхом:

- відрахування на соціальні заходи - ЄСВ (22% від заробітної плати);

- загальновиробничі витрати (97,5% від заробітної плати);

- адміністративні витрати (27,4% від заробітної плати).

Загалом вказані нарахування складають 146,9% від розміру заробітної плати.

Відповідно вартість послуг (без ПДВ) на Каналах в 2023 році визначається як сума заробітної плати і амортизаційних відрахувань, а також таких показників, як відрахування на соціальні заходи, загальновиробничі витрати та адміністративні витрати, які розраховуються у відсотках до заробітної плати, тобто прив`язані виключно до розміру заробітної плати, а не від реальних витрат. До вказаної суми додається плановий розмір прибутку позивача, який складає 25%.

Таким чином, встановлення під час судового розгляду справи № 915/208/24 обставин щодо часу, який фактично було витрачено персоналом позивача для обслуговування ЗНО за Договором, і, відповідно, правильності нарахування заробітної плати, та визначення на підставі цього вартості фактично наданих послуг, є необхідним для справедливого та неупередженого вирішення судом спору між позивачем та відповідачем.

Як вказано судом вище, 10.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення (вх. № 5493/25 від 10.04.2025) на заяву про призначення судової експертизи, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Заперечення обґрунтовані тим, що справа слухається тривалий час, строк підготовчого провадження вичерпано, вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання своїх послідовних заперечень на позов та доказів в їх обґрунтування.

Ні протягом 2023 року, ні з початком розгляду даної судової справи, відповідач не заявляв про свої заперечення відносно самого розміру наданих послуг з НГЗ, а не визнавав сам факт надання таких послуг, про що свідчать листи-відмови в підписанні актів надання послуг із НГЗ, зміст заяв по суті та усних пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях.

В клопотанні не наведено мотивів сумніву вартості наданих послуг з НГЗ, а обґрунтування даного клопотання шляхом порівнянь з вартістю обслуговуванні інших ЗНО є недоречним, оскільки відповідачем не надано доказів, що ці ЗНО є подібними за технічними, функціональними характеристиками.

В клопотанні відповідач наголошує виключно на знаходженні ЗНО в 2023 р. в несправному стані, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність факту надання послуг з НГЗ, а тому обставини, які має намір встановити відповідач, а саме чи підтверджується документально постачання послуг з НГЗ, шляхом проведення економічної експертизи не матимуть значення для справи, оскільки основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій не є, зокрема, визначення підтримання в робочому стані ЗНО, а саме такому стані обладнання, що забезпечує збереження його техніко-експлуатаційних характеристик у межах, встановлених вимогами технічної документації.

Позивач вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, а отже відсутня необхідність у призначенні експертизи.

Заперечення обґрунтовано положеннями ст. 74, 77, 99 ГПК України, судову практику Європейського суду з прав людини справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41.

В підготовчому засіданні 10.04.2025 представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової експертизи, а представник позивача зазначив, що проведення експертизи є недоцільним, оскільки вважає, що експертиза не має значення для предмета доказування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 24 451 023, 29 грн. за договором про надання послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства № 17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023.

Підставою позову позивачем зазначено, що на виконання умов договору про надання послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства № 17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023 позивачем надано відповідачу послуги з НГЗ, проте, відповідачем такі послуги не були прийняті, а відтак і не були оплачені. Отже, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за фактично надані послуги в розмірі 24 451 023, 29 грн. з ПДВ.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 3433/24 від 22.03.2024) зазначає, що відповідачем обґрунтовано повернуто акти наданих послуг позивачу, оскільки воєнні дії та заборона руху суден по БДЛК, заборона відходу всіх суден, буксирів і інших плавзасобів від причалів Миколаївського регіону унеможливили надання послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення Виконавцем Замовнику відповідно до умов Договору з 24.02.2022 по теперішній час. Крім того, відповідно до НД № 31 ВМС ЗСУ і розпоряджень капітана морського порту Миколаїв від 09.03.2022 № 15 та № 15/1 закрито водне середовище річок Південний Буг та Інгул і заборонено рух всіх суден та плавзасобів від 1-го коліна БДЛК до 3-го коліна Спаського каналу, а також відшвартування усіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів портів та терміналів Миколаївського регіону, що свідчить про абсолютну відсутність у ДУ «Держгідрографія» можливості надання послуг з НГЗ відповідно до умов Договору у визначених місцях надання послуг.

Разом з цим, з наданих позивачем відомостей не встановлено витрат виконавця на утримання плавзасобів, витрат на автотранспорт, жодних матеріальних витрат, що свідчить про не надання послуг з НГЗ в порядку та на умовах, встановлених Договором.

На підставі вищевикладеного, відповідач зазначає, що послуги не було надано, а мету послуг - належне навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, в зв`язку з відсутністю руху суден, не забезпечено.

Відповідач зазначає, що сам лише факт складання актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що факт не надання позивачем послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також неможливість надати послуги, якість яких відповідає п. 2.1 договору, підтверджена фактичною обстановкою у місці надання послуг, матеріалами справи та наданими сторонами доказами. А оскільки оплаті підлягає лише фактично надана послуга, що кореспондує з п. 1.3 договору, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Розглянувши клопотання про призначення судової економічної експертизи, суд встановив наявність умов, передбачених законом, для призначення експертизи, а саме: 1) для з`ясування обставин документального підтвердження постачання послуг, а також їх вартості необхідні спеціальні знання; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно п.п. 1.2.3 п. 1.2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації) основними видами (підвидами) експертизи є: економічна експертиза: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до абз. 2 п.п. 2 п. 2.1 глави 2 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є: документальної обґрунтованості аналізу складу витрат.

Призначення судової експертизи є одним із засобів доказування у справі (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України), а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України). Враховуючи, що відповідач не погоджується як з самим фактом надання послуг, а також з їх вартістю, оскільки вважає, що їх вартість не відповідає дійсності та є завищеною, з огляду на відсутність у суду спеціальних знань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення у даній справі судової економічної експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться перед експертом при проведенні судової економічної експертизи у справі № 915/208/24, обговорено в підготовчому засіданні 10.04.2025.

Суд дійшов висновку, що на вирішення судової економічної експертизи слід поставити наступні питання:

1) Чи підтверджується документально постачання послуг із навігаційно гідрографічного забезпечення мореплавства за умовами договору №17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023р., який було укладено між Державною установою «Держгідрографія» та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», на суму 24 451 023,29 грн. з урахуванням обмежень, встановлених відповідно часу дії воєнного стану та інших нормативно правових актів, що встановлюють порядок роботи портів, на таких каналах:

- на підхідному каналі до морського порту Миколаїв (13-е коліно БДЛК) (Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України») та на першому коліні каналу акваторії морського порту Миколаїв (Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України») - на суму 346 657, 55 грн.;

- на підхідному каналі до ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» (Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України») - на суму 856 656, 20 грн.;

- на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі (1-12 коліна) до входу на акваторії портів (філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ») - на суму 22 495 237, 16 грн.;

- на водних підходах до Північного і Південного ковшів (філія «Ольвія» ДП «Адміністрація морських портів України») - на суму 752 472, 38 грн.?

2) Якщо ні - якою є вартість наданих Державною установою «Держгідрографія» послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства на вказаних каналах відповідно до умов договору №17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023 р., визначена відповідно до «Методики визначення вартості послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення ДУ «Держгідрографія», затвердженої наказом ДУ «Держгідрографія» № 14 від 03.02.2020р., та на підставі «Норм часу на роботи з обслуговування берегових засобів навігаційного обладнання», з урахуванням обмежень, встановлених відповідно часу дії воєнного стану та інших нормативно правових актів, що встановлюють порядок роботи портів (з помісячною розбивкою)?

Відповідно до ч. 4 ст. 98 ГПК України висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 8 ст. 98 ГПК України якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 ГПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про покладення обов`язку з оплати витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням судової експертизи по даній справі, на відповідача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Щодо питання визначення експертної установи, то слід зазначити наступне.

Відповідач в клопотанні про призначення експертизи просив суд доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (адреса: вул. Рішельєвська 8, м. Одеса; електронна адреса: odndise@gmail.com; телефони: +380 48 725-78-99, +380 48 722-14-71).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції № 1253/5 від 05.04.2021 виключено абз. 1, 2 п. 1.6 розділу І Науково-методичних рекомендацій, яким (пунктом) було врегульовано проведення експертиз та досліджень експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача та відсутність заперечень позивача щодо запропонованої експертної установи, для всебічного, повного, об`єктивного та якісного проведення судової експертизи, суд дійшов висновку про можливість доручення проведення судової експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень може виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.93 р. (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.96 р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

При цьому, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити у даній справі судову економічну експертизу, направити матеріали справи до експертної установи та зупинити провадження у даній справі.

Керуючись ст. 13, 98-100, 228, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі № 915/208/24 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

2. Направити на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, вул. Рішельєвська 8, м. Одеса; електронна адреса: odndise@gmail.com; матеріали справи № 915/208/24.

3. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

3.1. Чи підтверджується документально постачання послуг із навігаційно- гідрографічного забезпечення мореплавства за умовами договору № 17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023р., який було укладено між Державною установою "Держгідрографія" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", на суму 24 451 023, 29 грн. з урахуванням обмежень, встановлених відповідно часу дії воєнного стану та інших нормативно правових актів, що встановлюють порядок роботи портів, на таких каналах:

- на підхідному каналі до морського порту Миколаїв (13-е коліно БДЛК) (Миколаївська філія ДП "Адміністрація морських портів України") та на першому коліні каналу акваторії морського порту Миколаїв (Миколаївська філія ДП "Адміністрація морських портів України") - на суму 346 657, 55 грн.;

- на підхідному каналі до ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" (Миколаївська філія ДП "Адміністрація морських портів України") - на суму 856 656, 20 грн.;

- на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі (1-12 коліна) до входу на акваторії портів (філія "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ") - на суму 22 495 237, 16 грн.;

- на водних підходах до Північного і Південного ковшів (філія "Ольвія" ДП "Адміністрація морських портів України") - на суму 752 472, 38 грн.?

3.2. Якщо ні - якою є вартість наданих Державною установою "Держгідрографія" послуг із навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства на вказаних каналах відповідно до умов договору № 17-В-АМПУ-23 від 22.03.2023р., визначена відповідно до "Методики визначення вартості послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення ДУ "Держгідрографія", затвердженої наказом ДУ "Держгідрографія" № 14 від 03.02.2020р., та на підставі "Норм часу на роботи з обслуговування берегових засобів навігаційного обладнання", з урахуванням обмежень, встановлених відповідно часу дії воєнного стану та інших нормативно-правових актів, що встановлюють порядок роботи портів (з помісячною розбивкою)?

4. Зобов`язати учасників процесу надати на вимогу судового експерта всі документи, необхідні для проведення судової експертизи через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області.

5. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у відповідності із ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

6. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Зобов`язати відповідача забезпечити оплату за проведення експертизи, докази чого подати суду.

7. Експертній установі після проведення експертизи представити суду висновок експерта, справу господарського суду № 915/208/24 повернути на адресу Господарського суду Миколаївської області.

8. Зупинити провадження у даній справі до проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової експертизи.

9. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 254-257 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 03.06.2025

Суддя Е.М. Олейняш