Рішення № 12782074, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/50217.11.10 За позовом          Публічного акціонерного товариства «АТП 13058»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄД транс»

про          стягнення 37937,32 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:          Шиманський О.П. - предст. за довір. № 1439 від 11.08.2010р.;

від відповідача:          не з'явились.

Рішення прийняте 17.11.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 10.11.2010р. по 17.11.2010р.

У судовому засіданні 17.11.2010р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АТП 13058»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄД транс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 37937,32 грн., з яких: 33831,76 грн. –сума основного боргу, 3316,99грн. –3% річних, 788,57 грн. –пеня, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, вартості комунальних послуг та послуг за розміщення контейнера, що призвело до виникнення заборгованості.

Разом з позовними вимогами позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу в порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заявлене клопотання суд вирішив відмовити в задоволенні останнього, як безпідставного та необґрунтованого з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладення арешту на кошти. Арешт на майно треба застосувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

В своєму клопотанні позивач просить суд застосувати такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на майно та грошові кошти одночасно, що в свою чергу суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначається в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.84р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не було наведено суду належних обґрунтувань своїх припущень відносно того, що грошові кошти або майно, що належить відповідачу може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2010р. порушено провадження у справі №35/502, розгляд справи призначено на 13.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/502 від 13.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/502 від 27.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.11.2010р.

04 листопада 2010 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. В даній заяві позивач зменшив суму основного боргу, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, та збільшив позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 4428,07грн., а також 2520,62 грн. –пені, 804,80 грн. –3%річних.

В судовому засіданні 10.11.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.11.2010р.

В судовому засіданні 17.11.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судові засідання 13.10.2010р., 27.10.2010р., 10.11.2010р., 17.11.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження по справі №35/508 від 23.09.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав,.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва по зазначеній справі надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2009 року між Публічним акціонерним товариством «АТП 13058»(орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄД транс»(орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 91 (надалі Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення, яке є власністю орендодавця, загальною площею 20 кв.м. Місцезнаходження об’єкту оренди:03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9. Об’єкт оренди використовується орендарем для розміщення офісу.

29 липня 2009 року позивачем було передано відповідачу об’єкт оренди, що підтверджується Актом №1 прийому –передачі нежилого приміщення (копія Акту наявна в матеріалах справи).

Термін дії Договору визначається з 29 липня 2009 року по 28 липня 2010 року (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору Орендна плата за даним договором складає 60,60 грн. за 1 кв.м. в місяць у тому числі ПДВ. Оплата проводиться в гривнях в безготівковій формі на розрахунковий рахунок (в касу) орендодавця шляхом передплати місяць вперед. Плата за електроенергію проводиться по окремому рахунку вищезазначеним способом. Сума за електроенергію погоджується додатково. Виставлення рахунку за електроенергію свідчить про узгодження сторонами суми за електроенергію. Обов’язок отримання рахунку-фактури покладається на орендаря. Відповідно до п. 4.2. орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної платні за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Положенням п. 4.3. встановлено, що при порушенні термінів платежів орендодавець має право стягнути з орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє (діяла) за період пені, що виставляється, за кожен день прострочення платежу та сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. Пунктом 4.4. передбачено, що ціни, вказані в цьому договорі є динамічними і можуть змінюватись в зв’язку з інфляційними процесами.

01.02.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди, якою сторони внесли зміни до підпункту 4.1. Договору, а саме відносно порядку оплати комунальних послуг.

02.02.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору оренди, якою сторони погодили внести зміни до п. 1.1. та П.п. 4.1. Договору оренди.

14.07.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору оренди, якою сторони погодили внести зміни до п. 1.1. Договору, а саме відносно зменшення загальної площі об’єкту оренди та надання в тимчасове користування телефонного номеру.

28.07.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №4 до Договору оренди, якою сторони погодили продовжити термін дії Договору оренди до 28.07.2011р.

28 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №91/1 про надання послуг (надалі Договір №91/1).

Відповідно до умов Договору №91/1 (п. 1.1.) виконавець надає замовнику місце для розміщення 1-го контейнера. Термін дії даного Договору визначається з 28 вересня 2009 року по 27 вересня 2010року. В частині розрахунків даний Договір діє до повного взаєморозрахунку між сторонами.

Відповідно до розділу 3 Договору №91/1 плата за даним Договором складає 300,00 грн. на місяць у тому числі ПДВ за 1 контейнер. Оплата проводиться в безготівковій або готівковій формі до п’ятого числа поточного звітного місяця. Плата за технічний та медичний контроль здійснюється шляхом сплати готівки в касу виконавця.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за Договором оренди та за Договором про надання послуг №91/1 зобов’язання в частині сплати орендної плати, вартості спожитих комунальних послуг, та послуг по розміщенню контейнера, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 33335,26 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, при порушенні термінів платежів орендодавець має право стягнути з орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діє (діяла) за період пені, що виставляється, за кожний день прострочення платежу та сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до розділу 3 Договору №91/1, при порушенні термінів платежів виконавець має право стягнути із замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діє (діяла) за період пені, що виставляється, за кожний день прострочення платежу.

Згідно наведених положень Договору позивачем було здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 2520,62 грн.

Також на підставі п. 4.3. Договору оренди позивач нарахував штраф у розмірі 20% від суми боргу, що становить 4428,07 грн.

Також керуючись положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 804,80 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за Договором оренди та Договором №91/1 з урахуванням штрафних санкцій становить 41088,75 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Оцінюючи подані представником позивача докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором оренди та Договором про надання послуг зобов’язання, в частині сплати орендної плати, вартості комунальних послуг, та послуг по розміщенню контейнера, у зв’язку з чим заборгованість відповідача по вказаним платежам становить 33335,26 грн.

На підтвердження наявної заборгованості позивачем були надані копії актів здачі –прийняття робіт, підписані та завірені печатками позивача та відповідача.

Таким чином, відповідачем були порушені Договірні зобов’язання в частині здійснення платежів по орендній платі, вартості комунальних послуг та послуг по розміщення контейнера.

Суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування позивачем штрафу в розмірі 4428,07 грн. та пені 2250,62 грн., на підставі п. 4.3. Договору оренди та Договору про надання послуг, оскільки має місце факт прострочення виконання вказаних грошових зобов’язань з боку відповідача.

Також правомірним та обґрунтованим є нарахування 3% річних відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в розмірі 804, 80 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 33335,26 грн. за Договором оренди та Договором про надання послуг, суми штрафу в розмірі 4428,07 грн., пені в розмірі 2520,62 грн. та 3% річних в сумі 804,80 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄД транс»(03115, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11, код ЄДРПОУ 31410084, р/р 26058052702080 в АКБ «Приват Банк»м. Києва, МФО 300711) на користь Публічного акціонерного товариства «АТП 13058»(03022 м. Київ вул. Кайсарова, 7/9, код ЄДРПОУ 05475147, п/р 260052529 в ПАТ «Легбанк»м. Києва, МФО 300056), а у випадку відсутності коштів, з будь - якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суми основної заборгованості в розмірі 33335,26 грн. (тридцять три тисячі триста тридцять п'ять гривень 26 коп.) –заборгованості за Договором оренди №91 від 29.07.2009р. та Договором про надання послуг від 28.09.2009р., 4428,07 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять вісім гривень 07 коп.) –штрафу, 2520,62 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять гривень 62 коп.) –пені, 804,80 грн. (вісімсот чотири гривні 80 коп.) –3% річних, 410,89 грн. (чотириста десять гривень 89 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного текст рішення: 08.12.2010р.