Рішення № 12781843, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/26625.11.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м.Київ

до Відповідача: Приватного підприємства «Водолій-07»

про: стягнення заборгованості у розмірі 183 387,74 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Рогівська С.А. (за довіреністю № 1509/10 від 15.09.2010р.)

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Водолій-07», м.Київ, (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 183 387,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки з відстроченням платежу № 143/04/10 від 26.04.2010р., претензію-вимогу № 0306-2/10 від 03.06.2010р. з доказами направлення її Відповідачу та отримання, видаткову накладну № РУ –0001856 від 27.04.2010р. на суму 151955,24 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей № 86 від 26.04.2010р., видаткову накладну № РУ-0002086 від 06.05.2010р. на суму 3997,13 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей № 58 від 06.05.2010р., видаткову накладну № РУ –0002375 від 21.05.2010р. на суму 751,30 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей № 87 від 21.05.2010р., правоустановчі документи Позивача.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 530, 610, 624, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 61, 64, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193, 216-220 Господарського кодексу України.

Позивачем в судовому засіданні 06.10.2010р. було надано для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача станом на 22.09.2010р., Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку Позивача станом на 23.09.2010р. з доказами направлення Відповідачу

В судовому засіданні 05.11.2010р. Позивач надав для залучення до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2010р., підписаний з боку обох сторін на суму 247,74 грн.

В судовому засіданні 05.11.2010р. Позивач надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15.11.2010р.

В судовому засіданні 25.11.2010р. Позивач надав для залучення до матеріалів справи виписку з банківського рахунку, щодо сплати Відповідачем суми основного боргу у розмірі –158 812, 09 грн.

Позивач у судові засідання з’являвся, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, доказами належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітки про вручення судової кореспонденції на поштових повідомленнях про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(Постачальник) та Приватним підприємством «Водолій-07»(Покупець) був укладений Договір поставки з відстроченням платежу №143/04/10 від 26.04.2010р. (надалі-Договір).

Відповідно п.2.1. Договору Постачальник зобов’язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов’язується прийняти і оплатити товари у відповідності до положень цього Договору.

Згідно з п.3.1 Договору Постачальник здійснює поставку Товару (-ів) Покупцеві на підставі рахунку, який є разом з цим Договором єдиною підставою для здійснення Постачальником замовлення товару.

Згідно п.3.3.1. Договору, Постачальник зобов’язаний надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку Товару.

Відповідно до п.5.1. Договору Ціна на товар визначається у рахунку-фактурі № РУ-0009103 від 20.04.2010р. та становить 159797,77 грн.

Форма оплати –оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 30 календарних днів з дати відвантаження товару. (п.6.1 Договору).

Згідно п.6.2.Договору датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Сторонами в Договорі встановлена відповідальність за порушення умов Договору, зокрема, п.9.1. Договору, у випадку порушення Покупцем строків платежів, визначених цим Договором, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору Покупець сплачує Постачальнику штраф за порушення умов договору, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 158 821,09 грн., що підтверджується видатковими накладними № РУ –0001856 від 27.04.2010р. на суму 151955,24 грн., № РУ-0002086 від 06.05.2010р. на суму 3997,13 грн., № РУ –0002375 від 21.05.2010р. на суму 751,30 грн., та довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 87 від 21.05.2010р., № 86 від 26.04.2010р., № 58 від 06.05.2010р., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач не оплатив поставлену продукцію на суму 158821,09 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив на адресу Відповідача, претензію з вимогою оплатити поставлений товар, яка отримана Відповідачем 14.06.2010р., що підтверджується відміткою на поштовому повідомлені про вручення відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Проте, Відповідач відповіді на претензію не надав, а заборгованість не оплатив.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідачем здійснено оплату суми основного боргу 28.10.2010р. у розмірі 158 821,09 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку Позивача, яка міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають припиненню в частині стягнення основного боргу та такими що підлягають задоволенню у повному обсягу в частині стягнення пені, штрафу та 3% річних, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 10% штрафу та 3 % річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки з відстроченням платежу №143/04/10 від 26.04.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Щодо сплати 28.10.2010р. суми заборгованості за поставлену продукцію згідно договору поставки з відстроченням платежу № 143/04/10 від 26.04.2010р. у розмірі 158 821,09 грн. що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача:

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду 28.10.2010р. таке усунення існування предмету спору в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 158 821,09 грн. у зв’язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п.3.2. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п 9.1. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов’язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 7 425,72 грн. за період з 27.05.2010р. по 31.08.2010р.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами, відповідно до п.9.1 Договору передбачено, що Крім пені, за порушення умов договору Покупець сплачує Постачальнику штраф за порушення умов договору, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: - що розмір 10% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 27.05.2010р. до 31.08.2010р., не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже – підлягає стягненню у сумі 15 882,11 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційні нарахування.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 27.05.2010р. по 31.08.2010р., не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований, а отже –підлягає стягненню у сумі 1258,82 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 158 821,09грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Водолій-07»ідентифікаційний код 35139981 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м.Київ, ідентифікаційний код 32346937 пеню у розмірі 7425,72 грн., штраф у розмірі –15882,11 грн., 3 % річних у розмірі –1258,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Водолій-07»ідентифікаційний код 35139981 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м.Київ, ідентифікаційний код 32346937 державне мито в розмірі 245,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 31,61 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 01.12.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева