Ухвала суду № 127816438, 03.06.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2677/25

(1-кп/199/622/25)

УХВАЛА

03.06.2025 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який спливає 08.06.2025 року, строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були раніше встановлені судом та не зменшилися, а також обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, враховуючи які інший, більш м`який запобіжний захід не зможе їм запобігти та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність зазначеним ним ризиків. Зокрема, обвинувачений не затримувався в порядку ст. 208 КПК України, а з`явився до слідчого та суду для розгляду клопотання про ображання запобіжного заходу самостійно. ОСОБА_5 обвинувачується лише за одним епізодом злочинної діяльності, має сталі соціальні зв`язки, що вказує на недоведеність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, від захисника надійшло клопотання, яке підтримав обвинувачений, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який, зокрема передачу ОСОБА_5 під особисту поруку або зменшення розміру застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання сторона захисту посилалася на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, які на теперішній час передані до дитячого закладу на Західній Україні, оскільки відносно його дружини також обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обвинуваченням за ст. 307 КК України. Наміру ухилятися від суду чи вчиняти інші кримінальні правопорушення обвинувачений не має, зобов`язується за кожною вимогою прибувати до суду. На теперішній час є особа ОСОБА_6 , який виявив бажання взяти його на поруки, про що від останнього надійшло відповідне клопотання.

В судовому засіданні ОСОБА_6 роз`яснено, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_5 , обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, після чого він підтвердив свій намір про особисту поруку обвинуваченого.

Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на передачу обвинуваченого під особисту поруку чи зменшення розміру застави заперечував, враховуючи характер та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Крім того, в судовому засіданні не встановлено відомостей, що потенційний поручитель ОСОБА_5 є особою, яка заслуговує на особливу довіру, у зв`язку з чим можлива наявність лише одного поручителя.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, має три не зняті та непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, за які відбував покарання в місцях позбавлення волі. Відомостей щодо працевлаштування обвинуваченого чи інших законних джерел доходу, судом не встановлено. Обвинувачений є працездатним, за станом здоров`я на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення свідчать про те, що обвинувачений, усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому, серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, судом встановлено, що на теперішній час ОСОБА_5 не має сталих соціальних зв`язків в м. Дніпрі, оскільки відносно його дружини обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а його діти передані до дитячого будинку на Західній Україні. Враховуючи вказані обставини та триваючий на теперішній час на території України військовий стан ризик втечі (переховування) обвинуваченого збільшується настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Також, суд приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п.5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 законних джерел доходу не має, раніше судимий, в тому числі за аналогічні правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується зараз.

Враховуючи зазначені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, та відсутність інших обставин, які б які б переважали суспільного запиту, що полягає в забезпеченні швидкого, повного і неупередженого судового розгляду, належної процесуальної поведінки обвинуваченого, виконанні процесуальних рішень у справі, суд вважає, що жодних підстав для зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Зокрема, що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисту поруку, то суд враховує наступне.

Відповідно дост. 180 КПК Україниособиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194 цього Кодексуі зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Згідно зклопотанням сторонизахисту поручителемзазначенийОСОБА_6 .

Разом з тим, окрім пояснень самого ОСОБА_6 , стороною захисту не надано будь-яких документів, що характеризують зазначену особу, ні з місця проживання, ні з місця роботи, довідок про несудимість та інших даних.

Таким чином, суд вважає, що стороною захисту не доведено суду, що вказана особа заслуговує на особливу довіру, у зв`язку з чим в задоволені клопотання сторони захисту слід відмовити.

За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Враховуючи вищевказані встановлені в судовому засіданні обставини щодо характеру кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та його майнового стану, суд не вбачає підстав для зменшення застави, яку визначає в раніше встановленому розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183,194,331, 372,376,392 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.08.2025 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду.

При внесенні визначеної судом суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) прибувати за кожною вимогою суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити протягом двох місяців.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1