Рішення № 127815472, 28.05.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/328/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевскьої Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ТзОВ «Санфорд Капітал» звернувся до суду із даною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути із відповідача у користь товариства 140096,18грн. заборгованості за кредитним договором №22033000535602 від 01.10.2021р., 2422,40грн. судового збору та 7200грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 01.10.2021р. між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №22033000535602 згідно якого останній отримав кредит в сумі 74400 грн строком на 60 місяці з кінцевою датою повернення кредиту 01.10.2026р. та зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті відсотків та комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на 27.09.2023р. становить 140096,18грн. з яких: 74065,38грн. залишок простроченого кредиту; 66030,80грн. залишок простроченої комісії.

11.04.2024р. між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та позивачем ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №11/04/24, згідно якого до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором №22033000535602 від 01.10.2021р.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибула, не повідомила суд про причину своєї неявки, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

01.10.2021р. між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №22033000535602 згідно якого останній отримав кредит в сумі 74400 грн строком на 60 місяці з кінцевою датою повернення кредиту 01.10.2026р. та зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті відсотків та комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на 27.09.2023р. становить 140096,18грн. з яких: 74065,38грн. залишок простроченого кредиту; 66030,80грн. залишок простроченої комісії.

11.04.2024р. між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та позивачем ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №11/04/24, згідно якого до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором №22033000535602 від 01.10.2021р.

Позивач як новий кредитор набув прав вимоги до відповідача за кредитним договором №22033000535602 від 01.10.2021р., а тому має право звернутись із вимогами про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 27.09.2023р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 140096,18грн. з яких: 74065,38грн. залишок простроченого кредиту; 66030,80грн. залишок простроченої комісії.

Вказаний розрахунок повністю підтверджується доданою позивачем випискою з особового рахунку відповідача.

Оскільки, відповідач своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті комісії за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем були понесені судові витрати в розмірі 2422,40грн. сплаченого судового збору, що у зв`язку із задоволенням позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі послуг правничої допомоги, згідно яких розмір витрат на правничу допомогу становить 7200грн.

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи без участі сторін, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.

Керуючись ст.ст. 4, 137, 141, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №22033000535602 від 01.10.2021р. в розмірі 140096,18грн. з яких: 74065,38грн. залишок простроченого кредиту; 66030,80грн. залишок простроченої комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» 2422,40грн. судового збору та 3000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ідент. код юр. особи 43575686, місце знаходження 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, прим.68,69.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .

Головуючий: Т. В. Струс