Постанова № 127815146, 02.06.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/2108/25

Провадження №/п 3/317/1206/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазов Р.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Інші відомості суду не відомі.

За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №310725 встановлено, що 24.04.2025 о 17 год. 32 хв. в с. Наталівка по вул. Вчительська біля буд. 1 в Запорізькому районі, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом квадроцикл Forte Fox без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився під відео фіксацію.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , зазначив, що дійсно 24.04.2024 разом з дружиною та трьома дітьми на квадроциклі Forte Fox поїхав до магазину. По дорозі був зупинений працівниками поліції, працівники поліції висловили підозру, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд для встановлення стану сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Зазначив, що алкогольні напої цього дня не вживав, однак вживав напередодні ввечері. Також зазначив, що зупинка працівників поліції була безпідставна, так як транспортний засіб, яким керував - FОRТЕ FОХ, не є ні мотоциклом, ні мопедом, а є електроскутером з потужністю двигуна до 3000 Вт, що відповідно до ПДР не потребувало того, щоб водій транспортного засобу під час руху на цьому транспортному засобі був зобов`язаний бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів, за що працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення та накладено штраф у розмірі 510 грн.

Захисник Стецюк В.І., який є фахівцем в галузі права, в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. В обґрунтування цього послався на те, що вказаний протокол не відображає усіх обставин справи, а процес складання протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. ст. 254, 255, 256 та ст. 266 КУпАП, а також приписам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Зокрема звернув увагу на те, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинки квадроциклу під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з чим усі інші дії поліцейських, на думку захисника, є незаконними.

В підтвердження своїх доводів надав до суду рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2025 відповідно до якого було скасовано постанову інспектора ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області серії ЕНА № 4575083 від 24.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 24.04.2025 серії ЕПР1 №310725, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом;

- довідкою щодо повторності вчиненого правопорушення з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 08.11.2014 не були вилучені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №310725;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння відповідно до протоколу серія ЕПР1 №310725 від 24.04.2025;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в НКП «ОКЗ НПД» ЗОР від 24.04.2025 складеного відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого працівниками поліції були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Огляд у медичному закладі не проводився, у зв`язку з відмовою водія;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4575083 від 24.04.2025;

- відеозаписом правопорушення від 24.04.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 рухався на вказаному транспортному засобі та був зупинений працівниками поліції. На відеозаписі чітко зафіксовано, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння або на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати до медичного закладу. Однак, ОСОБА_1 відмовився.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Досліджуючи під час розгляду наявні в матеріалах справи відеозаписи на предмет їх достовірності та допустимості, суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ці відеофайли містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт.

В свою чергу, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст. 31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 за №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 за № 1395.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями ст. 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до ч.2 ст. 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Аналізуючи доводи в частині того, чи є квадроцикл транспортним засобом, то слід зазначити наступне.

Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Проаналізувавши дану норму, слід дійти висновку, що у випадку, коли квадроцикл служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу.

Як вбачається з матеріалів провадження, факт керування ОСОБА_1 квадроциклом та перевезення на ньому пасажирів не оспорюється.

Отже, в цьому випадку ОСОБА_1 є повноправним учасником дорожнього руху, і квадроцикл вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність, за наявності для того підстав, за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Що стосується відсутності у працівників поліції підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , слід зазначити наступне, наявним відеозаписом події зафіксовано те, що ОСОБА_1 рухаючись на квадроциклі дорогою загального користування перевозив пасажирів, а саме: дружину та трьох малолітніх дітей.

При цьому квадроцикл Forte Fox не обладнано жодними засобами для перевезення дітей, у зв`язку з чим у працівників поліції були достатні підстави для зупинки квадроциклу, перевірки документів, з`ясування моделі транспортного засобу, тощо.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 та його захисника Стецюка В.І. про те, що ОСОБА_1 не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, повністю спростовуються доказами які дослідженні у судовому засіданні.

Таким чином, проаналізовані докази в своїй сукупності дають підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 33, 38, 40-1, 130, 252, 268, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Для сплати штрафу кошти перерахувати: призначення платежу: «Адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», одержувач: ГУК у Зап. обл. /Запорізька обл. /21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Р.В. Мінгазов