Рішення № 127814553, 02.06.2025, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/307/25

Провадження № 2/581/248/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2025 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець»

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації речового права,

в с т а н о в и в :

28 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами. Вона є власником земельної ділянки, площею 2,7363 га, з кадастровим №5923282600:03:003:0115, що розташована на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області. 5 грудня 2011 року ОСОБА_1 уклала з СВК «Колядинець» договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 12 років. Вказує, що строк дії договору закінчився 5 грудня 2023 року.

Вважаючи договір оренди припиненим, позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, однак отримала відмову з тих підстав, що 5 грудня 2011 року між ними було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, тобто до 6 січня 2027 року. На підтвердження наведених обставин було надано примірник договору та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Зазначає, що договору оренди від 5 грудня 2011 року на строк 15 років вона не укладала і підпис в договорі їй не належить, волевиявлення та наміру на його укладення не мала, не приймала його результатів та не бажала їх настання. Вважає дії відповідача щодо самовільного використання її земельної ділянки незаконними та такими, що створюють їй суттєві перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, оскільки вказаний правочин нею не вчинявся.

У зв`язку з викладеним, просить:

- усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, загальною площею 2,7363 га, з кадастровим №5923282600:03:003:0115, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, шляхом її повернення із незаконного користування СВК «Колядинець»;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, кадастровий №5923282600:03:003:0115, що вчинена на підставі договору оренди від 5 грудня 2011 року.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у своїй заяві позов підтримала, просила розглянути справу без її присутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від СВК «Колядинець» надійшла заява керівника ОСОБА_2 , у якій він зазначає, що керівництвом кооперативу проведено службову перевірку щодо обставин, викладених у позовній заяві. За її результатами встановлено, що у певний період часу в СВК «Колядинець» на посаді фахівця з договірної роботи відділу земельних ресурсів працювала особа, яка під час виконання своїх посадових обов`язків допускала грубі порушення порядку укладення договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, самостійно власноручно підписуючи вказані договори від імені власників земельних ділянок, як орендодавців. Враховуючи викладене, СВК «Колядинець» підтверджує викладені у позовній заяві обставини та визнає пред`явлений позов у повному обсязі. Розгляд справи просить провести без присутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Із 10 листопада 2010 року ОСОБА_1 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7363 га з кадастровим №5923282600:03:003:0115.

У матеріалах справи мається два договори оренди землі від 5 грудня 2011 року, укладені між СВК «Колядинець» та ОСОБА_1 , предметом кожного з них є передача в оренду земельних ділянок, загальною площею 3,3215 га, з яких 2,7363 га рілля, 0,4022 га сіножаті, 0,1830 га - пасовища. Один договір оренди у пункті 8 містить умову про, те що його укладено на 12 років, інший на 15 років. Вказані договори мають розділ реквізити сторін та підписи орендодавця ОСОБА_1 , які очевидно різняться між собою. У одному з договорів (на 15 років) маються відомості про реєстрацію договору оренди у Державному реєстрі земель 06 січня 2012 року.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 29 травня 2025 року вбачається, що 22 вересня 2017 року державним реєстратором КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» В`язнівської сільської ради в Сумській області за СВК «Колядинець» зареєстровано право оренди на земельну ділянку, площею 2,7363 га, кадастровий №5923282600:03:003:0115, номер запису про інше речове право: 22495329, індексний номер: 37240540, підстава внесення запису - договір оренди землі від 5 грудня 2011 року, строк дії - 15 років.

2 лютого 2024 року позивач звернулася до СВК «Колядинець» із заявою про повернення належної їй земельної ділянки у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі.

1 березня року відповідач надав письмову відповідь про те, що 5 грудня 2011 року між ними було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, тобто до 6 січня 2027 року, а тому відсутні підстави для повернення вказаної земельної ділянки.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» вказує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частинами 1, 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частина 1 статті 202 ЦК України вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що договір оренди землі від 5 грудня 2011 року строком на 15 років з СВК «Колядинець» нею не укладався, підпис, який міститься у вказаному договору їй не належить, а тому вказаний правочин не відповідав її волі. Відповідач у свою чергу не спростовує викладені у позовній заяві обставини та визнає позов у повному обсязі і таке визнання позову не лише не суперечить закону та не порушує прав та інтересів орендодавця, а й сприяє їх відновленню. Тобто, визнаючи ту обставину, що договір оренди між сторонами укладався на 12 років, а не на 15, сторона відповідача фактично визнала підробку цього договору та реєстрацію прав оренди на підставі такого договору. Оцінка відповідності дій представника відповідача ОСОБА_2 інтересам кооперативу знаходяться поза предметом судового розгляду. Підстави сумніватися у достовірності цих обставин або добровільності їх визнання у суду відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Отже, судом встановлено, що волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі від 5 грудня 2011 року строком на 15 років у встановлений законом спосіб не відбулося, оскільки правочин не був нею підписаний, тобто є неукладеним, і відповідач не спростував цієї обставини, а навпаки визнав цей факт.

Реєстрація неукладеного сторонами договору порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за відповідачем на земельну ділянку, у той час, коли договір орендодавець не підписував, не відповідає вимогам закону.

Відповідно до положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Щодо витребування земельної ділянки.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), оскільки моменти укладення договору оренди землі та набрання ним чинності збігалися, то моментом укладення договору оренди землі на час дії частини третьої статті 640 ЦК України (до 01 січня 2013 року) вважалася саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили в договорі іншого.

Із матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 5 грудня 2011 року, укладений строком на 12 років, не був зареєстрований ні в Державному реєстрі земель, і право оренди за ним не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Оскільки ні договір оренди землі (до 01 січня 2013 року), ні речове право на спірну земельну ділянку (після 01 січня 2013 року) за відповідачем на підставі договору оренди землі від 5 грудня 2011 року не було зареєстровано ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідач не набув прав та обов`язків за цим договором.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки в межах негаторного позову впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц провадження №14-499цс19), яка застосована і в постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі № 385/290/23, провадження № 61-16488св23).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту та таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права у цьому випадку, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом його повернення.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування відсутні.

Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації речового права.

Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 2,7363 га, кадастровий №5923282600:03:003:0115, що розташована на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, шляхом її повернення із незаконного користування Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець».

Скасувати державну реєстрацію права оренди за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» земельної ділянки, площею 2,7363 га, кадастровий №5923282600:03:003:0115, вчинену 22 вересня 2017 року, індексний номер: 37240540, на підставі договору оренди землі між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» та ОСОБА_1 від 5 грудня 2011 року, укладеного строком на 15 років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колядинець»; вул. Щастя, 23, с. Колядинець, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ: 31622896.

Суддя Д. В. Сізов