Постанова № 127814342, 03.06.2025, Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/7935/25

Провадження №3/522/3136/25

03 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме порушення:

- Вимог п.44.1,44.3, 44.6 ст.44, п.134.1.ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) на підставі даних первинних документів, що складені відповідно до п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.4, п.2.15. п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704; р.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 року № 131), п.5, п.б. п.7, п.10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318 та заресстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за № 27/4248 (із змінами та доповненнями). Порядку складання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101), у результаті чого підприємством встановлено заниження податку на прибуток на 333 783 грн., в т.ч.: за 2023 рік на суму 197 289 грн.; за 3 квартали 2024 року на суму 136 494 грн. 2. Вимог п.44.1 ст.44, п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та п. 5 розділу IV «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 151 811 грн, в т.ч. за: листопад 2023 року 134 317 грн, серпень 2024 року 572 896 грн та вересень 2024 року 444 598 грн.;

- Вимог п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами), підприємством не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 1 151811 грн, в т.ч.: за: листопад 2023 року 134 317 грн, серпень 2024 року 572 896 грн та вересень 2024 року 444 598 грн. 4. Вимог п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), підприємством несвоєчасно зареєстровано розрахунки коригувань до податкових накладних на суму ПДВ 2 537,72 грн.;

- Вимог п. 44.1. п. 44.2, п. 44.3, п 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в частині не надання документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності;

- Вимог п. 8.1, п. 8.3, п. 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), в частині порушення встановлених законодавчим актом термінів надання до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП по 28 об`єктам у кількості 28 повідомлень;

- Вимог ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями в наслідок чого встановлено подання ходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ- ІV квартали 2023 та І-ІІІ квартал 2024 з недостовірними відомостями (помилками);

-Вимог п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167. п. 177.8 ст. 177. п. 176.2 ст. 176, п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, у загальній сумі 197 289,00 грн.;

- Вимог п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167. п. 177.8 ст. 177, п. 176.2 ст. 176, п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення», п.п. 1.3, п.п. 1.4. п.п. 1.5 п. 16 прим. І підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-V1 із змінами та доповненнями, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, у загальній сумі 16 440,75 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд розглядає справу у відсутності правопорушника.

Відтак, суд згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування.

Загальні положення щодо обліку платників податків встановлено гловою 6 розділу 2 Податкового кодексу України.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП, є:

а) відсутність податкового обліку;

б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Зокрема, правопорушення у вигляді відсутності податкового обліку вчиняється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.

А правопорушення у вигляді порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.

Суб`єкт адміністративного проступку - керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 89/15-32-07-03-17 від 02.05.2025 року, з яким ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис у вказаному протоколі;

- наказом №3 від 21.06.2024 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД»;

- копією паспорту ОСОБА_1 ;

- копією картки фізичної особи- платника податків, згідно з якою ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- довідкою про доходи ОСОБА_1 №ГПЛ00000003 від 06.03.2025 року;

- копією акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» №11168/15-32-07-03-20 від 14.03.2025 року.

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині порушення ведення податкового обліку.

Жодних доводів та належних доказів в спростування факту порушення ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» , встановленого порядку ведення податкового обліку суду не було надано.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Чинний КУпАП не містить визначення триваючого правопорушення.

Верховний Суду постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

В той же час, вважається, що триваючі правопорушення припиняються у разі виявлення факту цих правопорушень компетентним органом при проведенні перевірок, в тому числі, при виявленні таких проступків, як відсутність обліку доходів та витрат щодо яких встановлена обов`язкова форма обліку, бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його із порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інші правопорушення, пов`язані з нарахуванням податків, встановити які можливо лише під час проведення документальної перевірки на підставі первинних документів.

Оскільки порушення ведення податкового обліку могло бути виявлено лише в ході проведення перевірки дотримання податкового законодавства, таке правопорушення є триваючим, а отже строк притягнення особи до відповідальності рахується з моменту виявлення правопорушення, в даному випадку з 08.01.2025 року (дата складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства), відтак на день розгляду справи строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, не сплинув.

Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників податкових органів щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі відносно нього суду не надано та матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1КУпАП - порушення керівником підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доведена повністю.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.163-1КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст.163-1ч.1,283,284 КУпАП, п.5 ч.2ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАПта накласти нанього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень, 60 коп. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), рахунок отримувачаUА268999980313111206000015758, кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАП Україниу разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідноЗакону України «Про виконавче провадження».

Суддя: К.О. Лагода