Ухвала суду № 127811855, 03.06.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9743/23

6/212/82/25

У Х В А Л А

03 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Касьян Миколи Степановича про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Касьян Миколи Степановича в інтересах відповідача ОСОБА_1 , у якій він просить суд відстрочити виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року у цивільній справі № 212/9743/23 за позовною заявою Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою строком на один рік. В обґрунтування заяви посилається на те, що введення воєнного стану на території України унеможливлює виконання судового рішення, оскільки такий стан призвів до погіршення фінансового становища ОСОБА_1 та відсутності будь-якого джерела доходу у останньої.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 квітня 2025 року вказана заява передана в провадження судді Ваврушак Н.М.

Представник позивача звернулася до суду із письмовими запереченнями на заяву про відстрочку виконання судового рішення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви з підстави не зазначення стороною відповідача об`єктивних причин для надання відстрочки виконання судового рішення, що призведе до безпідставного затягування виконання такого.

Учасники справи повідомлялися про час, дату та місце розгляду заяви належним чином, відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України, які до судового засідання не з`явилися, тому суд розглядає заяву зі їх відсутності, за наявними в справі письмовими матеріалами.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, задоволені позовні вимоги Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської радибезпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 289274,32 гривень та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4339,11 гривень.

Так, відповідно до змісту положень ч. ч. 1, 2 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, яка розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Частинами 3-4 ст. 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:ступінь вини відповідача у виникненні спору;щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, на підставі ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини виконання остаточних обов`язкових рішень національних судів становить невід`ємну частину провадження справи.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Отже, суд може відстрочити виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що вона не має доходу за 2024 рік.

До заяви подана інформація про те, що у ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року відсутня інформація про доходи. (а. с. 193)

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким можливо відстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення або неможливість виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення такого.

Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили, є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, суд не вбачає наявності тих виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного суд доходить переконання про відмову задоволенні заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без задоволення заяву представника представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Касьян Миколи Степановича про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 03 червня 2025 року.

Суддя Н. М. Ваврушак