Ухвала суду № 127809414, 28.05.2025, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

28 травня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про направлення подання до Одеського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025160000000124 від 30.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

встановив:

23.05.2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 року за №12025160000000124 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 подав клопотання про направлення подання до Одеського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 . Мотивуючи подане клопотання захисник послався на те, що за обставинами, викладеними в обвинувальному акті, інкриміновані ОСОБА_5 правопорушення є продовжуваними правопорушеннями та відбувались на території Приморського та Хаджибейського районів м. Одеси. При цьому, знайомство із заявником ОСОБА_6 , в ході якого ОСОБА_5 було виказано пропозицію та умови отримання довідки про інвалідність матері останнього, відбулись на території АЗС «Окко», що розташована по вул. Балківська, 115 у м. Одеса в межах Хаджибейського районну м. Одеси. Подальші зустрічі ОСОБА_5 та заявника, в ході яких заявником було передано обвинуваченому 500 та 100 доларів США, відбувались тричі (18.03.2025 року, 22.03.2025 року та 28.03.2025 року) біля магазину «Цитрус» за адресою Пантелеймонівська, 21, що знаходиться в межах Приморського районну м. Одеса. Натомість, останній епізод інкримінованих злочинних дій, під час здійснення якого ОСОБА_5 було передано 200 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 1800 доларів США і обвинуваченого було затримано, відбувся 03.04.2025 року, знов же, на території АЗС «Окко», що розташована по вул. Балківська, 115 у м. Одеса в межах Хаджибейського району м. Одеси. Отже, основним та останнім місцем вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 за обставинами, що викладені в обвинувальному акті, є територія Хаджибейського району м. Одеси.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту зазначивши, що злочин був завершений при першій передачі коштів за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить наступних висновків.

Частино. 1 ст. 32 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, яке інкримінується ОСОБА_5 , за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином та більш тяжким ніж інше кримінальне правопорушення, що ставиться у вину обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, вирішуючи питання, порушене захисником щодо територіальної юрисдикції даного кримінального провадження, слід керуватись місцем вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_5 , тобто місцем вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 серед іншого, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України полягає у таких діях: 1) незаконному переправленні осіб через державний кордон України; 2) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 3) керівництві такими діями; 4) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

При цьому, злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України має формальний склад, що означає, що для кваліфікації як закінченого достатньо самого факту вчинення дій, а не результату (перетину кордону).

Тобто, злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, які альтернативно становлять його об`єктивну сторону.

При цьому, суд зазначає, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України може бути розцінений як триваючий злочин, якщо є тривалий характер вчинення злочину, тобто систематичні переправлення осіб через державний кордон або діяльність, що триває протягом тривалого часу.

Так, з огляду на вищезазначене, в даному випадку інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України триваючим не є.

Окрім того, кваліфікуючі ознаки це додаткові ознаки складу злочину, які підвищують ступінь суспільної небезпечності злочину, тобто в даному випадку кваліфікуюча ознака «вчинення з корисливих мотивів» є додатковою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а тому посилання сторони захисту, що злочин є закінчений саме під час останньої передачі грошових коштів є необґрунтованим.

Натомість, як вбачається з формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним, злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, який ставиться у вину обвинуваченому у цій справі, фактично є закінченим за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21, де відбулась зустріч із ОСОБА_6 19.02.2025 року під час якої, останньому надавались інструкції та було детально роз`яснено план дій, а також отримано у якості часткової оплати грошові кошти від останнього.

Тобто, з огляду на формулювання обвинувачення, слід дійти висновку, що обвинувачений сприяв порадами, вказівками, надаванням засобів та усуванням перешкод діям спрямованим на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, саме з моменту другої зустрічі 19.02.2025 року з ОСОБА_6 , яка відбулась за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21, де, згідно обвинувального акту ОСОБА_5 , після надання вказівок та порад і отримав у якості часткової оплати грошові кошти від ОСОБА_6 .

Отже, за таких обставин, на переконання суду, слід вважати, що інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України є закінченим саме в Приморському районні м. Одеси, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/11406/25

Номер провадження № 1-кп/ 522/2679/25

Головуючий суддя ОСОБА_1