Рішення № 127808978, 02.06.2025, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/499/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі Літинцивільну справуза правиламипозовного провадженняза позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_3 .

При житті, ОСОБА_3 склав заповіт яким усе своє майно заповів її.

Після смерті матері ОСОБА_2 , вона та її покійний брат ОСОБА_3 , оформили спадщину, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2007 року та копією договору поділу спадщини від 25 жовтня 2007 року.

Відповідно до копії архівного витягу з рішення Громадської сільської ради від 01 квітня 1994 року, було вирішено передати громадянці с. Кусиківці ОСОБА_2 в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,37 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 для ведення підсобного господарства (так у докум.).

Вищевказана земельна ділянка була розподілена на декілька частин, яким було присвоєно кадастрові номери, а саме:

- кадастровий номер 0522481800:04:002:0198, яка розташована АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га;

- кадастровий номер 0522481800:04:002:0197, яка розташована АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0735 га.

Позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, проте у видачі свідоцтва її було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Тому позивач змушена звернутися до суду з вказаною позовною заявою та просить визнати за нею право власності на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірителя. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Про заочний розгляд справи не заперечують. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги визнають.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.8) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.9) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження позивачки (а.с.10) її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

01.07.1998 р. позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і після одруження змінила прізвище з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 ", що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с.12) його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до копії заповіту (а.с.13) ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: усе своє майно, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право заповідає своїй сестрі ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Літинської деражвної нотаріалньої контори Вінницької області за №1099/02-14 від 19.11.2024 (а.с.14) відповідно до даних спадкової справи №277/2007 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) є спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за №1100/02-14 від 19.11.2024 (а.с.15) відповідно до даних спадкової справи №395/2020 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2007 (а.с.16) та Договору поділу спадщини (а.с.13) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно ОСОБА_1 перейшла у власність земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0522481800020000014, площею 2,50 га, розташована на території Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області. ОСОБА_3 перейшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 та грошові вклади, що зберігаються на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 в Літинському відділенні Ощадбанку.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.18) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.19) ОСОБА_1 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії архівного витягу з рішення Громадської сільської ради від 01 квітня 1994 року (а.с.20) ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,37 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 для ведення підсобного господарства (так у документі).

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №1 від 02.01.2025 (а.с.21) судом встановлено, що земельні ділянки, передані в приватну власність рішенням від 01.04.1994 р. 15 сесії 21 скликання Громадської сільської ради ОСОБА_2 , яка 27.02.2007 а/з №8 від 05.03.2007 року, орієнтованою площею 0,3235 га, розташовані в межах с. Кусиківці Вінницького району Вінницької області, а саме:

- 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та гсоподарських споруд по АДРЕСА_2 :

- 0,0735 га для веденян особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22) внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 0522481800:04:002:0197, яка розташована АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0735 га, нормативна грошова оцінка якої становить 2929,90 грн. (а.с.25).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22) внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 0522481800:04:002:0198, яка розташована АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, нормативна грошова оцінка якої становить 241541,56 грн. (а.с.24).

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналіз змісту нормстатті 120 Земельного кодексу Україниу їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні. Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першійстатті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16. При застосуванні положеньст.120 ЗК Україниу поєднанні з нормоюстатті 125 ЗК Українислід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц. Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини позивач не може зареєструвати за собою право власності, а тому з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення, оскільки вона є спадкоємицею і має право на оформлення спадщини.

На підставі ст.ст. 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522481800:04:002:0198, яка розташована АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522481800:04:002:0197, яка розташована АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0735 га, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя : Желіховський В. М.