Ухвала суду № 127800642, 30.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4568/25

провадження № П/380/5543/25

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

30 травня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із березня 2022 року по листопад 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової, служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення за період із березня 2022 року по листопад 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, із врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати(витрати за правову допомогу 4000,0 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду (вх.33542 від 22.04.2025). В обґрунтування вказує про те що відповідно до положень ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), строк звернення до суду у справах щодо порушення законодавства про оплату праці обмежується трьома місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383, карантин через COVID-19, під час якого дія вказаного строку була продовжена, завершився 30.06.2023. Таким чином, граничним строком для звернення до суду у даній справі було 01.10.2023 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків згідно з ч.6 ст.120 КАС України). Однак позовна заява була подана лише 07.03.2025, тобто з пропуском передбаченого законом тримісячного строку на звернення до суду. З урахуванням встановлених обставин, позивач не навів жодних поважних та об`єктивних причин, які б унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі причини мають бути непереборними, незалежними від волі позивача та підтверджені належними доказами. Пропуск строку звернення до суду без належного обґрунтування суперечить принципу правової визначеності та не може бути виправданий. У зв`язку з викладеним, позовна заява подана з порушенням встановленого законом строку, а відтак підлягає залишенню без розгляду відповідно до чинного законодавства.

При розгляді заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач звернувся до суду з позовом 10.03.2025 та заявив позовні вимоги щодо протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із березня 2022 року по листопад 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової, служби та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період із березня 2022 року по листопад 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, із врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі Закон №2352- IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, 24 лютого 2025 року позивач отримав Лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2025 № 09/О-809/910. Зміст зазначеного листа свідчить про те, що саме цієї дати позивач вперше дізнався про факт неналежного, на його переконання, нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також надбавок і доплат, що передбачені у зв`язку з проходженням військової служби.

Таким чином, момент отримання вищезазначеного листа є датою для початку обчислення строку звернення до адміністративного суду в розумінні частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав.

При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 10.03.2025 без порушенням строку звернення до суду.

Приписами пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кухар Н.А.