Ухвала суду № 127800480, 02.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2025 рокусправа №380/10866/25Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні позивачу розрахунку загального розміру грошового забезпечення за період з 01.02.2020 року по 31.12.2023 року із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення), премії;

- зобов?язати відповідача здійснити позивачу перерахунок загального розміру грошового забезпечення за період з 01.02.2020 року по 31.12.2023 року із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення), премії, а також здійснити їх виплату із врахуванням раніше проведених виплат;

- зобов?язати відповідача здійснити позивачу за 2020-2023 роки перерахунки розмірів грошової допомоги для оздоровлення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із грошового забезпечення, визначеного станом на день підписання наказу про виплату такої допомоги, із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату із врахуванням раніше проведених виплат;

- зобов?язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що розрахована та утримана із розмірів перерахованих загального розміру грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Окрім того, просить поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише 11.05.2025 року, отримавши письмове повідомлення про нараховане та виплачене грошове забезпечення за спірні періоди проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Загальні положення щодо строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1, 5 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.

Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Суд враховує, що 06.04.2023 року Верховним Судом ухвалено рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року, предметом спору якої також є недотримання законодавства про оплату праці. У вказаному рішенні сформовано наступні висновки: «До 19.07.2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».

Отже, у рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Як видно з матеріалів позовної заяви, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.01.2024 року №19 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 19.01.2024 року (тобто у час, коли ч.2 ст.233 КЗпП України діяла у новій редакції).

11.05.2024 року позивач отримав від відповідача письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому за період з 01.02.2020 року по 31.12.2023 року. За словами позивача, саме з цього моменту він дізнався про порушення своїх прав.

Втім, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 29.05.2025 року.

При цьому, жодних обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем у позовній заяві не наведено, а судом з матеріалів позовної заяви не встановлено.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що у цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.02.2020 року по 19.07.2022 року застосуванню підлягає ч.2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 31.12.2023 року у редакції норми ч.1 ст.233 КЗпП України після 19.07.2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2024 року у справі №500/7140/23.

Твердження позивача про те, що відлік строку звернення до суду з цими вимогами слід вести з 11.05.2025 року - моменту отримання ним повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, не заслуговують на увагу, оскільки ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду із заявленими вимогами.

Відповідно до наведеного законодавства, тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені, застосовується виключно до спорів, пов`язаних із виплатами, що належать працівникові при звільненні.

Отож дата отримання позивачем повідомлення про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, направленого відповідачем листом від 10.05.2025 року, у відповідь на його заяву, не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, вона лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.

Більше того, суд враховує, що грошове забезпечення не є виплатою, яка виплачується виключно при звільненні, а нараховується щомісяця, тому позивачу мало бути відомо про його неправильне нарахування та/або він мав реальну можливість дізнатися про це раніше.

Подібне правозастосування наведено у постанові Верховного Суду від 04.10.2024 року у справі №200/1643/24.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, згідно ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович