Ухвала суду № 127798932, 30.05.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2025 року м. Житомир Справа № 240/24242/23

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.06.2023, з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить встановити судовий контроль за виконанням рішення у цій справі та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що за розрахунками пенсійного органу доплата за понаднормовий стаж становить 137,50 грн. за стаж понад 15 років, виходячи із заробітку за 150 місяців (72541,15 / 153 = 474,13 грн.), (474,13 грн. х 29 % = 137,50 грн. ), а середньомісячний заробіток становить 14402,12 грн.

Однак, як вказує заявник, доплата на виконання рішення суду повинна рахуватись із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років за формулою: 14402,12 х1 % х 29 (44 рік - 15 років) = 4176,61 грн.

Вважає, що здійснений відповідачем розрахунок свідчить про невиконання судового рішення.

30.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України надійшли заперечення на подану заяву, у яких він просить залишити її без задоволення. Зазначає, що на виконання судового рішення у цій справі ним проведено перерахунок пенсії заявника з 01.06.2023 року відповідно до положень п.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стверджує, що збільшення пенсії ОСОБА_1 на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років для жінок, але не вище 75 % заробітку становить 137,50 грн. (474,13 грн. х 29 %).

За приписами частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Керуючись приписами частини дев`ятої статті 205 КАС України та частини першої статті 382-1 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Так, згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (у редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з положеннями частин другої, третьої та шостої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так, з доданого представником позивача до заяви листа ГУ ПФУ в Житомирській області від 18.02.2025 року вбачається, що на виконання рішення суду від 29.10.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.06.2023 відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсію збільшено на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку, що становить 137,50 грн. (474,13 грн. х 29%).

Фактичні обставини цієї адміністративної справи вказують на те, що спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області був вирішений шляхом постановлення рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме - без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.06.2023.

Зобов`язальна частина судового рішення виконана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до її змісту. Доказів протилежного суду надано не було.

Заявник не погоджується з визначенням суми середньомісячного заробітку для збільшення пенсії.

Так, відповідач наполягає на тому, що за матеріалами пенсійної справи заробіток ОСОБА_1 за 153 місяці становить 72 541,15 грн., а середньомісячний заробіток становить 474,13 грн. Позивач же вважає, що її середньомісячний заробіток згідно матеріалів пенсійної справи становить 14 402,12 грн.

З цього приводу суд зазначає, що спірні правовідносини у справі № 240/24242/23 стосувались наявності у позивача права на перерахунок пенсії за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для її призначення шляхом збільшення розміру такої пенсії на 1% заробітку за рік, але не вище 75 % заробітку, у проведенні якого відмовляв відповідач, посилаючись на неможливість застосування до позивача приписів пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII у зв`язку з непризначенням пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Цей спір був вирішення виключно шляхом визнання за позивачем права на такий перерахунок.

Питання визначення розміру середньомісячного заробітку позивача з дослідженням матеріалів пенсійної справи не було предметом доказування у цій справі. А відтак питання обґрунтованості такого розрахунку не може бути вирішене в порядку ст. 382 КАС України і свідчить про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви в порядку ст. 382 КАС України.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 240/24242/23 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.М. Майстренко