Рішення № 127798216, 02.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 рокуСправа №640/29464/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Українська залізниця до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень в частині п.12,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця (далі - позивач, АТ Українська залізниця) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Державної аудиторської служби України (далі відповідач, ДАСУ, Держаудитслужба), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Вимогу Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, в частині п.12, а саме щодо зобов`язання забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн.;

- стягнути на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) судові витрати з Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 40165856) за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження ДАСУ щодо втрат фінансових ресурсів АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення», заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих ними послуг на загальну суму 15 021 620,06 грн. є абсолютно помилковим висновком, оскільки фінансові операції на вказану суму не підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 668 за предметом її регулювання, а саме питання оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад. За умови здійснення витрат членом наглядової ради, останній, на підставі підтверджувальних документів має скласти відповідний акт, підписати його з однієї сторони, з іншої сторони акт підписує керівник підприємства. За умови, що член наглядової ради не поніс витрати, акти, відповідно, не складаються, а Укрзалізниця, відповідно, їх не компенсує. Саме такі фінансові операції АТ «Укрзалізниця», за відсутності безпосередніх (прямих) витрат членів наглядової ради, й складають загальну суму 15 021 620,06 грн. та відповідно понесені безпосередньо АТ «Укрзалізниця». Окрім того, складення актів членами наглядової ради із передачею цих витрат АТ «Укрзалізниця» з метою компенсації унеможливлюється самим фактом того, що ці витрати понесено безпосередньо АТ «Укрзалізниця» (така операція та документи вважатимуться фіктивними). Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що контролюючим органом помилково віднесено фінансові операції Укрзалізниці, до операцій, які відносяться до компенсацій, понесених членами наглядової ради витрат, та які потребували складання актів. Також позивач посилався на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування принципу «належного урядування» та надання переваги органами державної влади найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги в частині. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.11.2021 року від позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

30.11.2021 року від відповідача до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що доводи, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними, а тому просить врахувати відзив та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що зважаючи на те, що з боку позивача під час Ревізії (акт ревізії від 19.05.2021 № 05-21/2) не усунуто в повному обсязі виявлених порушень фінансової дисципліни, Держаудитслужба, керуючись пунктом 46 Порядку № 550, надіслала на поштову адресу позивача письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 24.06.2021 року №000500-14/7930-2021. Держаудитслужба під час Ревізії встановила, окрім компенсаційних витрат, які відшкодовувалися членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг, додатково відповідно до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт Філією здійснювалися витрати з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб Філії на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг, обов`язкове підписання яких визначено укладеними цивільно-правовими договорами та законодавством, а саме відповідно до пункту 4 Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 668. Відповідач наголошував на тому, що інших видів додаткових витрат таких як витрати на членів наглядової ради через понесений витрат з корпоративних карток (без складання актів виконаних робіт з ними та підтверджуючих витрати документів), пов`язаних з виконанням членами наглядової ради своїх функцій не передбачено Порядком №668, укладеними з ними цивільно-правовими договорами, внутрішніми розпорядчими документами АТ «Укрзалізниця» та законодавством України. Водночас, позивачем не наведено жодного нормативного документа, яким передбачено понесення витрат на членів наглядової самостійно АТ «Укрзалізниця», без застосування порядку, визначеного Порядком № 668 та цивільно-правовими договорами з членами наглядових рад. З огляду на викладене відповідач вважає, що Філія здійснила витрати з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн, чим недотримано вимоги пункту 4 Порядку № 668, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму. З огляду на фактичні обставини справи, оскаржуваний пункт 12 Вимоги містить вказівку на наявність матеріальної шкоди (збитків), а тому зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

07.12.2021 року від позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне. Товариство при здійсненні відповідних витрат керувалося виключно положеннями п. 4.2 Умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами наглядової ради (незалежними директорами) ПАТ «Укрзалізниця», зміст яких, у свою чергу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 610-р «Деякі питання укладання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», якими визначено, що витрати і видатки компенсуються після утримання всіх відповідних обов`язкових податків і зборів на підставі Актів. Компанія може оплачувати витрати та видатки члена наглядової сади, які стосуються виконання його обов`язків та цього Договору, самостійно, як це дозволено законодавством України, в тому числі на користь третіх осіб, послугами яких користується член наглядової ради для виконання наглядових функцій. Член наглядової ради може самостійно визначати таких третіх осіб у розумних межах. У зв`язку з цим в АТ «Укрзалізниця» діє Порядок використання та обліку корпоративних платіжних карток», затверджений наказом від 26.09.2016 № 597, який розроблено з метою забезпечення проведення розрахунків в безготівковій формі із застосуванням корпоративних платіжних карток (далі - КПК) для покриття витрат, пов`язаних із відрядженням, та витрат представницького характеру, витрат і видатків щодо забезпечення діяльності наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця». Держателі КПК у терміни, встановлені пунктами 170.9.2-170.9.3 ст. 170 Податкового кодексу України, повинні скласти та надати авансовий звіт за використані кошти з КПК, а також надавати всі підтверджувальні документи щодо понесених витрат (крім добових витрат) у вигляді транспортних квитків чи транспортних рахунків (багажних квитанцій). Проте, у відзиві відповідачем не надається обґрунтованих заперечень стосовно відповідної позиції позивача. Зауважив, що позивачем не розцінюється відповідні витрати як втрати фінансових (матеріальних) ресурсів або матеріальні збитки (шкода), оскільки сплачені кошти мали відповідне цільове призначення та відраховувалися у спосіб, що чітко передбачений, зокрема умовами цивільно-правових договорів, що укладаються з членами наглядової ради (незалежними директорами) ПАТ «Укрзалізниця». У свою чергу, як вбачається із відзиву, відповідач погоджується з позицією стосовно того, що витрати з корпоративних карток були здійсненні безпосередньо на забезпечення діяльності членів наглядової ради Товариства. На підтвердження понесених позивачем витрат до суду було надано вибіркові (для прикладу) копії документів, що підтверджують цільове використання коштів (вибіркові копії звітів щодо використання коштів, чеки, квитанції, доповідні записки). Позивач зауважив, що вказані операції відображені в бухгалтерському обліку позивача відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не заперечується актом ревізії. Товариство при здійсненні відповідних додаткових виплат керувалося виключно та в межах вимог ст.170 Податкового кодексу України, пункту 4.2 Умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами наглядової ради (незалежними директорами) ПАТ Укрзалізниця», зміст яких, у свою чергу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 610-р «Деякі питання укладання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», Порядку використання та обліку корпоративних платіжних карток», затверджений наказом від 26.09.2016 № 597 (зі змінами), який розроблено з метою забезпечення проведення розрахунків в безготівковій формі із застосуванням корпоративних платіжних карток. За таких обставин позивач вважає, що жодного порушення законодавства не було допущено Товариством, а відтак і наявності шкоди (збитків) та/або втрат фінансових ресурсів. Зауважив, що вимога про усунення порушень, яка надсилається за результатами ревізії є рішенням суб`єкта владних повноважень, і в частині усунення виявлених порушень підлягає оскарженню в судовому порядку, в іншому випадку позивач позбавляється гарантованого Конституцією України права на судовий захист.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 року залишено клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи №640/29464/21 за правилами загального позовного провадження без задоволення.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2022, для розгляду справи № 640/29464/21 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 року прийнято справу № 640/29464/21 до провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України від 13.12.2022 року №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825 Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/29464/21.

04.02.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/29464/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року адміністративна справа розподілена судді Неклесі О.М. для розгляду.

Згідно реєстру передачі справ судді, адміністративна справа №640/29464/21 отримана суддею Неклеса О.М. 05.02.2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року прийнято справу №640/29464/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Українська залізниця до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги від.24.06.2021 №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень в частині п.12 до провадження.

Судом після відкриття провадження по справі встановлено, що подана позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень в частині п.12 залишено без руху після відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ухвали суду від 07.02.2025 року позивач виправив вказані недоліки, згідно клопотання від 17.02.2025 р. вх.№8005/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року продовжено розгляд справи №640/29464/21, розгляд адміністративної справи №640/29464/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Українська залізниця до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги від.24.06.2021 №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень в частині п.12, - розпочато спочатку. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 березня 2025 року о 13:30.

27.02.2025 року відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву, в якому просить врахувати відзив та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив містить доводи та обґрунтування аналогічні тим, що були викладені у відзиві, який подавався відповідачем до Окружного адміністративного суду м. Києва.

20.03.2025 року у підготовчому судовому засідання оголошено перерву до 24.04.2025 року на 13:30.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач просить врахувати письмові пояснення та відмовити в задоволенні позовних вимог. Пояснення обґрунтовані доводами, аналогічними тим, що були викладені у відзиві. Представник відповідача наголошував на тому, що витрати й видатки членів наглядової ради, що безпосередньо пов`язані з їх діяльністю (на відрядження, телефонні, поштові, канцелярські, транспортні витрати тощо), здійснюються за рахунок товариства та компенсуються після утримання всіх відповідних обов`язкових податків і зборів на підставі актів. Філія здійснила витрати з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн, чим недотримано вимоги пункту 4 Порядку №668, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

24.04.2025 року у підготовчому судовому засідання оголошено перерву до 15.05.2025 року на 14:00.

14.05.2025 року судом зареєстровані подані позивачем через систему «Електронний Суд» відскановані документи з нотаріальним перекладом, які в подальшому надійшли до суду шляхом поштового зв`язку.

15.05.2025 року підготовче провадження у справі було закрито, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті розпочато у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, а саме 15.05.2025 року.

15.05.2025 року представник позивача Виростко А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Шевчук С.І. в судовому засіданні проти позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача Аландаренко А.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Вирішуючи питання щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, у зв`язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання пункту 8.24 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 1 квартал 2021 року (в частині інспектувань), відповідачем проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця» та його філій за період з 01.01.2017 року по 30.06.2020 року.

За результатами вказаного заходу державного фінансового контролю Держаудитслужба склала акт ревізії від 19.05.2021 року №05-21/2 (далі - Акт ревізії № 05-21/2), в якому зафіксовано низку порушень фінансової дисципліни.

Зазначений Акт ревізії № 05-21/2 підписано із запереченнями посадовими особами АТ «Укрзалізниця».

Зважаючи на те, що з боку позивача під час Ревізії не усунуто в повному обсязі виявлені порушення фінансової дисципліни, Держаудитслужба надіслала на поштову адресу позивача письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 24.06.2021 року №000500- 14/7930-2021.

Як встановлено із пункту 13 умовно-описової частини Вимоги (сторінка 4 Вимоги), за результатами зазначеної Ревізії Держаудитслужба виявила порушення фінансової дисципліни, зокрема те, що на порушення пункту 4 Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 668, філією "Центр сервісного забезпечення" здійснено витрати з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Філії на зазначену суму.

Усунення наведеного порушення Держаудитслужба вимагала у пункті 12 умовно-зобов`язальної частини Вимоги (сторінка 23 Вимоги), а саме: забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі Філії "Центр сервісного забезпечення" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальному суму 15 021 620,06 гривень.

Не погоджуючись із вимогою Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, в частині п.12, а саме щодо зобов`язання забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів з господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання здійснюється відповідно до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).

Згідно з п.2 Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні

посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до пункту 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повного усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надсилання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з п.50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:

притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю;

порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;

застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

В даній адміністративній справі позивач оскаржує Вимогу Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, в частині п.12, а саме щодо зобов`язання забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн.

В силу приписів п.7 ч. 1 ст.10 та ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вимога про усунення виявлених порушень, якщо вона законна, є обов`язковою до виконання в частині усунення порушень, а відтак безпосередньо впливає на права та обов`язки позивача.

Тоді як, частиною 1 ст.13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Відповідно до ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Згідно із ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів, поряд з іншим, поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (індивідуальних актів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вживав заходів, передбачених п.50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних з порушенням вимог законодавства.

З системного аналізу вищенаведених норм права, враховуючи встановлені у справі обставин, суд дійшов висновку, що Вимога Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень в частині п.12, яка надсилалась позивачу за результатами ревізії є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке вливає на права та обов`язки позивача в частині усунення виявлених порушень, а тому підлягає оскарженню в судовому порядку, в іншому випадку позивач позбавляється гарантованого Конституцією України права на судовий захист.

Відповідач у Вимозі від 24.06.2021 року №000500-14/7930-2021 та у відзиві на позовну заяву зазначає про порушення позивачем вимог пункту 4 Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 668.

Відповідно до п.1 Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 668 (далі Порядок №668) цей Порядок визначає умови оплати послуг та компенсації витрат членам наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - члени наглядових рад).

Згідно з ч.2 Порядку №668 член наглядової ради державного унітарного підприємства (далі - підприємство), господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - товариство), має право на оплату своїх послуг у вигляді річної і додаткової винагород та на компенсацію витрат, пов`язаних з виконанням ним своїх функцій, на умовах, визначених у цивільно-правовому договорі, що затверджуються загальними зборами товариства, суб`єктом управління об`єктами державної власності, до сфери управління якого належить підприємство.

Пунктом 3 Порядку №668 визначено, що оплата послуг та компенсація витрат членам наглядових рад, які є нерезидентами, здійснюється з урахуванням вимог законодавства, що регулює обіг іноземної валюти в Україні.

Відповідно до п.4 Порядку №668 оплата послуг за виконання членами наглядових рад своїх функцій та компенсація витрат членам наглядових рад здійснюється на підставі акта приймання-передачі наданих послуг, який підписується членом наглядової ради та керівником підприємства, товариства.

З вищевикладених приписів Порядку №668 випливає висновок, що цей порядок регулює питання оплати послуг та компенсації витрат членам наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі та передбачає здійснення компенсації витрат членам наглядових рад, які були ними безпосередньо понесені, на підставі акта приймання-передачі наданих послуг, який підписується членом наглядової ради та керівником підприємства, товариства.

Тоді як, з матеріалів справи встановлено, що витрати про які зазначає відповідач у Вимозі та у відзиві на позовну заяву в розмірі 15 021 620,06 грн. були понесені з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» наглядових функцій, отже такі фінансові операції АТ «Укрзалізниця» були здійснені за відсутності безпосередніх (прямих) витрат членів наглядової ради, отже понесені безпосередньо АТ «Укрзалізниця».

За наведених обставин суд вважає, що фінансові операції на вказану суму не підпадають під дію пункту 4 Порядку №668 за предметом її регулювання, а саме щодо компенсації витрат членам наглядових рад на підставі акта приймання-передачі наданих послуг.

Також слід зазначити, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» здійснює господарську діяльність на підставі статуту, затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 №735 (далі - Статут).

Пунктом 66 Статуту, в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у період виконання членами наглядової ради своїх функцій товариство виплачує їм фіксовану винагороду з урахуванням обмежень, передбачених законодавством, і здійснює компенсацію витрат, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради своїх функцій.

Порядок виплати членам наглядової ради винагороди визначається відповідно до законодавства цим Статутом, положенням про наглядову раду, а також цивільно-правовим договором, що укладається з кожним членом наглядової ради.

Такий договір від імені товариства підписує голова правління чи інша уповноважена загальними зборами особа на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. З припиненням повноважень члена наглядової ради одночасно припиняється дія договору, укладеного з ним.

Витрати членів наглядової ради, що безпосередньо пов`язані з їх діяльністю (на відрядження, телефонні, поштові, канцелярські, транспортні витрати тощо), здійснюються за рахунок товариства.

Отже, абзацом 1 пункту 66 Статуту передбачено, що товариство здійснює компенсацію витрат, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради своїх функцій, тоді як абзацем 4 пункту 66 передбачено ширші повноваження АТ «Укрзалізниця» - витрати членів наглядової ради, що безпосередньо пов`язані з їхньою діяльністю, здійснюються за рахунок Товариства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 №610-р, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено умови цивільно-правових договорів з незалежними членами наглядової ради акціонерного товариства Українська залізниця та представниками держави, які призначені до наглядової ради акціонерного товариства Українська залізниця, що додаються до оригіналу.

Згідно з п. 4.1 Умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради (незалежними директорами) ПАТ «Укрзалізниця», затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 року №610-р, витрати й видатки членів наглядової ради, що безпосередньо пов`язані з їх діяльністю, здійснюються за рахунок Компанії відповідно до її затвердженого фінансового плану. У порядку, визначеному законодавством країни та цим Договором, Компанія додаткового оплачує, компенсує члену наглядової ради такі обґрунтовані і документально підтверджені витрати і видатки, понесені ним у зв`язку з виконанням наглядових функцій за цим Договором:

- витрати на проїзд;

- витрати на проживання у готелі протягом часу участі у засіданнях наглядової ради;

- витрати, пов`язані з отриманням віз до інших країн (якщо поїздки за кордон необхідні у зв`язку з виконанням функцій члена наглядової ради);

- інші обґрунтовані витрати члена наглядової ради, які пов`язані з виконанням наглядових функцій.

Відповідно до п. 4.2 Умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради (незалежними директорами) ПАТ «Укрзалізниця», затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 року №610-р, витрати і видатки компенсуються після утримання всіх відповідних обов`язкових податків і зборів на підставі Актів. У разі, якщо витрати та видатки за відповідний період понесені та оплачені членом наглядової ради самостійно, для підтвердження витрат та видатків, зазначених у п.4.1, член наглядової ради повинен надати Компанії оригінали підтверджувальних документів, які за змістом і формою повинні відповідати вимогам законодавства України. Компанія може оплачувати витрати та видатки члена наглядової ради, які стосуються виконання його обов`язків та цього Договору, самостійно, як це дозволено законодавством України, в тому числі на користь третіх осіб, послугами яких користується член наглядової ради для виконання наглядових функцій. Член наглядової ради може самостійно визначати таких третіх осіб у розумних межах.

З метою забезпечення проведення розрахунків в безготівковій формі із застосуванням корпоративних платіжних карток (далі - КПК) для покриття витрат, пов`язаних із відрядженням, та витрат представницького характеру, у тому числі витрат і видатків щодо забезпечення діяльності наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», в АТ «Укрзалізниця» діє Порядок використання та обліку корпоративних платіжних карток, затверджений наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 26.09.2016 № 597 (зі змінами).

Згідно з положеннями наведеного Порядку використання та обліку корпоративних платіжних карток, Держателі КПК у терміни, встановлені пунктами 170.9.2-170.9.3 ст.170 Податкового кодексу України, повинні скласти та надати авансовий звіт за використані кошти з КПК, а також надавати всі підтверджувальні документи щодо понесених витрат (крім добових витрат) у вигляді транспортних квитків чи транспортних рахунків (багажних квитанцій) тощо.

Наведений підхід, на думку суду, не протирічить приписам Порядку №668, де в розділі «Компенсація витрат» зазначається, що компенсації підлягають саме витрати членів наглядових рад.

Тобто до Акту приймання-передачі виконаних послуг мають включатися лише ті витрати, які член наглядової ради поніс (здійснив, сплатив) самостійно.

Тоді як, у разі використання коштів з КПК для покриття витрат, пов`язаних із забезпеченням діяльності членів наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», складаються авансовий звіт про використання коштів пов`язаних із забезпеченням діяльності членів наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця» та надаються всі підтверджувальні документи щодо понесених витрат (крім добових витрат), пов`язаних з виконанням членами наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця» своїх функцій та безпосередньо пов`язані з їх діяльністю (відрядження, телефонні, поштові, канцелярські витрати тощо).

Водночас, включення витрат та видатків, які члени наглядової ради не понесли самостійно, а були понесені безпосередньо Компанією стосовно члена наглядової ради, до акту приймання-передачі наданих послуг, не передбачено Порядком №668.

Як встановлено із пункту 13 умовно-описової частини Вимоги (сторінка 4 Вимоги), за результатами зазначеної Ревізії Держаудитслужба виявила порушення фінансової дисципліни, зокрема те, що на порушення пункту 4 Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 668, філією "Центр сервісного забезпечення" здійснено витрати з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних з виконанням членами наглядової ради АТ «Українська залізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Філії на зазначену суму.

Відповідач у відзиві також зазначив, що наведені висновки були зроблені з огляду на понесені витрати шляхом витрат з корпоративних карток відповідальних осіб здійснювалося на придбання авіаквитків, проживання, харчування, vip обслуговування в терміналах членів наглядових рад на загальну суму 15 021 620,06 грн. без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними.

Отже, Держаудитслужба визнає той факт, що ці витрати на загальну суму 15 021 620,06 грн. були понесені безпосередньо позивачем з корпоративних карток відповідальних осіб на забезпечення діяльності членів наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», а не членами наглядової ради, які необхідно компенсувати з урахуванням пункту 4 Порядку №668.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що контролюючим органом помилково віднесено фінансові операції Укрзалізниці, до операцій, які відносяться до компенсацій, понесених членами наглядової ради витрат, та які потребували складання Актів приймання-передачі виконаних послуг.

Разом з цим, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що відповідні витрати є втратою фінансових (матеріальних) ресурсів або матеріальними збитками (шкодою), оскільки сплачені кошти мали відповідне цільове призначення та відраховувалися у спосіб, що передбачений, зокрема умовами цивільно-правових договорів, що укладаються з членами наглядової ради (незалежними директорами) АТ «Укрзалізниця».

Наведені обставини також підтверджені належними доказами: копіями звітів щодо використання коштів, чеками, квитанціями, доповідними записками, копії яких містяться в матеріалах справи та достовірність яких відповідачем не заперечується.

Окрім того, вказані операції відображені в бухгалтерському обліку позивача відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 №346/1025/685/53 матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об`єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об`єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство Українська залізниця при здійсненні відповідних додаткових виплат керувалося Статутом, затвердженим постановою КМУ від 02.09.2015 № 735, ст.170 Податкового кодексу України, пунктом 4.2 Умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами наглядової ради (незалежними директорами) ПАТ Укрзалізниця», зміст яких затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 610-р «Деякі питання укладання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», Порядком використання та обліку корпоративних платіжних карток», затверджений наказом від 26.09.2016 № 597 (зі змінами), який розроблено з метою забезпечення проведення розрахунків в безготівковій формі із застосуванням корпоративних платіжних карток.

Враховуючи підтвердження цільового призначення коштів належними доказами, достовірність яких відповідачем не заперечується, а також їх відрахування у спосіб, що передбачений, зокрема умовами цивільно-правових договорів, що укладаються з членами наглядової ради (незалежними директорами) АТ «Укрзалізниця», суд не вбачає у спірних правовідносинах втрат фінансових (матеріальних) ресурсів або матеріальних збитків (шкоди) заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн, які відповідач зобов`язав відшкодувати на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення».

Також суд враховує той факт, що виконання вимог відповідача шляхом забезпечення відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн. приведе до безпідставного втручання у права членів наглядової ради АТ «Укрзалізниця» на мирне володіння їх майном.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Новік проти України» (18 грудня 2008 року) зробив висновок, що «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».

Також при вирішенні даної справи суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Сєрков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Leias v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №30985/96).

З огляду на вищевикладені норми права та встановлені у справі обставини, ураховуючи наведену вище судову практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що Вимога Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, в частині п.12, а саме щодо зобов`язання забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Акціонерним товариством Українська залізниця належним чином доведено обставини та яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваної Вимоги Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, в частині п.12, а саме щодо зобов`язання забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн. - не доведено.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) до Державної аудиторської служби України (04070, м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд.4, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправною та скасування вимоги від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень в частині п.12, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Державної аудиторської служба України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, в частині п.12, а саме щодо зобов`язання забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр сервісного забезпечення» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через здійснення витрат з корпоративних платіжних карток підзвітних осіб на оплату вартості послуг, пов`язаних із виконанням членами наглядової ради АТ «Укрзалізниця» наглядових функцій без підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг з ними на загальну суму 15 021 620,06 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815) судовий збір в розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2025 року.

Суддя О.М. Неклеса