Ухвала суду № 127795994, 29.05.2025, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/156/25

2/468/294/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

29.05.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря Кочубей О.О., сторони ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 адвоката Ротар А.Л. (в режимі відеоконференції), представника ОСОБА_1 адвоката Герасимовської Н.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу №468/156/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей (третя особа: Служба у справах дітей Баштанської міської ради Миколаївської області),

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.

Сторони заявили клопотання про зобов`язання органу опіки та піклування надати висновок щодо розв`язання спору.

Згідно з ч.4-5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.6 ст. 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

За такого, в даній категорії справ участь органу опіки та піклування є обов`язковою та обов`язковим є надання таким органом відповідного письмового висновку щодо розв`язання спору.

Проте ухвала суду про зобов`язання органу опіки та піклування надати відповідний висновок не виконана.

Служба у справах дітей Баштанської міської ради Миколаївської області надала до суду повідомлення про неможливість надання висновку, оскільки діти проживають за межами України.

Разом з тим відповідно до постанови Верховного Суду від 11.12.2023 року по справі №523/19706/19 у випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливістю надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо. Тому у випадку ненадання висновку органом опіки та піклування, залученим до участі у справі, суд може надати додатковий строк відповідному органу, відклавши розгляд справи.

Обидві сторони погодились, що для складення висновку достатнім буде спілкування органу опіки та піклування з дітьми за допомогою відеозв`язку для врахування їх думки.

Отже відповідний орган опіки та піклування не вжив усіх можливих заходів для виконання визначених для нього ст. 19 СК України та ст. 56 ЦПК України завдань, в тому числі описаних вище способів, а також можливості дистанційного спілкування з матір`ю та дітьми, в тому числі за допомогою відеозв`язку.

Тому суд має надати органу опіки та піклування додатковий строк для вжиття всіх можливих заходів для виконання визначених для нього ст. 19 СК України та ст. 56 ЦПК України завдань.

Крім того представник ОСОБА_1 заявив клопотання про зобов`язання ОСОБА_2 надати письмові відповіді на десять поставлених в тексті позову ОСОБА_1 питань, оскільки після отримання позовної заяви вона відповідної заяви свідка з відповідями на такі питання не надала.

Представник ОСОБА_2 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_2 планує взяти участь в судовому розгляді справи та матиме змогу особисто відповісти на поставлені питання.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Обмін питаннями учасників справи в ході з`ясування обставин справи та дослідження доказів (ст. 227 ЦПК України) не є тотожним наданню учасником письмової відповіді учасника на питання в порядку письмового опитування учасників справи як свідків (ст. 93 ЦПК України), оскільки пояснення учасників в судовому засіданні не є доказами в розумінні ЦПК України, за виключенням їх допиту в якості свідків (ст. 92 ЦПК України), натомість письмові відповіді учасника за ст. 93 ЦПК України є доказом у справі, при цьому за завідомо неправдиву відповідь такий учасник може нести кримінальну відповідальність.

Разом з тим праву одного учасника вимагати письмової відповіді на питання від іншого учасника як від свідка кореспондує гарантоване ст. 63 Конституції України та ст. 71 ЦПК України право такого учасника відмовитись свідчити проти себе та членів своєї сім`ї, натомість дана справа стосується саме безпосередньо сторін та членів їх сім`ї.

За такого, з врахуванням предмету судового розгляду даної справи, суд вважає, що з врахуванням вказаного вище положення Конституції України, він не має підстав безумовно зобов`язувати сторону в даній справі давати свідчення проти себе чи членів своєї сім`ї.

Разом з тим положення ст. 93 ЦПК України не передбачають можливості учаснику справи просто проігнорувати відповідну заяву, натомість передбачають процедуру, яка дозволяє самому учаснику справи обрати відповідну процесуальну модель поведінки: або надати письмові відповіді на кожне питання під попередженням про кримінальну відповідальність за їх завідому неправдивість (ч.4 ст. 93 ЦПК України), або надати повідомлення про відмову від надання відповіді на відповідні запитання з посиланням на передбачені підстави для такої відмови (ч.6 ст. 93 ЦПК України).

Тому суд має підстави запропонувати ОСОБА_2 виконати вимоги ст. 93 ЦПК України, обравши одну із передбачених в ній моделей процесуальної поведінки.

Отже клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 СК України, ст. 56, 93, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати залучений до участі у справі в порядку ч.6 ст. 56 ЦПК України орган опіки та піклування Службу у справах дітей Баштанської міської ради Миколаївської області до 20.06.2025 року надати до Баштанського районного суду Миколаївської області письмовий висновок щодо розв`язання спору у справі за позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.

Запропонувати стороні у справі ОСОБА_2 у строк до 20.06.2025 року включно надати до суду заяву свідка у відповідності до ч.4 ст. 93 ЦПК України з відповідями на десять питань, поставлених їй в тексті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей від 27.03.2025 року або ж у той самий строк надати до суду повідомлення про відмову від надання відповіді на кожне поставлене запитання з посиланням на передбачені ч.6 ст. 93 ЦПК України підстави для такої відмови, за наявності таких підстав.

Повне судове рішення складене 02.06.2025 року.

СУДДЯ: