Рішення № 127795200, 18.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24789/23

Провадження № 2/761/1365/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Яцишина А.О.

представника позивача Качурової С.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з якою позивач просить суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості 168 571,75 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 55 465,71 грн., три відсотки річних у розмірі 9 207,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.07.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИІВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - позивач/ постачальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - відповідач/абонент) укладено Договір №340060-0501 на постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язався постачати теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов`язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі. Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2022 року. Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.10.2018 року, (п.8.1. Договору).

У позовній заяві зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17.07.2020 року Відповідач є власником 1/2 частки нежитлового приміщення №420, загальною площею 453,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві зазначено, що позивач є обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності. Відповідач є власником нерухоме майно приміщення загальною площею 453,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак є споживачем теплової енергії, яку постачає позивач.

Позивачем вказано, що відповідач здійснив частковий платіж у лютому 2022 року, однак своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 року по квітень 2023 року включно утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 168 571,75 грн. Разом з тим, позивач вважає, що з відповідача в прядку ст. 625 ЦК України підлягає стягненню: - інфляційна складова боргу у розмірі 55 465,71 грн.; - три відсотки річних у розмірі 9 207,57 грн. за період 01.08.2021-30.04.2023. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

За вказаних обставин, а також зв`язку з виникненням у відповідача заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2023 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.11.2023 до суд надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві зазначено, що відповідач погоджується, що повинен сплачувати спожиту кількість теплової енергії відповідно до вимог діючого законодавства та визнає, що отримувала централізоване опалення нежитлового приміщення. При цьому, у відзиві вказано, що відповідачка не має обов`язку нести витрати за всіх співвласників, оскільки за період з жовтня 2018 по 17 липня 2020 вона мала право власності лише на частину нежитлового приміщення №420, за адресою: АДРЕСА_1 . Також вказано, що відсутня вина відповідачки за прострочення виконання грошового зобов`язання з жовтня 2018 року у випадку коли воно було нараховано лише у серпні 2021 року. Відповідачем вказано, що позивачем не надаються відомості та докази, з яких можна встановити законність та обґрунтованість її розрахунку. Разом з тим у відзиві вказано, що показання будинкового прибору обліку знімалися без участі представника відповідача, а також такі показання будинкового прибору обліку обліковувалися прибором обліку, який не пройшов чергову повірку. Окремо у відзиві було в порядку ст. 93 ЦПК України відповідачем було заявлено десять запитань позивачу.

19.12.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якій позивачем викладено аналогічні обставини тим, що були викладені у позовні заяві та зазначено щодо нарахування заборгованості за надані послуги та додатково додано Розрахунок обсягів споживання теплової енергії на палення житлових приміщень ФО ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Одночасно з відповіддю на відзив, позивачем подано до суду відповіді на питання подані відповідачем.

31.12.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив у яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У запереченнях на відповідь на відзив відповідачем вказано аналогічні заперечення тим, що були викладені у відзиві на позов.

24.01.2024 до суду надійшла заява позивача у справі у якій викладено підстави та обґрунтування на задоволення позовних вимоги.

19.03.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на заяву позивача від 23.01.2024.

В судовому засіданні 28.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про злучення третьої особи.

30.05.2024 позивачем подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

24.07.2024 позивачем подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

08.08.2024 до суду надійшли заперечення відповідача проти клопотань позивача від 30.05.2024 та 24.07.2024

12.09.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку для подання доказів, які були направлені позивачем до суду 30.05.2024 та 24.07.2024.

30.10.2024 відповідачем подано до суду заперечення проти заяви позивача про поновлення процесуального строку від 12.09.2024.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.11.2024 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

15.01.2025 до суду надійшли заперечення відповідача проти заяви позивача про усунення недоліків від 12.11.2024.

05.02.2025 відповідачем подано до суду заяв про долучення до матеріалів справи адвокатський запит та докази його надсилання позивачу.

14.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення позивача.

18.03.2024 до суду надійшли заперечення відповідача проти додаткових пояснень позивача від 14.03.2025.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, з 01.05.2018 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 07.07.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИІВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - позивач/постачальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - відповідач/абонент) укладено Договір №340060-0501 на постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язався постачати теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов`язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі (Т. 1 а.с. 29-32).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2022 року.

Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.10.2018 року, (п.8.1. Договору).

Предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Позивач зобов`язався постачати Відповідачу теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору.

Відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Постачальнику вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії.

Відповідно до п.3 Додатку №4 до Договору Абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує у ЦОК (центр обслуговування клієнтів) за адресою: АДРЕСА_3 :

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в ЦОК);

- акт приймання-передавання товарної продукції; - рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 2.3.1., 2.3.2. Договору Відповідач зобов`язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності №16471902 від 21.01.2014 відповідач ОСОБА_1 з 21.01.2014 є власником 1/2 частки нежитлового приміщення №420, загальною площею 453,2 кв.м., як знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т 1 а.с. 80-81)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.07.2020 року відповідач є власником 1/2 частки нежитлового приміщення №420, загальною площею 453,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 82-85).

Відповідно до Рішення Київської міської ради від 09.02.2023 №5955/5996 «Про повернення історичної назви АДРЕСА_1 у Шевченківському, Святошинському та Солом`янському районах міста Києві» назву «АДРЕСА_1» змінено на «АДРЕСА_2».

Так, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, яку постачає позивач, як обов`язковий постачальник теплової енергії.

Крім того, оскільки нежитлове приміщення відповідача знаходиться у житловому будинку, який має єдину загальнобудинкову систему опалення, технічна можливість не поставлення теплової енергії останньому у Позивача відсутня. Житлові будинки мають бути забезпечені тепловою енергією відповідно розпоряджень КМДА про опалювальні сезони.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов`язком споживача теплової енергії є в тому числі своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до Додатку №8 до Договору «Довідка, дані по об`єкту фізична особа ОСОБА_1 , опалення якого здійснюється від теплових мереж теплопостачання організації станом на 01.10.2018», опалювальна площа складає 453,20 кв.м. (Т. 1 а.с. 37).

Відповідач не заперечував отримання теплової енергії за вказаною адресою та свого обов`язку щодо сплати.

Таким чином, враховуючи умови Договору, відповідач є користувачем всього приміщення №420, загальною площею 453,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно, зобов`язана здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Враховуючи викладене, суд критично оцінює заперечення відповідача, що в неї не було обов`язку оплачувати за спожиту теплову енергію за період з 2018 по 17.07.2020 за усю площу приміщення, оскільки вона була власницею лише1/2 вказано приміщення.

Згідно п. 5) ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005р. № 630.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі по тексту - Правила) у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до п. 18, 21, 30 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із 5) ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Так, ст. 322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того чи користується він ними безпосередньо. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті. При цьому для цілей розподільного обліку відповідно до цієї статті права та обов`язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: 1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Відповідно до п.7 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, Затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року №315 (надалі - Методика №315) - у разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Відповідно до п.10 Методики №315 - Базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п.13 Методики №315 - Одиницями вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (далі - Гкал).

Позивачем одночасно із відповіддю на відзив у даній справі було надано Розрахунок обсягів споживання теплової енергії на опалення нежитлових приміщень ФО ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 з відображенням загальної опалювальної площі, розподіленням Гкал на метр квадратний споживачів, опалювальної площі відповідача та обсягів розрахованої поставленої відповідачеві теплової енергії (Т. 1 а.с. 177-179).

З матеріалів справи вбачається, що облік споживання теплової енергії по будинку в цілому за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється за особовим рахунком: НОМЕР_2 . Оскільки, відповідач є споживачем теплової енергії, поставленої до нежитлового приміщення за вказаною адресою, окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалюваній площі (453,2 кв.м.) здійснюється за особовим рахунком НОМЕР_1 (номер особового рахунку ідентичний номеру Договору). Опалювальна площа нежитлового приміщення відображена у Додатку №8 до Договору.

Як вбачається з долученого Розрахунок обсягів споживання теплової енергії на опалення нежитлових приміщень ФО ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 , серпні 2021 року здійснено нарахування/Добор за поставлену теплову енергію з жовтня 2018 року початок опалювального сезону 2018-2019 років) по квітень 2021 року (закінчення опалювального сезону 2020-2021).

Крім того у березні 2022 року було здійснено перерахунок у бік зменшення за період з жовтня 2018 по квітень 2020 року.

Деталізовані нарахування Добор/Повернення/Перерахунки відображені у наступних документах, що є додатками до даної позовної заяви:

- Акти приймання-передавання товарної продукції;

- Облікові картки.

Таким чином нарахування за поставлену теплову енергію проводилось відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у лютому 2022 здійснена оплата за Договором №340060-0501 у розмірі 35 000,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано реєстр оплат (Т. 1 а.с. 176).

Як вбачається з даного реєстру, відповідачем здійсненна оплата на підставі рахунку 340060-0501/2022-01 від 31.01.2022. Вказане підтверджує, що відповідач отримуючи кожного місяці, відповідно до умов Договору, розрахункові документи, був обізнаний про здійсненні нарахування та про наявну заборгованість.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Факт постачання теплової енергії за Договором підтверджується Актом прийняття теплового вузла обліку; Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи; Корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон; Відомостями споживання теплової енергії, складеними у відповідності із даними засобу обліку.

Акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи підтверджують, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 обладнаний комерційним приладом обліку, який опломбований та готовий до роботи.

Позивачем надано корінці нарядів на включення (підстава - початок опалювального сезону) та відключення (підстава - кінець опалювального сезону) на опалювальний сезон з 2018 року по 2021 рік (включно).

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем надавались послуги, проте в порушення вимог діючого законодавства та договору відповідач не сплачувала за надані послуги, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, доказів зворотного відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, на виконання ухвали суду про усунення недоліків (Т. 2 а.с. 138,139), який перевірено судом, заборгованість відповідача перед позивачем за період з жовтня 2018 року по квітень 2023 року за поставлену теплову енергію становить 168571,75 грн., відповідачем не надано до суду свого контрозрахунку щодо розміру заборгованості.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Тому, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», згідно розрахунку наданого позивачем, на виконання ухвали суду про усунення недоліків (Т. 2 а.с. 138,139), за період з 01 серпня 2021 року по 30 квітня 2023 року, який перевірено судом, 3% річних в розмірі 8922,29 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 53681,10 грн.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню із відповідача на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 168571,75 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 53681,10 грн.; 3% річних в розмірі 8922,29 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім, , які складаються з судового збору в розмірі 3467,54 грн. (99,11%)

Керуючись ст. ст. 3-5, 7, 8, 10-13, 17, 76-81, 89, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 319, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України; ст. ст. 1, 7 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 168571,75 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 53681,10 грн.; 3% річних в розмірі 8922,29 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в розмірі 3467,54 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», адреса: пров. Івана Мар`яненка, 7, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 35692211.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено: 30.05.2025.

Суддя: