Ухвала суду № 127792573, 02.06.2025, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2-з/294/18/25

справа № 294/854/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області розглянувши заяву представника позивача Мотальової-Кравець Валерії Юріївни яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №294/854/25 за позовом представника позивача Мотальової-Кравець Валерії Юріївни яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Веллфін», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Любарський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м.Київ) старший державний виконавець Гудима Олена Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває справа за вказаним позовом.

21 травня 2025 року представник позивача Мотальова - Кравець Валерія Юріївна яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову та просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинити стягнення по виконавчому провадженню №67052169 відкритого старшим державним виконавцем Чуднівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гулінською Іриною Іванівною 08.11.2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №51811 від 25.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398 боргу в сумі 29 6363,90 грн.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити у подальшому виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень, зазначених в п. 2Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

У п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

З урахуванням вищевикладеного суд, доходить висновку про необхідність задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у цивільній справі за позовом представника позивача Мотальової-Кравець Валерії Юріївни яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Веллфін», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Любарський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м.Київ) старший державний виконавець Гудима Олена Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюзадовольнити .

Зупинити стягнення в рамках виконавчого провадження № 67052169 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 25 вересня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 51811, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ39952398, заборгованості у розмірі 29663,90 гривень, до набрання законної сили рішення по даній справі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали апеляційної скарги. Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання даної ухвали, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Максим РУКАС