Рішення № 127792129, 02.06.2025, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 159/1736/25

Провадження № 2/166/239/25

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 червня 2025 року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Фазан О.З.,

за участю секретаря Омелько Н. І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Боденко А.А.,яка діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики №781896 від 31.05.2024 у розмірі 17242,5 гривень, з яких сума кредиту 5500 грн, сума процентів за користування кредитом 742,5 грн,заборгованість за пенею -11000 грн та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Позов мотивує тим, що 31.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №781896 від 31.05.2024 року.

29.10.2024 р. між ТОВ «Фінансова Компанія «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «СірокоФінанс» було укладено Договір факторингу № 291024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 781896 від 31.05.2024 року перейшло до ТОВ Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп».

Згідно п. 2.1. Договору Відповідач отримав позику у розмірі 5500,00 гривень, п. 2.2. Договору вказано, що строк позики Договору (первісний строк кредитування) складає 9 днів.Згідно з п. 2.3. Договору процентна ставка (базова) /день складає 1.50% фіксовано.Датою подання позики вважається 31.05.2024 року. Дата повернення позики (останній день) 09.06.2024 року.Денна процентна ставка/день,% складає 1.50%.Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день,% -3.00 %,пеня, день 3,00%.Орієнтовна реальна річна процентна ставка 16897.60 %,орієнтовна загальна вартість позики - 6242.50 грн.

Згідно договору позики №781896 від 31.05.2024 року грошові кошти були перераховані на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .

Договір позикиномер 781896був підписаний31.05.2024року о 09:08год.шляхом введенняодноразового ідентифікатора0U4SK4в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monto.com.ua.

Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 31.05.2024 року на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується Платіжною інструкцією/Операцією номер 7e6e7f1a-4004-412e-8dab-d5cf31ac16ff від 31.05.2024 року.

У зв`язкуз зазначенимипорушеннями зобов`язаньзаборгованість за Договором №781896від 31.05.2024р.станом на29.10.2024року становить17242.5гривень,яка складаєтьсяз: 5500,00грн.-заборгованість за тілом кредиту;742.5,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами,11000 грн.-заборгованість за пенею.

Просили стягнутиз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ел.Ен.Груп»заборгованість заДоговором №781896від 31.05.2024у розмірі17242,00гривень,яка складаєтьсяз:5500,00грн.-заборгованістьза тіломкредиту; 742,5,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами,11000 грн.- заборгованість за пенею та судові витрати у розмірі 9 422, 40 грн.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської областівід 29.04.2025 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не клопотав про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.06.2025 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 31.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №781896 від 31.05.2024 року.

Згідно п. 2.1. Договору Відповідач отримав позику у розмірі 5500,00 гривень, п. 2.2. Договору вказано, що строк позики Договору (первісний строк кредитування) складає 9 днів. Згідно з п. 2.3. Договору процентна ставка (базова) /день складає 1.50% фіксовано.Датою подання позики вважається 31.05.2024 року,дата повернення позики (останній день) 09.06.2024 року. Денна процентна ставка/день,% складає 1.50%,процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день,% -3.00 %,пеня, день 3,00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 16897.60 %, орієнтовна загальна вартість позики - 6242.50 грн.

Згідно договору позики №781896 від 31.05.202 року грошові кошти були перераховані на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .

Договір бувукладений велектронномувигляді шляхомреєстрації Відповідача навеб-сайтівмережі Інтернетhttps://monto.com.uaта підписання Договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 0U4SK4.

Факт перерахуваннякоштівпідтверджується Платіжноюінструкцією/ Операцією номер 7e6e7f1a-4004-412e-8dab-d5cf31ac16ff від 31.05.2024 року,з якої вбачається,що ТОВ"СірокоФінанс"перерахувало ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 грошові коштиу сумі 5 500,00 грн.

Згідно розрахунку,заборгованістьза Договором №781896від 31.05.2024р.станом на29.10.2024року становить17 242,50гривень,яка складаєтьсяз:5500,00грн.-заборгованістьза тіломкредиту; 742,5, грн. - заборгованість за нарахованими процентами,11000 грн- заборгованість за пенею.

29.10.2024 р. між ТОВ «Фінансова Компанія «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «СірокоФінанс» було укладено Договір факторингу № 291024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 781896 від 31.05.2024 року перейшло до ТОВ Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (далі - Позивач).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України«Про електроннідовірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Скріпивши Заяву підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути Кредит та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.

Згідно зі ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526,527ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач порушуючи умови договору, свої зобов`язання за договором належним чином не виконував.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми коштів.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст.1048 та ст.625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 наголошує, що проценти відповідно достатті 1048 ЦК Українисплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина другастатті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно достатті 1048 ЦК України.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" виконало належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти в сумі 5500 грн.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка складається із тіла кредиту в сумі 5500 грн, 742,5 грн. заборгованість по процентам 11000 грн -заборгованість за пенею, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за договором № 781896 від 31.05.2024.

Поряд з цим, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 11000 грн пені відповідно до договору .

Так, згідно до пункту 18 " ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України № 4220-IX4 від 15 січня 2025 року затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2025 року № 235/2025, відповідно до якого продовжено дію воєнного стану в Україні до 09.08.2025 року.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача пенів сумі 11000 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок решти заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

А відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору підлягають частковому задоволенню на суму 6242,5 грн, в тому числі 5500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 742,5 грн заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755\9215\15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст.41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: копію договору про надання правової допомоги №4 від 02.12.2024 року; копію детального опису робіт від 04.01.2025 року; копію акта прийому-передачі наданих послуг від 04.01.2025 року.

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 877 (6242,5:17242,5х2422,4=877) грн, враховуючи часткове задоволення позову та його надходження до суду через систему "Електронний суд".

Керуючись ст.ст.263-265,268,273, 280-282 ЦПК України, суд

ух в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованість за кредитним договором № 781896 від 31.05.2024 року в розмірі 6242 (шість тисяч двісті сорок дві) гривні 50 коп, з яких 5500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 742 гривні 50 коп заборгованість за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати у розмірі 2877 ( дві тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 10; код ЄДРПОУ 41240530;

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О.З.Фазан