Ухвала суду № 127789226, 27.05.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2539/25

Провадження № 1-кс/461/3375/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

27.05.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000046 від 11.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-

в с т а н о в и в :

Слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000046 від 11.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» терміном на 60 днів.

Мотивує клопотання тим, що з урахуванням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Просив клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просили застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю визначення застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000046 від 11.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено що у березні 2025 року, але не пізніше 31.03.2025, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у ході спілкування із застосуванням месенджера «Телеграм» із невстановленим представником держави-агресора рф із акаунта «ІНФОРМАЦІЯ_16», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 отримали від останнього пропозицію щодо надання йому допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, спрямованої, зокрема, і на послаблення її обороноздатності. В свою чергу, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 усвідомлюючи, що їхній невстановлений співрозмовник є представником іноземної держави, а саме країни-агресора рф, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, погодились виконувати завдання невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошову винагороду по наданню допомоги у підривній діяльності проти України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на виконання вказівок, отриманих від невстановленого органом досудового розслідування представника країни-агресора рф (через месенджер «Телеграм», акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_16»), ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, приблизно о 08 год. 25 хв. 31.03.2025, діючи за попередньою змовою, під`їхали на автомобілі марки «Folkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , до лісосмуги у Львові на вул. Княгині Ольги, що поблизу перетину із вул. Наукова, географічні координати: НОМЕР_3, де ОСОБА_4 забрав попередньо прихований саморобний вибуховий пристрій, а саме у сумці із візерунком та ручками коричневого кольору.

В подальшому, приблизно о 09 год. 05 хв. 31.03.2025 ОСОБА_4 , продовжуючи діяти на виконання завдань представника спецслужб рф, спільно із ОСОБА_7 , зберігаючи при собі саморобний вибуховий пристрій у сумці із візерунком та ручками коричневого кольору, прибули та поселились у номері № 15 хостелу «Gar`is Hostel Lviv» за адресою: АДРЕСА_2.

Того ж дня, у період часу приблизно з 17 год. 52 хв. по 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , продовжуючи діяти на виконання завдань представника спецслужб рф, зберігаючи при собі саморобний вибуховий пристрій у сумці із візерунком та ручками коричневого кольору, вирушили на автомобілі марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , до приміщення відділу поліції № 2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 66, де мали на меті здійснити закладку саморобного вибухового пристрою навпроти входу до приміщення відділу поліції № 2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області.

Водночас, приблизно о 18 год. 32 хв. 31.03.2025 вказана злочинна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_7 припинена з причин, що не залежали від їх волі, зокрема шляхом виявлення вказаного вище саморобного вибухового пристрою працівниками ГУ НП у Львівській області, а також попередньої підміни складових саморобного вибухового пристрою співробітниками УСБУ у Львівській області, та, як наслідок, попереджено вибух у громадському місці.

31 березня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затримано в порядку п. п. 1, 2 ст. 208 КПК України.

1 квітня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Повідомлені ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується здобутими доказами, а саме:

1)повідомленням оперативного співробітника про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, від 11.02.2025;

2)рапортом оперативного співробітника про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, від 11.02.2025;

3)показаннями свідка ОСОБА_8 від 12.02.2025 та від 01.04.2025, який повідомив, що під час пошуку роботи у телеграм-каналах, отримав пропозицію від невстановленої особи, який використовував облікові записи « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 », виготовити за грошову винагороду детонатор із вибуховою сумішшю. Під контролем правоохоронних органів свідок виконав роботу та за вказівкою цієї ж невстановленої особи мав передати вибуховий пристрій іншим особам, залишивши в обумовленому місці;

4)показаннями свідка ОСОБА_11 від 01.04.2025, яка повідомила, що в «Телеграм» каналі «ІНФОРМАЦІЯ_17» спілкувалась із користувачем « ОСОБА_12 », який запропонував за 2000 доларів США транспортувати сумку з грошима з м. Львова. Дану Роботу ОСОБА_11 запропонувала ОСОБА_7 , яка погодилась на неї, залучивши ОСОБА_4 . Також зазначила, що останнім було відомо про те, що в сумці замість грошей був вибуховий пристрій;

5)показаннями свідків - старшого інспектора - чергового ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НПУ у Львівській області ОСОБА_13 та старшого ДОП ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НПУ у Львівській області ОСОБА_14 від 31.03.2025, які показали, що перебуваючи біля входу у вказаний відділ поліції, під час спілкування помітили дівчину із телефоном в руках та хлопця із сумкою, які проходили поруч та дивно поводились, у зв`язку із чим було прийнято рішення про їх перевірку, у ході якої в сумці виявлено предмет, схожий на саморобний вибуховий пристрій;

6)протоколами проведення пред`явлення для впізнання за фотознімками із свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 31.03.2025, у ході якого свідки впізнали ОСОБА_4 як особу, яка переносила сумку із предметом, схожим на саморобний вибуховий пристрій;

7)протоколами проведення пред`явлення для впізнання за фотознімками із свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 31.03.2025, у ході якого свідки впізнав ОСОБА_7 як особу, яка була разом із ОСОБА_4 біля відділу поліції;

8)показаннями підозрюваної ОСОБА_7 від 01.04.2025, яка показала, що подруга на ім`я ОСОБА_15 ( ОСОБА_11 ) запропонувала їй роботу з перевезення сумки з грошима за винагороду у розмірі 3000 доларів США, на що ОСОБА_7 погодилась, залучивши до цього ОСОБА_4 . Вказану роботу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виконували за інструкціями особи в телеграм-каналі на ім`я « ОСОБА_16 ». ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на виконання завдання указаної особи забрали в обумовленому місці сумку, у якій виявили вибуховий пристрій та доставили його у сумці до ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НПУ у Львівській області;

9)показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 01.04.2025, який показав, що ОСОБА_7 запропонувала йому роботу щодо перевезення великої суми коштів, за яку їм пообіцяли 3000 доларів США, на що він погодився. Вказану роботу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виконували за інструкціями особи в телеграм-каналі на ім`я « ОСОБА_16 ». ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на виконання завдання указаної особи забрали в обумовленому місці сумку, у якій виявили вибуховий пристрій та доставили його у сумці до ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НПУ у Львівській області;

10)протоколом огляду місця події - території біля входу до приміщення відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУ НПУ у Львівській області від 31.03.2025, у ході якого вилучено предмет, схожий на саморобний вибуховий пристрій, та мобільні телефони;

11)протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;

12)протоколом проведення обшуку у хостелі «Gar`is Hostel Lviv» за адресою: АДРЕСА_2;

13)протоколом затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, від 31.03.2025;

14)протоколом затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, від 31.03.2025;

15)іншими матеріали кримінального провадження.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000046 від 11.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 01.10.2025.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а, отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Отже, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Отже, слідчий суддя вважає, що є достатня вірогідність того, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КК України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_4 достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, ОСОБА_4 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що підозрювана може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.

Зухвалість дій ОСОБА_4 свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на подальше існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на те, що злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що останній може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- вік і стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням волі;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Ризики, які були встановлені під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зі спливом часу не зменшились та продовжують існувати.

За таких обставин, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також наведені вище встановлені у ході розгляду клопотання обставини, зокрема ризики, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 липня 2025 року, включно, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.05.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1