Рішення № 127786928, 02.06.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.2025м. СумиСправа № 920/379/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/379/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІС»

(проспект Героїв, буд. 17, кв. 239, м. Дніпро, 49100,

код ЄДРПОУ 19088807)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ»

(вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356)

про стягнення 1 088 102 грн 17 коп.,

Суть спору. 13.03.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 1 088 102,17 грн, з яких: основна сума боргу -972 147,60 грн, пеня - 74 522,44 грн, інфляційні втрати - 33 441, 88 грн, 3% річних - 7 990,25 грн на підставі Договору про надання послуг№06/09 від 14.05.2024, а також стягнути судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 04.04.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

09.04.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№1568) про долучення доказів до матеріалів справи, відповідно до якого на виконання ухвали суду від 04.04.2025 просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №809 від 08.04.2025 про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/379/25 та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали суду від 10.04.2025 про відкриття провадження у справі №920/379/25 було отримано позивачем та відповідачем в їх електронні кабінети системи «Електронний суд» 11.04.2025, 02:09, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.68).

Таким чином, сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Водночас, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк суду не подав.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

14.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІС» (далі ТОВ «УКРСПЕЦСЕРВІС», Виконавець, Позивач) та Публічним акціонерним товариством «СУМИХІМПРОМ» (далі ПАТ «СУМИХІМПРОМ», Замовник, Відповідач) укладено Договір №06/09 про надання послуг (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується відповідно до відомостей виявлених дефектів Замовника з використанням своїх матеріалів протягом визначеного в Договорі строку виконати капітальний ремонт наступного обладнання (далі - послуги):

а) Електродвигун АО3-355М 200 кВт 985 об/хв - 0,4 кВ - 1од. (інв. №042039099),

б) Електродвигун А3-12-39-6 320 кВт 1000 об/хв - 6,0 кВ - 2од. (інв. №041074561, №042004051),

в) Статор електродвигуна А3-12-39-6 320 кВт 1000 об/хв - 6,0 кВ - 1од.(інв. №042004079),

г) Електродвигун 4АМН-280М2-У3 200 кВт 3000 об/хв - 0,4 кВ - 1од.(інв. №042087556), а Замовник зобов`язується на умовах, у порядку та строки, встановлені даним Договором, прийняти та оплатити послуги.

Згідно з п. 3.1. Договору Сторони дійшли згоди про те, що загальна вартість Договору становить 1899034,80грн. (один мільйон вісімсот дев`яноста дев`ять тисяч тридцять чотири гривні 80 копійок) з ПДВ, вт.ч. ПДВ 316505,80 грн.

Окрім цього, до підписання Договору між Замовником та Виконавцем було погоджено вартість ремонту обладнання в документах з назвою «Договірна ціна» (а.с. 17-22).

Пунктом 3.3. Договору встановлено вартість послуг з ремонту обладнання, а саме:

а) вартість ремонту Електродвигуна АО3-355М 200 кВт 985 об/хв - 0,4 кВ - 1од. (інв .№042039099) складає 306944,40грн. з ПДВ в т.ч. ПДВ 51157, 40 грн.;

б) вартість ремонту Електродвигуна А3-12-39-6 320 кВт 1000 об/хв - 6,0 кВ - 2од. (інв. №№041074561,042004051) складає 926887.20 грн. в т.ч. ПДВ - 154481,20грн.;

в) вартість ремонту Статора електродвигуна А3-12-39-6 320 кВт 1000 об/хв - 6,0 кВ - 1од.(інв.№042004079) складає 389203.20 грн. з ПДВ. в т.ч. ПДВ - 64867,20грн.;

г) вартість ремонту Електродвигуна 4АМН-280M2-У3 200 кВт 3000 об/хв - 0,4 кВ. - 1од. (інв №042087556) складає 276000.00 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 46000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов`язаний за письмовим завданням Замовника, до якого додаються відомості виявлених дефектів Замовника, особисто власними силами і засобами виконати послуги в обсязі, передбаченому Договором в строк не пізніше 70 (семидесяти) календарних днів з моменту оформлення Акту приймання-передачі обладнання в ремонт.

13.08.2024 Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору про наступне:

« 1.Викласти перший абзац п.2.1. Договору в наступній редакції:

« 2.1» Виконавець зобов`язаний:

- за письмовим завданням «ЗАМОВНИКА», до якого додаються відомості виявлених дефектів «ЗАМОВНИКА», особисто власними силами і засобами виконати послуги в обсязі, передбаченому Договором в строк не пізніше 130 (сто тридцять) календарних днів з моменту оформлення Акту приймання-передачі обладнання в ремонт.»

2. Всі інші умови Договору, що не передбачені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання».

Як вказує Позивач, на виконання умов Договору Виконавцем було прийнято від Замовника 5 одиниць обладнання, встановленого пунктом 1 Договору. Водночас, 13.11.2024 відповідно до акту прийому-передачі ТОВ «УКРСПЕЦСЕРВІС» передало без ремонту електродвигуни: А3-12-39-6 320 кВт 1000 об/хв - 6,0 кВ - 2од. (інв. №№041074561,042004051), а ПАТ «СУМИХІМПРОМ» прийняв електродвигуни без ремонту (а.с.22).

13.11.2024 Позивачем виставлено Відповідачу рахунки на оплату послуг з ремонту трьох одиниць обладнання відповідно до умов спірного Договору, а саме:

- рахунок №112 від 13.11.2024 року на суму 276 000, 00 грн. з ПДВ за капітальний ремонт електродвигуна 4АМН-280М2-УЗ 200 кВТ 3000 об/хв 0,4 Квт інв. №042087556;

- рахунок №113 від 13.11.2024 року на суму 389 203,20 грн. з ПДВ за капітальний ремонт статора електродвигуна АЗ -12-39-6 320 кВТ 1000 об/хв 6кВТ інв.№042004079;

- рахунок №114 від 13.11.2024 року на суму 306 944,40 грн. з ПДВ за капітальний ремонт електродвигуна АОЗ-355М 200 кВТ 985 об/хв, 0,4 кВТ інв. №042039099 (а.с.23-24).

Відповідно до п. 3.6. Договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється у вигляді протоколів випробувань та Акту приймання - передачі наданих послуг, які підписуються повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після прийому- передачі обладнання з ремонту.

Так, Виконавцем було здійснено ремонт трьох одиниць обладнання після чого Замовником було прийнято надані послуги та підписано (без зауважень) акти приймання виконаних робіт, а також довідки про вартість виконаних робіт та витрати, а саме:

1. По завершенню ремонту електродвигуна АОЗ-355М 200 кВТ 985 об/хв, 0,4 кВТ інв. №042039099 Виконавцем та Замовником було підписано акт приймання виконаних робіт №110 від 26.11.2024 року та довідку про вартість виконаних робіт та витрати від 26.11.2024 року на суму 306 944,40 грн. з ПДВ (а.с.24-28).

2. По завершенню ремонту електродвигуна 4АМН-280М2-УЗ 200 кВТ 3000 об/хв 0,4 Квт інв. №042087556 Виконавцем та Замовником було підписано акт приймання виконаних робіт №109 від 26.11.2024 року та довідку про вартість виконаних робіт та витрати від 26.11.2024 року на суму 276 000, 00 грн. з ПДВ (а.с.32-36).

3. По завершенню ремонту електродвигуна АЗ-12-39-6 320 кВТ 1000 об/хв 6кВТ інв. №042004079 Виконавцем та Замовником було підписано акт приймання виконаних робіт №108 від 26.11.2024 року та довідку про вартість виконаних робіт та витрати від 26.11.2024 року на суму 389 203,20 грн. з ПДВ (а.с.40-42).

Окрім цього, до кожного з вищевказаних актів ТОВ «УКРСПЕЦСЕРВІС» складено підсумкову відомість ресурсів та розрахунок загальновиробничих витрат, копії яких надано Позивачем до позовної заяви.

Згідно з п. 3.4. Замовник проводить оплату на банківський рахунок Виконавця у розмірі 100% вартості Договору протягом 5 календарних днів після письмового повідомлення про виконаний обсяг.

Враховуючи приписи п. 3.4. Договору, як вказує Позивач, письмовим повідомленням про виконаний обсяг можна вважати підписані та скріплені печатками Замовника акти прийняття виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт і витрати, котрі датовані 26.11.2024 року.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, зобов`язання з оплати за Договором виникли у Замовника з 27.11.2024 року.

Останнім днем для оплати Замовником послуг за актом приймання виконаних робіт №110 від 26.11.2024 року, актом приймання виконаних робіт №109 від 26.11.2024 року, актом приймання виконаних робіт №108 від 26.11.2024 року є 01 грудня 2024 року. Однак, з огляду на те, що 01.12.2024 року припадає на неробочий день, то днем закінчення строку для оплати наданих Позивачем Відповідачу послуг необхідно вважати перший наступний за ним робочий день, тобто 02.12.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами Договору оплату наданих послуг не здійснив. У зв`язку з чим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 972 147 грн 60 коп. основного боргу, 74 522 грн 44 коп. пені, 7 990 грн 25 коп. 3% річних та 33 441 грн 88 коп. інфляційних втрат.

Вирішуючи спір у даній справи, суд керується наступним:

У силу положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 910 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд встановив, що факт виконання Позивачем зобов`язань за Договором №06/09 від 14.05.2024 про надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: актом приймання виконаних робіт №110 від 26.11.2024, актом приймання виконаних робіт №109 від 26.11.2024, актом приймання виконаних робіт №108 від 26.11.2024, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.3.4. Замовник проводить оплату на банківський рахунок Виконавця у розмірі 100% вартості Договору протягом 5 календарних днів після письмового повідомлення про виконаний обсяг.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання послуг Позивачем Відповідачу за актом приймання виконаних робіт №110 від 26.11.2024, актом приймання виконаних робіт №109 від 26.11.2024, актом приймання виконаних робіт №108 від 26.11.2024, у зв`язку з відсутністю від Відповідача доказів сплати заборгованості, що є предметом спору, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 972147 грн 60 коп. визнаються судом законними та обґрунтованими.

Стосовно вимоги про стягнення пені.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4. Договору в разі порушення строків оплати по Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком (а.с.46-47) Позивач просить суд стягнути з Відповідача 74522 грн 44 коп. пені, нарахованої за спірний період за актом приймання виконаних робіт №110 від 26.11.2024, актом приймання виконаних робіт №109 від 26.11.2024, актом приймання виконаних робіт №108 від 26.11.2024.

Судом проведено перерахунок здійснених Позивачем нарахувань пені, відповідно до якого загальна сума пені за спірним Договором складає 74466 грн 19 коп.

Таким чином, нарахування пені у розмірі 56 грн 25 коп. є необгрунтованим, а тому суд відмовляє у позові в цій частині.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2024.

Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком (а.с.46-47) Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 7990 грн 25 коп. 3% річних та 33441 грн 88 коп. інфляційних втрат.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок здійснених Позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2024.

Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Відповідно до здійсненого судом перерахунку загальна сума 3% річних за спірним Договором складає 7983 грн 92 коп.

Згідно з перерахунком суду загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 33419 грн 85 коп.

Отже, нарахування 3% річних у розмірі 06 грн 33 коп. та нарахування інфляційних втрат у розмірі 22 грн 03 коп. є необгрунтованим, а тому суд відмовляє у позові в цій частині.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з Відповідача 972 147 грн 60 коп. основного боргу, 74 466 грн 19 коп. пені, 7 983 грн 92 коп. 3% річних та 33 419 грн 85 коп. інфляційних втрат. Водночас, суд відмовляє: в частині стягнення 56 грн 25 коп. пені, 06 грн 33 коп. 3% річних та 22 грн 03 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати Позивача зі сплати судового збору в розмірі 13 055 грн 92 коп. покладаються на Відповідача, в інший частині на Позивача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІС» до Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про стягнення 1 088 102 грн 17 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІС» (проспект Героїв, буд. 17, кв. 239, м. Дніпро, 49100, код ЄДРПОУ 19088807) 972 147 (дев`ятсот сімдесят дві тисячі сто сорок сім) грн 60 коп. основного боргу, 74 466 (сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн 19 коп. пені, 7 983 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 92 коп. 3% річних та 33 419 (тридцять три тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн 85 коп. інфляційних втрат, а також 13 055 (тринадцять тисяч п`ятдесят п`ять) грн 92 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.06.2025.

СуддяС.В. Заєць