Рішення № 127786868, 27.05.2025, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/278/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до відповідача Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівьскої міської ради

про стягнення в сумі 19 954 824 грн. 96 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Верхацький Ігор Володимирович (поза межами залу суду);

Від відповідача: не з`явився.

Описова частина:

28 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівьскої міської ради про стягнення в сумі 19 954 824 грн. 96 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівьскої міської ради про стягнення в сумі 19 954 824 грн. 96 коп., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче судове засідання на 22 квітня 2025 року.

07 квітня 2025 року через підсистему електронний суд від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 квітня 2025 року задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

15 квітня 2025 року через підсистему електронний суд від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.

22 квітня 2025 року через підсистему електронний суд від прокуратури в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої останній спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2025 року відкладено підготовче засідання на 06 травня 2025 року.

22 квітня 2025 року через підсистему електронний суд від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2025 року задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 918/278/25 та призначено розгляд справи по суті на 27 травня 2025 року.

13 травня 2025 року через підсистему електронний суд від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 травня 2025 року задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 27 травня 2025 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

31 серпня 2022 року Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівьскої міської ради (Споживач) укладено договір № 3449-ПСО(ТКЕ)-28 постачання природного газу.

Згідно пункту 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно пункту 3.5.1 Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акти), підписані уповноваженим представником Споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсягу III (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пп. 3.5.2 цього Договору, їх ціна (визначається відповідно до Розділу 4 цього Договору) та вартість.

Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов`язується повернути Споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником Постачальника (пункт 3.5.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 Договору.

На виконання умов Договору, протягом жовтня 2022 - серпня 2023 років Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 19 997 372 грн. 60 коп., що підтверджується актами приймання передачі природного газу.

Відповідно до пункту 5.1 Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, вякому Споживач повинен бувсплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, зі змінами та доповненнями (далі ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями (надалі ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором. Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Як свідчать матеріали справи оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково на суму 42 547 грн. 64 коп. та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк.

Доказів протилежного відповідач до суду не подав.

Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 19 954 824 грн. 96 коп. (розрахунок а.с. 30).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівьскої міської ради про стягнення в сумі 19 954 824 грн. 96 коп. підлягають до задоволення.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає, що оцінює останні критично оскільки аргументи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву спростовуються встановленими матеріалами справи.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне, а саме щодо посилання Відповідача на Закон України № 2479-ІХ.

29 липня 2022 року набув чинності Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-ІХ, яким внесено зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" № 1730-VII (далі - Закон 1730). Закон 1730 визначає процедуру врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу як заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Суд зазначає, що врегулювання заборгованості в рамках Закону 1730 для учасників процедури врегулювання заборгованості, тобто для Відповідача, здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, згідно договорів проведення взаєморозрахунків (ст. 4 Закону 1730) та договорів реструктуризації заборгованості (ст. 5 Закону 1730). Договір про організацію взаєморозрахунків визначає як наявність заборгованості, так і її обсяг, що відповідає заборгованості, підтвердженої територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.

Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2023 року у справі №911/3195/21 сформував правову позицію, щодо припинення зобов`язань в рамках Закону 1639, та зазначив зокрема наступне: "74. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості; 75. Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість (частина третя статті 4 вказаного Закону); № 76. Обставин укладення Товариством договору проорганізацію взаєморозрахунків між учасниками, суди попередніх інстанцій не встановили, відповідно і підстави припинення спірних правовідносин між сторонами відсутні. А тому доводи скаржника про наявність підстав для закриття провадження у справі є необґрунтованими".

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що частина заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором не погашена, договір про організацію взаєморозрахунків не укладався. Відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості за Договором.

Одночасно необхідно зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04).

Предметом позову у даній справі є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу Позивача до Відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті, тобто позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений природний газ.

У свою чергу предметом доказування у даній справі є коло обставин, які належить установити у даній справі і які є необхідні для правильного вирішення даної справи судом по суті, тобто ухвалення законного й обґрунтованого рішення. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад по справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватись в процесі її розгляду.

Отже, у даній справі суду для її правильного вирішення необхідно встановити обставини, що входять до предмета доказування, зокрема такі обставини як факт укладення договору про організацію взаєморозрахунків та факт його виконання.

Предметом спору у цій справі є майнова вимога, в тому числі про стягнення основної заборгованості за поставлений газ, така заборгованість може вважатися відсутньою лише у разі фактичного врегулювання заборгованості за поставлений газ та здійснення взаєморозрахунків згідно ст. 4 Закону 1730 та реструктуризації залишків заборгованості згідно зі ст. 5 Закону 1730.

Сам лише факт участі Відповідача у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом 1730 без фактичного врегулювання заборгованості (шляхом проведення розрахунків та реструктуризації), тобто без вчинення юридично значимих дій не можуть свідчити про відсутність заборгованості, стягнення якої є предметом позову у цій справі.

Відповідач, як учасник процедури врегулювання заборгованості, частково виконав певні елементи процедури, яка направлена на врегулювання заборгованості, однак це не означає, що заборгованість вже врегульована (погашена), або належним чином Відповідачем виконані умови Договору, або зникнення предмета спору, оскільки договору про організацію взаєморозрахунків згідно з ст. 4 Закону 1730, або договору про реструктуризацію заборгованості згідно з ст. 5 Закону 1730 за Договором не було укладено (матеріали справи не містять), що у сукупності спростовує посилання Відповідача на відсутність заборгованості за Договором в силу закону.

Таким чином, для врегулювання заборгованості за Договором повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, або зміни зобов`язання за Договором на інше зобов`язання, встановлене Договором про проведення взаєморозрахунків згідно з ст. 4 Закону 1730 та Договором про реструктуризації заборгованості згідно з ст. 5 Закону 1730. Саме лише виконання деяких елементів процедури врегулювання учасником, який беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом 1730, та затвердження суми різниці в тарифах не призводить до автоматичного врегулювання такої заборгованості, і, як наслідок, до відсутності заборгованості за Договором.

У постанові Верховного Суду щодо подібних відносин від 23 квітня 2024 року у справі № 925/636/23 встановлено наступне: 47. Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" встановлює єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах це договір про організацію взаєморозрахунків, і не встановлює можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. 50. Ані договір постачання природного газу, ані Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов`язку оплатити спожитий ними природний газ з 1 червня 2021 року, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконання відповідачем умов укладеного правочину, а саме оплати за поставлений газ, тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 954 824 грн. 96 коп. є обґрунтованими та правомірним.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору у розмірі 239 457 грн. 90 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівьскої міської ради (35701, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 40А, код ЄДРПОУ: 30032555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість у розмірі 19 954 824 (дев`ятнадцять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 96 коп. та 239 457 (двісті тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 90 коп. судових витрат.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2025 року.

Суддя Вадим Торчинюк