Постанова № 127780377, 28.05.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/2553/25

Провадження №3/751/1031/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Стрижак В.П.

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Дмитренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в режимі відеоконференції справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 -

В с т а н о в и в :

10.03.2025 о 05 год 41 хв у м. Чернігові по вул. І.Мазепи, 65, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, нз НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`янінні. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога ЧОПНЛ, що підтверджується висновком ЧОПНЛ №231 від 10.03.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав відповідно до наданих письмових пояснень (а.с. 94-95). Показав, що напередодні ввечері близько 20 години вжив біля 150 г горілки. 10.03.2025 рано вранці їхав на роботу. Назустріч йому їхали поліцейські, вони його розвернули і зупинили за те, що не працювала лампочка. Хоча до цього ця проблема була усунута. Попросили пред`явити посвідчення водія, документи на автомобіль, страховий поліс. Після цього поліцейський повідомив, що вбачає в нього ознаки алкогольного сп`яніння і запропонував пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер. З результатом огляду (0,40‰) не погодився. Поїхали на огляд у лікарню, де медпрацівник, не вдягаючи перчаток, відкрив мундштук, вставив у Драгер. При цьому пробний забір повітря не робився. Після цього лікар провела зовнішній огляд, тести, поміряла тиск. Другий раз пройшов тест на Драгер. За результатами огляду лікар склала висновок про перебування у стані алкогольного спяніння. При цьому аналізу крові ніхто не захотів брати. Повернувшись до автомобіля, поліцейські склали на нього протокол. Дії працівників поліції щодо незаконної зупиники не оскаржував.

Захисник у судовому засіданні просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 96-122). А у разі визнання його винним в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (а.с. 82-91).

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАПнастає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідноч.ч. 4-5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчоївлади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Частиною 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція) визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).

У відповідності до п.7-8 розділу 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказами МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п. 15 Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №267366 від 10.03.2025;

- актом огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер ARLM-0398, де вказано, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду позитивний 0,40‰. З результатом огляду ОСОБА_1 не згоден;

- актом медичного огляду № 231 від 10.03.2025, відповідно якого ОСОБА_1 оглянутий лікарем-наркологом ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_1 вживав алкоголь вчора. Наявний різкий запах алкоголю з порожнини рота. Обстеження проводилося за допомогою Alcotest Drager 5820 результат 0,31‰ та через 20 хв - 0,27‰. Встановлено діагноз - алкогольне сп`яніння;

- висновком КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 10.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами, що містяться на доданому оптичному диску. Так, переглядом з відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений поліцейськими за порушенням ПДР. Працівником поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (05.45 год), у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 погодився (05.46 год). На запитання поліцейського відповів, що вживав алкогольні напої останній раз учора вдень. Результат позитивний 0,40‰, з яким водій не погодився (05:50), доповнив, що хотів би здати аналізи. У лікарні перший результат огляду за допомогою приладу Драгер становив 0,31‰. ОСОБА_1 повідомив лікарю, що вжив 150г горілки вчора за вечерею. Остаточний результат обстеження становив 0,27‰. Результати приладу були оголошені та пред`явлені учасникам огляду, в тому числі ОСОБА_1 .. Бажань здати біологічні зразки не висловлював, заперечень проти висновку не виказував. На підставі висновку лікаря-нарколога було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 інспектор взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області, у судовому засіданні пояснив, що у м. Чернігові по вул.. І.Мазепи був зупинений автомобіль Форд під керуванням водія ОСОБА_1 , який мав технічні несправності (механічні пошкодження, характерні для ДТП, та непрацююча підсвітка в тому числі). Під час спілкування у водія виявляв ознаки алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд проводився за допомогою приладу Драгер на місці. Результат був позитивний 0,40‰, але з результатом водій не погодився і йому запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога. Перший результат був 0,31‰, через 20 хв 0,27‰. Згідно висновку лікаря ЧОПНЛ, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, транспортний засіб було передано тверезому водію.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводи сторони захисту стосовно порушення порядку огляду, суд не приймає до уваги, оскільки жодним чином не спростовують результатів огляду та висновку про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння поза розумним сумнівом. Результати огляду підтверджують правильність встановленого лікарем діагнозу алкогольне сп`яніння. Результат огляду вписаний в акт № 231 від 10.03.2025 і суперечностей, які б давали підстави вважати цей акт та висновок недійсним або складеним з порушенням законодавства, суд не вбачає.

Крім того, згідно з п. 7 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2‰.

Разом з цим, згідно з інформації сайту (MedMag) в технічних характеристиках приладу Drager Alcotest 5820 вказано, що даний прилад вимірює алкоголь у видихуваному повітрі при температурі до 34 градусів С, має похибку у +/- 0,04‰ при показниках в межах від 0 до 0,4 ‰.

Тобто з урахуванням результату тесту ОСОБА_1 - 0,27‰, дійсна концентрація алкоголю у видихуваному повітрі становила не менше 0,23‰, що перевищує зазначену вище допустиму норму 0,2‰ та свідчить про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, різниця у визначених у ході огляду ОСОБА_1 проміле в сторону зменшення обумовлені не лише часовою віддаленістю між моментами їх проведення, а й свідчить про те, що організм кожної людини по різному реагує на алкоголь та процесс його виведення залежить не тільки від обміну речовин в організмі, а й від пори доби, температури повітря, рухів людини чи перебуванні у стані спокою тощо.

Отже, зменшення вмісту алкоголю при проведенні обстеження ОСОБА_1 у лікарні через певний проміжок часу, а саме з 0,31 ‰ до 0,27 ‰, при повторному обстеженні, не викликає в суду жодних обґрунтованих сумнівів щодо достовірності отриманих результатів.

Доводи сторони захисту про обов`язковість проведення лікарем КНП «ЧОПНЛ» лабораторних досліджень, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, згідно п.7 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 /далі - Інструкції/, передбачено обов`язкове проведення лабораторних досліджень саме на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а в даному випадку йдеться про стан алкогольного сп`яніння, що не є тотожними поняттями.

Пунктом 8 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Відповідно до п.14 Розділу ІІІ Інструкції обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває в несвідомому стані або з тяжкими травмами.

Тобто, Інструкцією регламентовано обов`язкове проведення лабораторних досліджень саме на визначення наркотичного засобу, психотропної речовини, або щодо водія учасника дорожнього руху внаслідок ДТП, який перебуває в несвідомому стані або з тяжкими травмами, а в даній справі для підтвердження чи спростування стану алкогольного сп`яніння проведення лабораторних досліджень не було обов`язковим.

Що стосується доводів сторони захисту про незаконну зупинку транспортного засобу, то вони не заслуговують на увагу з таких підстав.

Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. Воєнний стан це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеженням конституційних прав громадян. Тому правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу і, в разі потреби, застосовувати силу, спецзасоби чи вогнепальну зброю.

Тобто, працівники поліції, як представники державного органу, наділені правом зупиняти транспортні засоби та вимагати від водіїв надавати для перевірки документи.

Суд вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інспектором поліції не було допущено таких порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі.

Решта доводів захисника також не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими, а тому клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франці спроти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дружину, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Що стосується доводів захисника про застосування положень ст. 69 КК України при обранні виду та міри покарання, суд виходить з наступного.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на іншихосіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативними.

У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненного правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

У цій справі суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та не накладення додаткового стягнення на ОСОБА_1 як то позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч.1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп в дохід Державного бюджету (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст постанови складено 30.05.2025.

Суддя: Н.В. Маслюк