Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3299/25
ун. № 759/11622/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, в режимі ВКЗ клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 1202510008000796 за ч. 4 ст. 186 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Понінка Полонського району Хмельницької обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30.05.2025 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080000796 від 05.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080000796 від 05.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.01.2024, близько 12 год 45 хв, Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.03.2025, близько 03 год 20 хв, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території готельно-ресторанного комплексу «Вікторія» за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 3Б, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, відкрито викрав майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив останній майнової шкоди на загальну суму 21000 грн. 00 коп.
Так, вдень 04.03.2025, ОСОБА_4 домовився про зустріч з раніше знайомою йому ОСОБА_7 , з метою спільного відпочинку та проведення дозвілля. Цього ж дня, близько 19 години останні зустрілись поблизу буд. АДРЕСА_3 , та з метою проведення сумісного дозвілля пішли до готельно-ресторанного комплексу «Вікторія» за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 3Б, в якому орендували готельний номер «4». В подальшому, перебуваючи у вказаному готельному номері, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 проводили сумісний відпочинок, розпиваючи алкогольні напої.
Під час проведення відпочинку, приблизно о 03 год 05.03.2025 ОСОБА_4 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, відчуваючи до ОСОБА_7 раптово виниклу особисту неприязнь, почав словесний конфлікт з останньою, під час якого кулаками своїх обох рук став наносити хаотичні удари в область голови ОСОБА_7 , яка в свою чергу сховалась під ковдрою. Після цього у ОСОБА_4 , який усвідомлюючи, що ОСОБА_7 знаходиться під ковдрою та не спостерігає за його діями, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна останньої.
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 близько 03 год 20 хв 05.03.2025, продовжуючи перебувати в готельному номері, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з невстановленого слідством місця в номері взяв мобільний телефон марки «Samsung G55» з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , та гаманець з особистими речами останньої, з якими направився до виходу з номеру та готельно-ресторанного комплексу. В свою чергу ОСОБА_7 , оговтавшись від дій останнього виявила відсутність свого мобільного телефону та гаманця і одразу вийшла за ОСОБА_4 , вимагаючи повернути їй її речі, у тому числі мобільний телефон.
ОСОБА_4 , перебуваючи холі готельно-ресторанного комплексу, усвідомлюючи, що його протиправні дії виявлені потерпілою, незважаючи на це та з метою доведення свого корисливого злочинного умислу до кінця, на вимогу ОСОБА_7 віддати її речі, не зважаючи на спроби працівників готельно-ресторанного комплексу його заспокоїти, підійшов до ОСОБА_7 і почав наносити чисельні удари руками по її голові, після чого пошкодив вхідні двері готельно-ресторанного комплексу «Вікторія» та разом з майном ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втік, відкрито їм заволодівши, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяв ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 21000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 підтримала та просила задовольнити, вказуючи що передбачені ст.177 КПК України ризики на даний час не зникли та продовжують існувати, зазначила, що на разі триває амбулаторна судова психологічна експертиза за участі потерпілої.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, зазначила, що підозра необґрунтована, просила визначити розмір застави відповідно до ст. 184 КПК України.
Підозрюван ий ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080000796 від 05.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
05.03.2025 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
06.03.2025, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
06.03.2025 слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 03.05.2025 включно.
29.04.2025 керівником Святошинської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 06.06.2025 року.
29.04.2025, слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.06.2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 30.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 06.08.2025 включно.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 05.03.2025, під час якого зафіксовано, де відбувались події і наявність камер відеоспостереження; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка вказала на ОСОБА_4 як на особу, яка вчинила відносно неї злочин, викравши її майно; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 , яка продемонструвала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень; відеозаписом з місця події, вилученому в готелі «Вікторія Фемілі», на якому зафіксовано період коли ОСОБА_4 наносить тілесні ушкодження ОСОБА_7 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були очевидцями вчинення кримінального правопорушення і у своїх показаннях зазначили про обставини його вчинення; висновком експерта № 042/1-62-2025 від 05.03.2025, згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 виявлено синці на кінчику та правому крилі носу, на волосистій частині скроневої ділянки справа (5,0х3,0 см), в тім`яній ділянці справа, в тім`яній ділянці по центру, на задній поверхні правого плеча у нижній третині та в середній третині, на переднє-внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині з переходом в пахвову ділянку, на передній поверхні шиї зліва у нижній третині, в надключичній ділянці зліва. Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення синців у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб, саме тому виявлені тілесні ушкодження як у сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень; висновком експерта № 644 від 29.04.2025, згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 , в період часу, до якого відноситься діяння, не страждав на будь-який психічний розлад, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, здатний усвідомлювати вчинення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 05.03.2025, який підтверджує факт побиття ОСОБА_7 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи, що термін перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою у даному кримінальному провадженні закінчується 06.06.2025 включно, однак закінчити розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення значного ряду (комплексу) слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судової психологічної експертизи, відповідь про рух коштів за банківською карткою потерпілої ОСОБА_7 , спрямованих на збір, перевірку доказів, для виконання завдань кримінального провадження та дотримання його загальних засад, зокрема повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення, в органу досудового розслідування виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу положень ч. 3 ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою обов`язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема - продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк до 10 років. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Про ризик переховування від органу досудового розслідування може свідчити й той факт, що підозрюваний відразу після вчинення злочину, з місця події втік, однак в подальшому був затриманий співробітниками поліції, неподалік місця свого проживання.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що потерпілою у кримінальному провадженні є подруга підозрюваного, що в свою чергу вказує на те, що ОСОБА_4 відомі її повні анкетні дані, адреса проживання та місця перебування. Враховуючи це, у випадку незастосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись з ОСОБА_7 , чинити на останню незаконний вплив, з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів, що в свою чергу негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду. Разом з тим, злочин, в якому на теперішній час підозрюється ОСОБА_4 вчинений на території готельно-ресторанного комплексу «Вікторія», а свідками у кримінальному провадженні - є його працівники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . У випадку перебування підозрюваного на свободі, останній також може чинити незаконний вплив й на них, з метою не надання показів
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, обґрунтовується тим, що останній офіційно не працюючий, неодружений, на утриманні дітей не має, тобто фактично не має міцних соціальних зв`язків, які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших кримінальних правопорушень, або переховування від органу досудового розслідування за вчинений злочин. Одночасно з цим встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, на теперішній час на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_4 , раніше судимий:
- 27.03.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 390-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік;
- 21.04.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 390-1 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту;
- 02.05.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 390-1 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України повністю приєднано покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.03.2023 та за сукупністю вироків шляхом повного складання призначених покарань, до остаточного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі;
- 20.06.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 70, 72 КК України, до остаточного покарання у виді 1 (одного) року (двох) місяців позбавлення волі.
Застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Продовження строку запобіжного заходу щодо підозрюваного виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність ризиків, зазначені прокурором, обґрунтованість підозри, відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного, особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.07.2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді діє до 28.07.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення, а в разі внесення застави - протягом двох місяців з дня внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 02.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 127780070, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 30.05.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/11622/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: