Постанова № 127780029, 30.05.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4573/25

3/758/2599/25

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

30 травня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0018/UA903000/2025 від 08 січня 2025 року, складеним головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці ОСОБА_2 за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працював на посаді на момент вчинення порушення митних правил керівника ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» (код 42808593), встановлено, що 07.06.2023 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці на адресу ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» ( Україна, 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, к. А, кв. 513, код ЄДРПОУ 42808593) був переміщений товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 020 кг. та загальною вартістю 9 167,64 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на момент перетину кордону дорівнює 358 011,01 грн).

Переміщення через державний кордон України відбувалося на підставі:

- зовнішньоекономічного контракту від 21.03.2023 № 33/23;

- рахунка-фактури (інвойса) від 05.06.2023 № RVA0065329;

- міжнародної автомобільно-транспортної накладної від 05.06.2023 № RVA0065329;

- сертифіката (паспорта) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136;

- сертифіката походження товарів від 05.06.2023 LT22325955.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 07.06.2023 № 23UA903220010876U9.

Відповідно до умов контракту від 21.03.2023 №33/23, укладеного між ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» (покупець), в особі ОСОБА_1 , та підприємством UAB "NAFTOS DUJOS" (ALGIRDO 42, MAZEIKIAILT-89104, LITHUANIA) (продавець), в особі директора Роландаса Виткаускаса, продавець продає, а покупець купує газ зріджений вуглеводневий, паливо дизельне, бензин та інші нафтопродукти. Якість товару має відповідати державним стандартам (ДСТУ), технічним умовам (ТУ), іншій нормативно-технічній документації на даний вид товару. Якість має підтверджуватися паспортом якості заводу-виробника, виданого при відвантажені або незалежної інспекції, або специфікації Продавця.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Пунктом 3 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі - Регламент), визначено, що обіг палива на ринку - це переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, розповсюджувача) до споживача або будь-які дії, пов`язані із транспортуванням, зберіганням, продажем.

З метою дотримання вищезазначених норм, посадовими особами ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам і його ідентифікації, подано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136, який містить відповідні печатки (штампи) заводу-виробника «Orlen Lietuva».

01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 № 62 від Представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.

З метою перевірки законності ввезення на митну території України нафтопродуктів, Енергетичною митницею був направлений лист від 21.08.2024 № 7.6-3/20-01/13/4196 до AT «Orlen Lietuva» стосовно перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виготовлених як на бланках компанії, так і тих, на яких міститься посилання у сертифікатах інших постачальників, щодо яких існують ризики.

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 11.10.2024 № D2(12.11-9)-2356, було встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136, був виданий на партію товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 18 580 кг, яка була реалізована (відвантажена) підприємству Closed Stock Company NAFTOS DUJOS (Algirdo st. 42, Mazeikiai, LT-89104 Lithuania.)

Однак, фактично ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» з поданням сертифікату (паспорту) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136 було ввезено на митну територію України 19 020 кг, що на 440 кг перевищує обсяг операції з продажу продукту, здійсненої компанією «Orlen Lietuva», на який поширюється сертифікат якості.

Тобто, директором ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» гр. ОСОБА_1 був поданий до митних органів України сертифікат (паспорт) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136, що був виданий виробником «Orlen Lietuva» на меншу кількість товару (18 580 кг).

Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягай 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією, наявною в АС «Податковий блок», станом на момент перетину митного кордону виступав ОСОБА_1 .

З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин ввезення, надання документів, що містять відомості, необхідні для пропуску через державний кордон України та їх митного оформлення, Енергетичною митницею було направлено запрошення для надання пояснень ОСОБА_1 (від 17.12.2024 № 7.6-3/20/13/5881).

Проте, до Енергетичної митниці для надання пояснень ОСОБА_1 не з`явився, жодних клопотань про перенесення на іншу дату та/чи його пояснення по суті справи до митниці не надходили.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувався.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» визначено, що документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 440 кг вартістю 212,08 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 8 282,06 грн, з поданням до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Виходячи з вищевикладеного, в діях керівника ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.

Не погоджуючись із викладеною Енергетичною митницею суттю адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2023 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці на адресу ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» ( Україна, 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, к. А, кв. 513, код ЄДРПОУ 42808593) був переміщений товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 020 кг. та загальною вартістю 9 167,64 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на момент перетину кордону дорівнює 358 011,01 грн).

Переміщення через державний кордон України відбувалося на підставі: зовнішньоекономічного контракту від 21.03.2023 № 33/23; рахунка-фактури (інвойса) від 05.06.2023 № RVA0065329; міжнародної автомобільно-транспортної накладної від 05.06.2023 № RVA0065329; сертифіката (паспорта) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136; сертифіката походження товарів від 05.06.2023 LT22325955.

Відповідно до умов контракту від 21.03.2023 № 33/23, укладеного між ТОВ «НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» (покупець), в особі директора ОСОБА_1 та UAB NAFTOS DUJOS (Литва) (продавець), в особі директора Роландаса Виткаускаса, продавець продає, а покупець купує газ зріджений вуглеводневий, паливо дизельне, бензин та інші нафтопродукти.

Відповідно до п.5.1 указанного контракту, якість товару має відповідати державним стандартам (ДСТУ), технічним умовам (ТУ), іншій нормативно-технічній документації на даний вид товару, а також у випадку поставки товару, що має відповідати нормам ЄС - відповідній нормі ЄС. Якість товару має підтверджуватися паспортом якості, виданим заводом-виробником при відвантажені або незалежною інспекцією, або специфікацією Продавця. Відповідно до п.5.2 указаного контракту, кількість поставленого продавцем товару визначається відповідно до накладних (CMR). Так, разом із товаром продавець передав покупцю сертифікат якості №165175_5132136, виданий AT «Orlen Lietuva». На вказаному сертифікаті окрім іншого міститься підпис бухгалтерки NAFTOS DUJOS (Литва), посилання на документ №ORB-559688 2023-06-05, крім того, зазначено, що свідоцтво якості видано до транспортного документа №23LT000A1A0423V275747. Крім того, в указаному паспорті якості наявні наступні відомості: маса продукту - 18,58 тонн; на останньому рядку паспорту якості зазначено: Нетто 19020 кг/0,542 (15С) = 35092л. Відповідно до CMR № RVA0065329, відправник Closed Stock Company NAFTOS DUJOS (Algirdo st. 42, Mazeikiai, LT-89104 Lithuania.) передав ТОВ ««НАФТОГАЗ ТРЕЙД ПЛЮС» вантаж вагою 19 020 кг.

Таким чином, продавцем дотримано умови вищезазначеного контракту в частині передачі відповідних документів разом із товаром, у подальшому з урахуванням указаних документів зазначений товар оформлений в Енергетичній митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 07.06.2023 № 23UA903220010876U9.

Станом на момент оформлення (07.06.2023) Енергетична митниця мала інформацію від Представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні в вигляді листа від 17.02.2023 № 62 щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.

Однак оформлення товару та випуск у вільний обіг відбулись без будь-яких зауважень.

Енергетичною митницею лише 22.08.2024 під № 7.6-3/7.6-20.1/13/3578, з метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, направлений лист до AT «Orlen Lietuva» стосовно перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виготовлених як на бланках компанії, так і тих, на яких міститься посилання у сертифікатах інших постачальників, щодо яких існують ризики.

За результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 11.10.2024 № D2(12.11-9)-2356, встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136, був виданий на партію товару «газ» у кількості 18580 кг, що реалізована (відвантажена) підприємству UAB NAFTOS DUJOS. Крім того, в указаній відповіді зазначено про те, що юридичні особи (компанії), які здійснюють зберігання, перевалку та/або продаж нафтопродуктів, придбаних у Компанії, які перепродують вироблену Компанією продукцію, не комбінуючи її з продукцією інших третіх осіб, гарантуючи, що фізичні параметри продукції не змінюються, можуть використовувати сертифікати якості, надані Компанією; однак, ніякі зміни в цих сертифікатах не допускаються; допускається тільки підпис уповноваженого співробітника.

Таким чином, вага заявлена в документах повністю відповідає вазі товару ввезеного на територію України та оформленого в Енергетичній митниці.

Інформація щодо ваги (кількості) міститься в інвойсі, рахунках фактурах, міжнародній автотранспортній накладній (CMR) та в самій митній декларації, податки: ПДВ i акциз, в якості обов`язкових платежів для здійснення розмитнення - сплачені за весь об`єм імпортованого товару, а саме за 19020 кг. Самі по собі сертифікати якості, надані продавцем до переміщення товарів, не можуть свідчити про провину покупця, оскільки містять відомості про фізико-хімічні властивості.

Матеріали справи не містять зазначення, які конкретні дії повинен був вчинити ОСОБА_1 з метою перевірки правдивості зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв`язку з цим не вчинено, що вказувало б на наявність в його діях суб`єктивної сторони інкримінованого йому порушення митних правил. Доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з наданням документів, що містять недостовірні дані щодо ваги переміщеного товару, митними органами не зібрано.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст. 483 МК України відповідальність настає у разі переміщення або вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад цього правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом, зокрема надання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Не можна розглядати як порушення дії особи, яка надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, виходячи з аналізу норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 10 КУпАП, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим.

Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо, хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Безпосереднім об`єктом вказаного правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 року (із змінами внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 8 від 30.05.2008 року) визначено, що судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тобто ті документи, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України регламентуються Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженим наказом Міністерства фінансів № 1066 від 09.10.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19 грудня 2012 року за № 2120/22432.

Відповідно до пункту 3.4 Розділу ІІІ Порядку під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає в пункті пропуску посадовій особі митниці відправлення документи та відомості, передбачені статтею 335 Митного кодексу України.

При цьому, пунктом 1 частини першої статті 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник при перевезенні товарів автомобільним транспортом, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Так, документи, що надані для переміщення товарів під час правовідносин, що розглядаються в указаному судовому провадженні, містять правдиві відомості щодо ваги товару.

Зазначене свідчить, про відсутність у ОСОБА_1 , як дій, так і прямого умислу чи мотиву на приховування від митного контролю або надання митниці документів, які містять неправдиві дані щодо ваги.

Приховування від митного органу, як зазначено у протоколі, кількості товару 440 кг, відповідно взагалі не відповідає дійсності, оскільки заявлена вага товару відповідає фактично переміщеній.

Доводи Енергетичної митниці про те, що подані ОСОБА_1 до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо ваги товару, суд також вважає безпідставними, так як сертифікат якості визначає його фізико-хімічні властивості, а відомості про вагу/об`єм товару, не підтверджують невідповідність, «не охопленого» сертифікатом якості товару, фізико-хімічним властивостям останнього.

Кількість товару підтверджується інвойсом (рахунком), а не сертифікатом якості, як стверджує Енергетична митниця. При цьому, пропуск на митну територію товару здійснювався на підставі рахунків фактур (інвойсів), та міжнародних автомобільно-транспортних документів CMR, із урахуванням сертифіката (паспорта) якості від 05.06.2023 № 165175_5132136.

Порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Тому, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликали сумніву під час розмитнення.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За таких обставин, матеріали справи у їх сукупності не містять достатніх доказів, які б вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подання ним митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Докази, на яких ґрунтується рішення мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин, які мають значення для провадження.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому порядку.

Порушення цих вимог призводить до недопустимості доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Митний орган доводить провину ОСОБА_1 припущеннями, що ґрунтуються на аналізі одного листа. При цьому, аналіз інших листів та пояснень митним органом не проводиться.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст.487 МК України, здійснюється на підставі Митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов