Рішення № 127778126, 02.06.2025, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/791/25

Провадження № 2/382/499/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

при секретарі Матвієнко Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У середині квітня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит № 4251340. Згідно з вищезазначеним договором, ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 1200 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 15 днів повернути суму кредиту, сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна (базова) процентна ставка) і сплатити комісію в розмірі 120 гривень, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово. ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов`язання за договором і надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1200 гривень. Крім того, 07 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір позики № 2911501931-118238. Згідно з вищезазначеним договором, ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 1000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 14 днів повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,95 % за день. ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» виконало своє зобов`язання за кредитним договором і надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1000 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість: 1) за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року в розмірі 10365 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1200 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками, нарахованими на дату відступлення права вимоги у розмірі 9045 гривень 00 копійок; заборгованість за комісією в розмірі 120 гривень 00 копійок; 2) за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року в розмірі 7364 гривні 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1000 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками, нарахованими на дату відступлення права вимоги у розмірі 6364 гривні 00 копійок. У подальшому, на підставі договорів факторингу та відступлення прав вимоги ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги за вищевказаними договорами. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаними договорами у загальному розмірі 17729 гривень 00 копійок.

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_2 у поданому позові просила розгляд цивільної справи здійснити за її відсутності, вказавши, що підтримує пред`явлений позов у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду цивільної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду, з довідкою ф. 20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 24 квітня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 02 червня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд цивільної справи.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, і зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 22 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит № 4251340, за яким ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 1200 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 15 днів повернути суму кредиту, сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна (базова) процентна ставка) та сплатити комісію в розмірі 120 гривень, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово (а.с. 36-42).

ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов`язання за договором і надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1200 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк» №1741981010 від 22 серпня 2021 року (а.с. 51 зворотна сторона).

Крім того, 07 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір позики № 2911501931-118238, за яким ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 1000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 14 днів повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,95 % за день (а.с. 25-33).

ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1000 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» № 33660/01 від 31 січня 2025 року (а.с. 48).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл. 48 «Виконання зобов`язання», гл. 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», а також главою 73 «Факторинг» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно доч.ч.3,6ст.11Закону України«Про електроннукомерцію»,електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною. Електроннийдоговір вважаєтьсяукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті.Відповідь особи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно звимогами ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства абоза домовленістюсторін електроннийправочин маєбути підписанийсторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електроннідокументи таелектронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»,за умовивикористання засобуелектронного підписуусіма сторонамиелектронного правочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає чи зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що договір про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року та договір позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року підписані відповідачем за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів. У такий спосіб договори були укладені в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс». Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Встановлено, що 21 грудня 2021 року укладено договір № 21-12/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року. Дана обставина підтверджується копіями платіжної інструкції, Акту прийому-передачі реєстру Боржників та Реєстру Боржників (а.с. 57-61, 67).

29 листопада 2021 року укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року. Дана обставина підтверджується копіями платіжного доручення, Акту приймання-передання Реєстру Боржників та Реєстру Боржників (а.с. 62-66, 68).

10 січня 2023 року та 10 березня 2023 року укладені договори № 10-03/2023 і № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року та за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року. Дана обставина підтверджується копіями Актів прийому-передачі Реєстру Боржників, Актів зарахування зустрічних однорідних вимог; Реєстрів боржників (а.с. 8, 9, 69-80).

Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року та за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року.

Як вбачається із змісту позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача заборгованість:

1) за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року у розмірі 10365 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1200 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками, нарахованими на дату відступлення права вимоги у розмірі 9045 гривень 00 копійок, заборгованість за комісією в розмірі 120 гривень 00 копійок;

2) за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року у розмірі 7364 гривні 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками, нарахованими на дату відступлення права вимоги в розмірі 6364 гривні 00 копійок.

Позовні вимоги, що стосуються тіла кредитів і комісії за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:

1) за тілом кредиту за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року у розмірі 1200 гривень 00 копійок і за комісією в розмірі 120 гривень 00 копійок;

2) за тілом кредиту за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року у розмірі 1000 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за вказаними договорами, то суд дійшов наступних висновків.

Відповідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Так, строк дії договору про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року становить 15 днів.

Отже, сума заборгованості за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року становить 900 гривень 00 копійок (1200 * 5,00 % * 15).

Строк дії договору позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року становить 14 днів.

Отже, сума заборгованості за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року становить 273 гривні 00 копійок (1000 * 1,95 % * 14).

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 3493 гривні 00 копійок, з яких заборгованість:

1) за договором про споживчий кредит № 4251340 від 22 серпня 2021 року у розмірі 2220 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1200 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 900 гривень 00 копійок, заборгованість за комісією в розмірі 120 гривень 00 копійок;

2) за договором позики № 2911501931-118238 від 7 вересня 2021 року у розмірі 1273 гривні 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками в розмірі 273 гривні 00 копійок.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог, необхідно відмовити.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0514600065 від 16 квітня 2025 року вбачається, що при зверненні до суду ТОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок (а.с. 1).

Оскільки позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, а саме на 19,7 % (3493,00 / (17729,00 / 100)), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 477 гривень 21 копійка ((2422,40/100) х 19,7%)

Окрім того, встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Воронков О.М., на підставі договору про надання правової допомоги №02-09/2024-2 від 02 вересня 2024 року (а.с. 16-19). Зі змісту заявки на надання юридичної допомоги №10 від 01 березня 2025 року (а.с. 23) та Витягу з акту №7 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2025 року (а.с. 24) вбачається, що загальна вартість витрат на правову допомогу, які понесло ТОВ «Коллект Центр» становить 9000 гривень.

Заявлені позивачем понесені витрати на правничу допомогу суд вважає обґрунтованими.

Отже враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то й заявлені позивачем вимоги про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню: на 19,7 % на суму 1773 гривні 00 копійок (9000 / 100 х 19,7%).

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 ст.142, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №4251340 від 22 серпня 2021 року у розмірі 2220 гривень 00 копійок і заборгованість за договором позики № 2911501931-118238 від 07 вересня 2021 року в розмірі 1273 гривні 00 копійок, а всього стягнути заборгованість на загальну суму 3493 гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на оплату судового збору в розмірі 477 гривень 21 копійка та витрати на правничу допомогу у розмірі 1773 гривні 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Яготинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена ШЕВЧЕНКО