Рішення № 127777715, 29.05.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1189/24

2-а/291/9/25

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2025 року

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Митюк О.В.

за участю секретаря Кащук Л.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ружині справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Дегтярука Дмитра Миколайовича, Головного управління національної поліції у Житомирській області

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів в якому просить скасувати постанову серії ЕГА №1457390 по справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2024 р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09.06.2024 року поліцейським ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтяруком Дмитром Миколайовичем винесено постанову серії ЕГА №1457390 про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Із зазначеною постановою не погоджується, виклик в поліції був правдивий, а тому не вчиняв ніякиї адміністративних правопорушень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові. Суду пояснив, що 09.06.2024 року поліцейським ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтяруком Д.М. винесено постанову серії ЕГА №1457390 про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Із зазначеною постановою не погоджується, виклик в поліції був правдивий, а тому не вчиняв ніякиї адміністративних правопорушень.

Відповідно повідомляє суду, що 09.06.2024 року близько 20 год. 15 хв. викликав поліцію у зв`язку з тим, що його сусідка ОСОБА_2 , яка проживає по сусідству ( АДРЕСА_1 ) разом зі своїм родичем ОСОБА_3 , незадовго до виклику поліції спочатку словесно його ображали, потім нанесли тілесні ушкодження, розірвали одяг, та ще й до того погрожували підірвати гранатою, внаслідок пережитого він був змушений звертатися за допомогою до поліції, що й відповідно зробив зателефонував на лінію 102, та викликав працівників поліції. Екіпаж поліції приїхав на виклик десь через 40 хвилин, серед працівників поліції був відповідач. Так на момент приїзду поліції особи які його ображали, наносили йому тілесні ушкодження, порвали одяг та погрожували гранатою зникли, а саме ОСОБА_3 сів до автомобілю марки ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1 та поїхав у невідомому напрямку, а ОСОБА_2 пішла до себе до дому по сусідству. Коли приїхали працівники поліції, вони його взагалі не слухали нікого не опитували, хоча він повідомив усі обставини, а фактично одразу почали складати якісь матеріали і не вчинили будь-яких дій щодо його захисту та притягнення винних осіб до відповідальності, а натомість як стало йому в подальшому відомо відповідач відносно нього виніс оскаржувану постанову, про яку йому взагалі відомо не було, про її існування дізнався від виконавчої служби коли отримав рекомендований лист та в подальшому отримав копію оскаржуваної постанови у державного виконавця у місті Бердичеві. З оскаржуваною постановою категорично не згоден, вважає, що виклик поліції здійснив правомірно, а саме для захисту своїх прав.

Відповідач поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Дегтярук Д.М. в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Відповідач Головне управління національної поліції у Житомирській області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про місце і дату розгляду справи та надав відзив, в якому проти позову заперечував повністю. Так, у відзиві зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 09.06.2024 р. об 21:07 год. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме, перебуваючи в п`яному вигляді за місцем свого мешкання, зателефонувала на спецлінію 102 та повідомив, що сусідка ОСОБА_2 разом із своїм родичем ОСОБА_3 ображали його словесно, нанесли йому тілесні ушкодження, розірвали одяг, погрожували підірвати його гранатою, хоча насправді такого факту не було. За вказаних обставин просить відмовити в задоволенні позову. Просили також розгляд справи проводити у їх відсутність.

Суд заслухавши пояснення позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами у їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1457390 по справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2024 р складеної поліцейським ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Дегтяруком Д.М. відносно ОСОБА_1 , за те, що 09.06.2024 р. об 21 год. 07 хв. в с.Дерганівка по вул.Березина перебуваючи в п`яному вигляді гр. ОСОБА_4 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме, перебуваючи за місцем мешкання, зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про подію якої на справді не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. на користь держави.

Із пояснень ОСОБА_1 які останній надавав поліцейському ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанту поліції Дегтяруку Д.М., вбачається, що , 09.06.2024 він викликав поліцію у зв`язку з тим, що його сусідка ОСОБА_2 , яка проживає по сусідству ( АДРЕСА_1 ) разом зі своїм родичем ОСОБА_3 , незадовго до виклику поліції спочатку словесно його ображали, потім нанесли тілесні ушкодження, розірвали одяг, та ще й до того погрожували підірвати гранатою, внаслідок пережитого він був змушений звертатися за допомогою до поліції, що й відповідно зробив зателефонував на лінію 102, та викликав працівників поліції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 183 КУпАП, а саме - завідомо неправдивий виклик поліції.

Відповідно до ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіряючи обґрунтованість посилання відповідача на встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, слід зазначити, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Диспозиція ст. 183 КУпАПпередбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб ніби то для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно до стаття 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, необхідними елементами адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.

Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.

Як вбачається зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Положення Закону України «Про національну поліцію» № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, аналіз вищезазначених норм права чітко окреслює вимогу для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини - наявність відповідних доказів самого порушення, відповідно до ст. 72 КАС та ст. 251 КУпАП, на підставі яких суд достеменно та поза розумним сумнівом може дійти висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення мав місце.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з наданого відповідачем відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 під час приїзду патрульних поліції мав ознаки алкогольного сп`яніння та поводив себе агресивно, на ньому була розірвана сорочка, час від часу вживав нецензурні слова про себе, видимих тілесних ушкоджень не було. Згідно датованого часу з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що 09.06.2024 о 21:07 свідки, які були на місці приїзду патрульних біля будинку ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 , пояснила, що з ОСОБА_1 проживають по сусідству, перебувають у неприязних відносинах, так ОСОБА_1 викрав кілька сап у її матері, але одну підкинув, висловлювався до неї, її матері та ОСОБА_3 нецензурною лайкою. Обпирскав її та ОСОБА_3 балончиком, до цих пір печуть очі і тіло. Ніхто його не бив, та не погрожував йому гранатою, це наклеп. Сорочку на собі він сам порвав. ОСОБА_1 постійно їх зачіпає, обзиває, зводить різні наклепи, навіть їздив до її керівника, жалівся, що вона продає медичний спирт. Сьогодні перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Таким чином, із відеозапису, який здійснювався на нагрудну камеру поліцейського, встановлено, що вказаний виклик відбувся. Було здійснено виїзд на місце події і встановлено, що заявник перебував у нетверезому стані. Не наведено та не встановлено шляхом допиту свідків жодних доказів того, що позивачу загрожувала небезпека. Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення поліцейським ОСОБА_5 було встановлено, що повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою, захисту він не потребував. Було з`ясовано наявність умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей, тобто, встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Також була проведена належна оцінка наявних доказів для повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, суд зауважує, що ззовні на ОСОБА_1 візуально не виявлено жодних пошкоджень чи будь-яких інших слідів побиття. Порвана сорочка, не є доказом того, що йому наносили удари, та порвали її, так як перебуваючи з ознаки алкогольного сп`яніння міг це вчинити сам позивач. Також сам ОСОБА_1 патрульним не міг пояснити нічого з приводу побиття, не міг вказати, куди саме його побили і яким чином йому погрожували гранатою. Також із відеозапису вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення о 21:07 ОСОБА_1 було роз`яснено його права.

Таким чином, доказів, які спростовували б факт вчинення позивачем правопорушення суду не подано, а ті обставини, на які посилається позивач, як на підставу скасування постанови в частині притягнення до відповідальності за ст. 183 КУпАП, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності. Позивачем не надано даних, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших непередбачених законом дій, які б порушували його права, інтереси або створювали загрозу його здоров`ю, життю або майну, які були б обґрунтованою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

Отже, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо не доведення інкримінованого йому цього правопорушення, оскільки представник відповідача у своєму відзиві на позов підтвердив належними та допустимими доказами по справі правомірність винесеного рішення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції безпідставно, тобто, діяв неправомірно, оскільки не потребував захисту своїх прав або членів своєї родини, здійснив виклик поліції за умови зрозумілої відсутності потреби в такому виклику.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що поліцейський при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не у спосіб, передбачений КУпАП.

Згідно п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, враховуючи вищевикладені приписи процесуального законодавства, беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд, керуючись верховенством права та внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП є обґрунтованим, прийнятими з повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення ґрунтується на вимогах закону, підстав для її скасування суд не знаходить. Тому у задоволенні позовних вимог до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Дегтярука Дмитра Миколайовича, Головного управління національної поліції у Житомирській області слід відмовити.

Крім того, під час розгляду даної справи суд також дійшов висновку, що , поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Дегтярук Дмитро Миколайович є неналежним відповідачем з огляду на таке.

З врахуванням положень п.7 ч.1 ст.4 КАС України суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, а тому відповідні відділи чи посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені вказаною статтею.

Таким чином, суд вважає, що , поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Дегтярук Дмитро Миколайович є неналежним відповідачем у даній справі, а тому в позові до останнього слід відмовити саме з цієї підстави.

Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Дегтярука Дмитра Миколайовича, Головного управління національної поліції у Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення-відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 02.06. 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного протягом десяти днів.

Учасники по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке знаходиться за адресою: 10001, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Відповідач: Поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №2 (с-ще. Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Дегтярук Дмитро Миколайович: місце роботи:13601, смт.Ружин, вул.Бірюкова, 29, Бердичівського району Житомирської області.

Суддя О. В. Митюк.