Рішення № 127777327, 02.06.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2426/25

Провадження № 2/159/1076/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 червня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю

секретаря судового засідання Клевецької О.М.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», від імені якого діє представник Кіріченка Віталія Михайловича, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі КБ «Приватбанк» або позивач або кредитор або товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або відповідачка або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 158 056,16 грн.

Свої вимогипозивач обґрунтовуєтим, щовідповідачзвернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б\н від 06.09.2022 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі кредитний договір).

Відповідачу було відкрито картковий рахунок (картка НОМЕР_1 строк дії якої до 09.2026 року) на якому було встановлено кредитний ліміт у виді відновлювальної кредитної лінії до 200000 грн, строком на 12 місяців з можливістю пролонгації. Процентна ставка встановлювалась в розмірі 42% річних.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБ України №151 від 13.12.2019 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18.04.2025 року має заборгованість в розмірі 158056,16 грн, яка складається з: 127173,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту і 30882,60 грн. - заборгованість за простроченими процентами.

Отже, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 22.04.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначив на 23.05.2025.

08.05.2025 до суду повернулося поштове відправлення № 0610248512019, яким відповідач повісткою повідомлявся про розгляд справи 23.05.2025, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.

23.05.2025 у судове засідання сторони не прибули. Представник позивача подав клопотання у якому просив суд слухати справу за його відсутності, проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

Суд ухвалив здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

06.09.2022 відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у якій зазначені його РНОКПП, паспортні дані. Основні умови кредитування відновлювальна кредитна лінія, з кредитним лімітом 200000,00 грн для картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців (п. 1.2). Процентна ставка 42,0 % для карт Універсальна , фіксована (.п. 1.3 ). Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочки (п. 1.4).

У тексті заяві містяться пункти Умов та Правил надання банківських послуг на дату приєднання та підписання їх відповідачем, зокрема положення про:

- строк кредиту 12 місяців. При цьому Сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредиту банк не повідомить клієнта про припинення кредитування (п. 2.1.1.2.4);

- в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату здійснення трат за рахунок кредиту (2.1.1.2.9).

- клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей за його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта за цим договором (здійснювати договірне списання) (п. 2.1.1.3.1).

- в разі виникнення у клієнта прострочених зобов`язань за договором, доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим п. 2.1.1.3.1. В разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими. При цьому сторони на підставі ст. 1 ЗУ «»Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок кредитного ліміту, клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме здійснює трату на оплату послуг банку за цим договором (п. 2.1.1.3.1).

- сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України термін повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі (п. 2.1.1.3.5).

06.09.2022 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту у якому зазначені умови кредитування аналогічні за змістом тим, які вказані в кредитному договорі.

У матеріалах справи також наявні копії паспорта громадянина України відповідача, завірені його власноручним підписом, які надавалися боржником під час підписання кредитного договору.

Розрахунком кредитної заборгованості станом на 31.03.2025 стверджується існування у відповідача заборгованості в розмірі 158056,16 грн з яких 127173,56 грн тіла кредиту та 30882,60 грн заборгованості по процентам.

З виписки по картковому рахунку відповідача, картка номер НОМЕР_1 , за період з 01.ю10.2022 по 31.03.2025, видно, що баланс на початок періоду складав 10624,90 грн; усього здійснено витрат на суму 615059,89 грн; надходжень на рахунок було в розмірі 446378,83 грн; баланс на кінець періоду 158056,16 грн.

Із вказаної виписки також видно, що останнє надходження на рахунок відбулося 31.07.2024 у розмірі 20000,00 грн після чого баланс по рахунку становив 115220,338 грн. Відповідно до умов кредитного договору до 25 числа наступного місяця (25.08.2025) позичальник мав поповнити рахунок на суму, що дорівнює 5% суми кредиту (5761,019 грн) однак він цього не зробив. У такому разі до 25.09.2025 позичальник мав поповнити рахунок на суму, що дорівнює 10% суми кредиту ( що з врахуванням здійснених витрат у серпні складало б 13110,283 грн) однак він цього не зробив. Наступні місяці позичальник також не здійснював поповнення рахунку на мінімальну суму, встановленому кредитним договором у зв`язку з чим нарахування процентів припинилося 01.03.2025.

Копією Виписки з ЄДР від 24.10.2023, витягом зі статуту позивача, витягом з державного реєстру банків від 12.12.2023 підтверджується , що позивач є банком та має право здійснювати банківську діяльність.

Розглянувши таоцінивши поданіучасниками справиобґрунтування тазаперечення позовнихвимог,пояснення тадокази,суд дійшоввисновку,що спіру справівиник усфері договірнихправовідносин,а самещодо виконаннягрошових зобов`язаньза кредитнимдоговором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Упостанові Національногобанку України№151від 13.12.2019«Про затвердженняположення прозастосування цифровоговласноручного підписув банківськійсистемі України»,яка була чинноюз 13.12.2019по30.12.2023, зазначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом (пп. 5 п. 3).

Норми цього Положення щодо використання цифрового власноручного підпису не можна розуміти та/або застосовувати як такі, що обмежують права банків та клієнтів банків вчиняти правочини у вигляді документів у паперовій формі (змінювати, доповнювати або припиняти дію електронних документів паперовими документами чи в іншій не забороненій законодавством України формі і навпаки). Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення. Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом (п. 5-7 зазначеного положення).

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.09.2022 та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем цифровим власноручним підписом. Зазначений підпис підтверджує, що сторони погодили, що ця заява разом з Умовами і правилами складає договір про надання банківських послуг та кредитний договір.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

З виписки по картковому рахунку відповідача, картка номер НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості видно, що заборгованість за тілом кредиту становить 127173,56 грн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повернув одержану суму кредиту.

Отже, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 127173,56 грн підставною

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З виписки по картковому рахунку відповідача, картка номер НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості видно, що заборгованість за процентами станом на 01.03.2025 становить 30882,60 грн.

Відповідач не надав контр розрахунку нарахованих процентів, як і доказів їх сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів у розмірі 30882,60 грн є правомірною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 158056,16 грн з яких: 127173,56 грн суми виданого кредиту та 30882,60 грн суми заборгованості по нарахованих процентах станом 31.03.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06.09.2022 в розмірі 158056,16 грн з яких:

- 127173,56 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 30882,60 грн простроченої заборгованості за процентами станом на 31.03.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; ЄДРПОУ 14360570);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 02.06.2025.

Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ