Ухвала суду № 127776467, 19.05.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер № 741/453/25

Номер провадження 2-а/741/28/25

УХВАЛА

іменем України

19 травня 2025 року м. Носівка

СуддяНосівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

10 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді 850 грн штрафу. До скарги додано постанову серії ЕГА № 1699039 від 25 лютого 2025 року, винесену сержантом поліції Ізбенком Дмитром Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді 850 грн штрафу.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2025 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачеві строк на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй копії цієї ухвали.

Так, скарга ОСОБА_1 за своєю суттю є адміністративним позовом про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 8, 9 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У позовній заяві зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку й розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, зокрема:

- не визначено відповідача за позовом, не вказано його найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини;

- обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача;

- відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

Окрім того, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Так, відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення чи виключали б позовну заяву про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів, за які сплачується судовий збір.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Скаржником не додано до скарги доказу наявності у неї пільг зі сплати судового збору, установлених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а, отже, відсутні підстави вважати, що позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривень.

Тобто, за подання адміністративного позову про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивач має сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або доказ наявності в позивача пільг зі сплати судового збору.

Копія ухвали про залишення скарги без руху 18 березня 2025 року була направлена скаржникові ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про отримання адресатом на адресу місця проживання, указану у скарзі.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 отримала копію ухвали судді 25 березня 2025 року.

Однак, станом на 19 травня 2025 року недоліки скарги ОСОБА_1 не усунула.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи викладене, а також, беручи до уваги те, що повернення скарги відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя (оскільки повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом), вважаю за необхідне скаргу визнати неподаною та повернути ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що нею не усунуто недоліки скарги.

Роз`яснити скаржникові, що згідно з ч. 8 ст. 169 ЦПК України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 169, 171, 248 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення уважати неподаною та повернути скаржникові разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Анатолій КРУПИНА