Рішення № 127769059, 28.05.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/602/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 травня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №968060151111, прийняте відносно ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 14.10.2024 № 18/04-18, № 19/04-18, №20/04-18, виданих Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією, з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з урахуванням виплачених сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю II групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, робота на якій зараховується до державної служби, а отже має право на призначення - пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. Однак, у відповідь на звернення позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 14.10.2024 №18/04-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (оклад, ранг, вислуга), від 14.10.2024 №19/04-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь-які 60 календарних місяців підряд та довідки №20/04-18 від 14.10.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло протиправне рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу". Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 14.01.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою від 08.05.2025 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху через подання до суду нової редакції позовної заяви з позовними вимогами та їх обґрунтуванням, які відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою від 28.05.2025 суд продовжив розгляд справи №560/602/25.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що за документами пенсійної справи стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016 становить 3 роки 3 місяці 8 днів (зараховано періоди з 29.03.1998 по 03.07.2001, з 28.04.2016 по 30.04.2016). Вказує, що відповідно до ст. 3 Закону № 889 його дія не поширюється, зокрема, на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування. Позивач 16.04.2002 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування, та в подальшому йому присвоювалися ранги посадової особи місцевого самоврядування. Звертає увагу, що довідка від 14.10.2024 №18/04-18 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та від 14.10.2024 №20/04-18 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» видані станом на грудень 2023 року відповідно, тоді як позивача звільнено з посади ще 13.11.2016.

На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов представник відповідача просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, належним чином повідомлене про розгляду справи, правом на подання відзиву на позов не скористалося, жодних заяв чи клопотань до суду не подало.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

З 25.06.2009 по 18.08.2020 позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.

З 19.08.2020 за заявою позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058- IV.

12.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за іншим Законом.

За принципом екстериторіальності Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №968060151111 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в переведенні з пенсії за віком згідно Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, згідно поданої заяви від 12.11.2024, з врахуванням довідок про заробітну плату від 14.10.2024 №18/04-18, №19/04-18, №20/04-18, виданих Кам`янець Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області, через відсутність як 10-річного, так і 20-річного стажу роботи на посадах, що відносяться до посад державної служби, про що позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області № 2200-0306-8/117968 від 24.12.2024.

Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №968060151111 протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Так, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та наполягає на тому, що звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою від 12.11.2024 про переведення його з пенсії за віком згідно з Законом № 1058-ІV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло рішення від 21.11.2024 №968060151111 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, згідно поданої заяви від 12.11.2024, з врахуванням довідок про заробітну плату від 14.10.2024 №18/04-18, №19/04-18, №20/04-18, виданих Кам`янець Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області, через відсутність як 10-річного, так і 20-річного стажу роботи на посадах, що відносяться до посад державної служби, про що позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області № 2200-0306-8/117968 від 24.12.2024.

Суд звертає увагу на те, що зі змісту заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 12.11.2024 неможливо встановити, на який саме вид пенсії позивач хотів перейти. У цій заяві зазначено вид перерахунку: Перехід на пенсію за іншим Законом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1).

Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Крім того, Порядком №22-1 установлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що територіальним органом Пенсійного фонду України, який прийняв у позивача заяву від 12.11.2024 про призначення пенсії, всупереч Порядку №22-1, не було перевірено коректність її оформлення, а саме: не зазначено, на який вид пенсії хотів перейти позивач.

Указане, своєю чергою, призвело до неправильного вирішення заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024.

При цьому, зі змісту відповідного рішення слідує, що відповідачем взагалі не було надано оцінку заяві позивача про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та не вказано про наявність чи/або відсутність підстав для призначення йому відповідного виду пенсії.

Тобто, відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», за призначенням якої останній не звертався.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №968060151111 є таким, що прийняте не по суті звернення позивача, а тому підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо вимог зобов`язального характеру, суд враховує наступне.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, слід також враховувати, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області взагалі не надано оцінку наявності чи/або відсутності підстав для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Проте, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, процедура розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії вважається незакінченою і пенсійний орган, реалізуючи свої законні повноваження щодо призначення пенсії, повинен повторно розглянути відповідну заяву позивача та прийняти за результатами її розгляду рішення з урахуванням висновків суду.

За встановлених обставин справи саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача суд вважає найбільш правильним і таким, що не буде суперечити закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов переконання, що заявлений позов слід задовольнити частково, а саме у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №968060151111 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 12.11.2024 про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №968060151111 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2024 про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська обл., Сумський р-н,40009 , код ЄДРПОУ - 21108013) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський