Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2025 р. №640/25591/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002300704 від 25.05.2021;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002310704 від 25.05.2021.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що податкові повідомлення-рішення повідомлення-рішення від 25.05.2021 №0002300704 та №0002310704 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Зазначив, що підприємством в повному обсязі здійснено попереднє програмування РРО щодо коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та було надано докази на підтвердження друку коду УКТ ЗЕД в чеках. Також зазначено, що підприємством подано на реєстрацію та зареєстровано 16 витратомірів-лічильників (2 паливо роздавальні колонки, на дві сторони по чотири пістолети) та подається інформація про обсяги пального за всіма наявними на АЗС витратомірами-лічильниками. У відповідності до Довідок про зведені дані (обсяги пального) (вибірково за 01.04.2020 року, за 30.07.2020 року, за 18.12.2020 року), що прийняті ДПС України, на АЗС №09-06 в Івано-Франківській обл., м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 219 зареєстровано 16 із 16 витратомірів-лічильників.Наополягав, що підприємством ведеться належний облік ТМЦ за місцем реалізації, надано всі, визначені чинним законодавством документи первинного бухгалтерського обліку. Жодних випадків торгівлі необлікованим товаром під час перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області встановлено не було.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.20121 змінено предмет позову в адміністративній справі за вказаним позовом на: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002300704 від 25.05.2021; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005710704 від 20.09.2021.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу №640/25591/21.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року прийнято справу до розгляду.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
На підставі наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано- Франківській області від 26.04.2021 №762-п та направлень від 26.04.2021 № 954 №955 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична перевірка щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахунків у сфері торгівлі пальним на АЗС ПІІ "Амік Україна" з питань контролю за дотриманням суб?єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, за результатами якої складено акт від 29.04.2021 року №2500/09/15/РPO/30603572.
В акті перевірки встановлено порушення:
1. проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для пального, а саме, в період з 2018 року по 2020 рік реалізовувалось пальне без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);
2. відсутність реєстрації в єдиному державному реєстрі витратоміра-лічильника на місці відпуску пального на акцизному складі за адресою вул. Вовчинецька 219 м.Івано-Франківську в кількості 1 шт. №2008DL 42870;
3. незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання щоденного за 18.12.2020 року електронного документу даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, який розташований за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд.219, чим порушено пп.230.1.3, ст.230 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).
4. порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: в ході проведеня інвентаризації 27.04.2021р. на АЗС за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд.219 встановлено надлишок паливно мастильних матеріалів в кількості 96 л. на загальну вартість 2769,54грн., чим порушено п.12 ст 3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями.
На підставі висновків вказаного акта перевірки, ГУ ДПС в Івано-Франківській області були прийняті:
- №0002300704 від 25.05.2021, яким до Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 639,08 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 5539,08 грн. (2769,54 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
- №0002310704, яким до Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 21000 грн., у тому числі 20 000 грн. за відсутність реєстрації в ЄДР 1 витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, 1000 грн. за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального.
Не погодившись із вищевказаними податковим повідомленням-рішенням позивач скористався правом адміністративного оскарження, звернувся із скаргою, за результатами розгляду якої відповідач рішенням від 06.09.2021 року №20331/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України скаргу задоволено частково та скасовано ППР від 25.05.2021 №0002310704 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1000 грн., в іншій частині залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявності підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Згідно положень пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може бути проведена у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Також, відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може бути проведена у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено здійснення податкового контролю шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пп.41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючим органом щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Пунктом 62.1.2 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, у тому числі, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. За приписами ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Як встановлено в п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів (пп. 72.1.1.4 п. 72.1.1 ст. 72 Податкового кодексу України).
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0002300704 від 25.05.2021, суд зазначає наступне.
Підставою для прийняття вказаного рішення слугували висновки податкового органу про порушення позивачем, зокрема п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно з п. 2, абзацами другим і шостим п. 7 ст. З Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО СЖ-коду. який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО. що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднані.
Порядок передачі інформації від РРО та програмних РРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних РРО.
Пунктом 11 статті 3 Закону № 265 встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні |,і послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до абзацу першого ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13).
Згідно з абзацом восьмим п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Отже у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів, розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі - Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).
Згідно з п.гі. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Вимог щодо створення контрольної стрічки в. електроннійформі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України ід 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2020 за № 1743/22055, технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС (далі - технологія) - розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.
У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі ХМЬ-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.
Враховуючи викладене та те, що код УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС України повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код У КЗЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів з атрибутом .
Суд зазначає, що зазначення обов`язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов`язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб`єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно - перевірочних заходів.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265 до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100.0 грн.).
Згідно з пунктом 10 статті 17 Закону № 265 у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв`язку, в разі обов`язковості її подання, до суб`єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, центри обслуговування РРО зобов`язані застосовувати програмування щодо відображення у чеках РРО/ПРРО кодів УКТ ЗЕД.
Разом з тим, суб`єкти господарювання зобов`язані здійснювати розрахункові операції за товари через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості та передавати до органів Державної податкової служби України електронні копії розрахункових документів із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів у чеках РРО/ПРРО кодів УКТ ЗЕД.
Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для пального, а саме, в період з 2018 року по 2020 рік реалізовувалось пальне без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Подані позивачем копії фіскальних чеків № 4499 дата 18.05.2019 час 18:19:09, №4636 дата 18.04.2020 час 15:57:28 год, № 2222 дата 18.05.2020 час 21:23:16, №8846 дата 18.05.2018 час 18:24:58, №6424 дата 18.04.2019 час 16:43:49 в яких зазначені коди УКТ ЗЕД правомірно не взято до уваги контролюючим органом, оскільки в системі збору і зберігання даних АС «Податковий блок» дані щодо відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у вказаних фіскальних чеках відсутні, що не спростовано позивачем під час розгляду справи у суді.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про порушення позивачем п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , а тому приймаючи податкове повідомлення-рішення в цій частині відповідач діяв на підставі та в межах повноважень.
Щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями, суд зазначає наступне.
Так, підставою для вказаних висновків слугувало те, що в ході проведення перевірки та проведення інвентаризації 27.11.2021 на АЗС за адресою вул. Вовчинецька 219. міста Івано- Франківськ, що належить ПІІ «АМІК Україна» встановлено надлишок паливно-мастильних матеріалив у кількості 96 літрів на загальну вартість 2769. 54 грн. (акт інвентаризації від 27.04.2021р.).
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Не дотримання вказаних правил є наслідком відповідальності, передбаченої ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР.
Так, за правилами вказаної статті Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим, відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС- в одиницях об`єму.
Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Згідно із п.п. 4.2.2 п. 4.2 Інструкції №281/171/578/155 об`ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах - цистернах, напівпричепах-цистернах). Границі відносної похибки методу не мають перевищувати: ± 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше; ± 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів. Значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976.
За правилами п.п. 4.2.5 п. 4.2 Інструкції №281/171/578/155 об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози.
Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року.
Об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об`єму відпущених пального або олив.
Сумарний об`єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів.
Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Судом враховано, що акт перевірки та додатки до нього не містять відомостей про метод, який застосовано при перевірці щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) на автозаправній станції позивача.
Не зазначення інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, як того вимагає Інструкція №281/171/578/155, спростовує обґрунтованість висновків щодо результатів вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС (42 см, 48 см, 21 см) та їх підтвердженість.
Не враховано при проведенні перевірки і густина та температурний режим, які змінюють фактичний об`єм нафтопродуктів (літри), проте маса (кілограми) таких продуктів залишаються без змін.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в акті перевірки, не може вважатись достовірною, а відповідно, і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали, які є не облікованими у встановленому законом порядку - недоведеним.
Наведене свідчить про те, що висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, складений податковим органом, виходячи із нестачі та надлишку нафтопродуктів, тобто з невідповідності між залишками запасів з даними обліку та фактичними залишками запасів, є необґрунтованим, оскільки сам по собі факт нестачі чи надлишку палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, а може бути наслідком інших обставин.
Проте, під час проведення перевірки, відповідачем не було поставлено під сумнів дані обліку товарних запасів позивача. Отже, висновок податкового органу про те, що виявлена нестача чи надлишок товарів є свідченням здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права викладена Верховним Судом у постанові по справі №806/1403/16 від 12.03.2019 року.
Враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про не доведеність контролюючим органом порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що є безумовною підставою для задоволення адміністративного позову та скасування податкового повідомлення-рішення №0002300704 від 25.05.2021, в частині застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5539,08 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0002310704 від 25.05.2021 року, суд зазначає наступне.
Так, підставою для прийняття вказаного рішення слугували висновки контролюючого органу про відсутність реєстрації в єдиному державному реєстрі витратоміра-лічильника на місці відпуску пального на акцизному складі за адресою вул. Вовчинецька 219 м.Івано-Франківську в кількості 1 шт. №2008DL 42870.
Як передбачено пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до вимог ст.230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок №891).
Витратомір-лічильник (далі - витратомір) законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах (пп.1 п.2 Порядку №829).
Рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара (пп.2 п.2 Порядку №829).
Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп.3 п.2 Порядку №829).
Обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції) (пп.4 п.2 Порядку №829).
Враховуючи норми п.12 та п.22 підрозділу 5 "Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами- лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1січня 2020 року.
Відповідно до п.128-1.1 ст.128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Тобто складом правопорушення, визначеного п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі.
Судом встановлено, що ПІІ «Амік Україна» згідно поданої 29.03.2020 року (реєстраційний номер 9065408332) Довідки «Про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників на акцизному складі 1003375 - інформація щодо реєстрації витратоміра-лічильника з серійним номером №20080Є42870 в даній довідці відсутня.
ПІІ «Амік Україна» в ході перевірки 29.04.2021 подало Довідку «Про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» (реєстраційний номер 9302577395) та зареєструвало в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників вищевказаний витратомір-лічильник з серійним номером №2008DL42870 на акцизному складі 1003375, що підтверджує позицію відповідача про те що даний витратомір-лічильник на момент початку перевірки 27.04.2021 зареєстрований не був.
Надання позивачем вибірково довідок щодо наявності 16 витратомірів, суд вважає таким, що не спростовує висновки відповідача, оскільки податковий орган не рахує витратоміри за кількістю в проміжку часу, а перевіряє своєчасну реєстрацію витратомірів, однак доказів того, що витратомір-лічильник з серійним номером №2008DL42870 станом на проведення перевірки був зареєстрований, не надано позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді.
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність реєстрації в єдиному державному реєстрі витратоміра-лічильника на місці відпуску пального на акцизному складі за адресою вул. Вовчинецька 219 м.Івано-Франківську в кількості 1 шт. №2008DL42870 є правомірною.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0002310704 від 25.05.2021.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що дії відповідача відповідають даним критеріям оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002300704 від 25.05.2021, в частині застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5539,08 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В іншій частині позових вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 30.05.2025.
Суддя Бідонько А.В.
Судове рішення № 127768857, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/25591/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: