Рішення № 127768784, 30.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2025 року № 520/13262/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 43983495) №0024880414 від 16.01.2024 на суму штрафних санкцій в розмірі 196 938,05 грн. (сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім грн. 05 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку щодо прострочення реєстрацій рахунків коригування, відтак прийняте ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Білової О.В. від 21.05.2024 року, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження за вказаним вище позовом.

У зв`язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 07.08.2024 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 14.08.2024 року адміністративну справу за вказаним вище позовом - прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.12.2024 зупинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/4768/23.

Ухвалою суду від 30.05.2025 провадження у справі поновлено.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки позивачем зареєстровано податкові накладні після 27.05.2022, тобто після внесення змін до податкового законодавства, що спонукали платників податків підтверджувати неможливість виконання ними своїх податкових обов`язків. Тому контролюючий орган вважає реєстрацію податкових накладних позивача простроченою. За таких обставин вважає позов необґрунтованим, а штрафні санкції застосовані правомірно та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Головним державним інспектором Головного управління ДПС у Харківській області Хаустовою Юлією Олександрівною проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» за грудень 2021 року, вересень 2022 і серпень 2023 року.

За результатами проведення вказаної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» №34546/20-40-04-14-03 від 14.11.2023 (далі Акт) за грудень 2021 року, вересень 2022 року і серпень 2023 року.

Вказаний Акт отримано платником податків 04.12.2023. За результатом проведення перевірки сформовані висновки, щодо порушення ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки контролюючим органом викладено такі висновки: дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» граничних термінів реєстрації податкових накладних: №520 від 16.12.2021 з граничним терміном реєстрації до 27.05.2022, фактична реєстрація відбулась 01.06.2022 ( 5 днів прострочення), складена на суму 1461617,60 грн; №521 від 16.12.2021 з граничним терміном реєстрації до 27.05.2022, фактична реєстрація відбулась 01.06.2022 ( 5 днів прострочення), складена на суму 387252,40 грн; №333 від 30.09.2022 з граничним терміном реєстрації до 15.10.2022, фактична реєстрація відбулась 18.10.2022 (3 дні прострочення), складена на суму 120360,00 грн; №27 від 25.08.2023 з граничним терміном реєстрації до 18.09.2023, фактична реєстрація відбулась 20.09.2023 ( 2 дні прострочення), складена на суму 0,00 грн обсяг постачання (без ПДВ) 752, грн.

Не погодившись із вказаними висновками Акту, Позивач надав до Відповідача відповідні заперечення від №116 від 29.12.2023, щодо помилкового нарахування штрафних санкцій за прострочення реєстрації рахунків коригування №520 від 16.12.2021; №521 від 16.12.2021; №333 від 30.09.2022.

За результатами розгляду вказаних заперечень, Відповідач листом за №877/6/20-40-04-14-09 від 10.01.2024 повідомив, що вказані заперечення Позивача залишені без задоволення, а висновки Акту залишено без змін.

Вищезазначений Акт від 14.11.2023 став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.01.2024 №0024880414 за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (підкреслено) за період фінансово-господарської діяльності платника податків: грудень 2021, вересень 2022, серпень 2023, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 196 938,05 грн.

ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» 06.02.2024 отримано податкове повідомлення-рішення №0024880414 від 16.01.2024 про застосування штрафу в сумі 196 938,05 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Позивач 16.02.2024, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до ДПС України, яка була отримана контролюючим органом 20.02.2024.

ДПС України 07.03.2024 рішенням за №6332/6/99-00-06-03-02-06 продовжено строк розгляду скарги ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» до 19.04.2024 (включно).

ДПС України 17.04.2024 рішенням за №11077/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» на податкове - повідомлення рішення №0024880414 від 16.01.2024 було залишено без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області залишено без змін.

Позивач не погоджуючись з рішенням контролюючого органу звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Вказаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, положення ПК України закріплюють обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У подальшому, 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX (далі по тексту - Закон України №533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону України №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2021 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020.

Постановою «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651 Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

Проте, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні був введений воєнний стан, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі по тексту - Закон України №2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Приписами підпунктів 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-IX внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Цими змінами у законодавство не була зупинена дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Наведене вказує на те, що з 07.03.2022 фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.

Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Натомість підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов`язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов`язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Обидві зазначені норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб`єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми підпункту 69.1 передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як положення пункту 52-1 передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 застосовувався під час карантинного мораторію, тоді як підпункт 69.1 застосовувався після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття підпункту 69.1 на той час не виключала необхідності застосування пункту 52-1, якщо існують відповідні умови («карантинний» мораторій).

Проте, правове регулювання спірних правовідносин у зв`язку із продовженням воєнного стану змінилося з 27.05.2022.

Так, 27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX (далі по тексту - Закон України №2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов`язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом України №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Окрім цього, Закон України №2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23 дійшов висновку про те, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону України №2260-ІХ), який із 27.05.2022 чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.

Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.

При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.

Суд звертає увагу, що спірні звітні документи: №520 від 16.12.2021; №521 від 16.12.2021; №333 від 30.09.2022 є саме рахунками коригування податкових накладних, а не податковими накладними, як про це зазначено в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, а саме: РК №520 від 16.12.2021 до ПН №468 від 13.12.2021; РК №521 від 16.12.2021 до ПН №465 від 07.12.2021; РК №№333 від 30.09.2022 до ПН №208 від 04.08.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки коригування №520 від 16.12.2021 фактично реєстровано 01.06.2022; №521 від 16.12.2021 фактично реєстровано 01.06.2022; №333 від 30.09.2022 фактично реєстровано 18.10.2022; №27 від 25.08.2023 з граничним терміном реєстрації до 18.09.2023, фактично реєстровано 20.09.2023.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що оскільки строк реєстрації спірних у цій справі податкових накладних настав вже після 27.05.2022, вони не підпадали під дію мораторію.

Відповідно до положень пункту 201.10 ПК України, строк реєстрації визначений для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Позивач, ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ», як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище рахунки коригувань: РК №520 від 16.12.2021 до ПН №468 від 13.12.2021 отримав 01.06.2022 (т.1 ст.149); РК №521 від 16.12.2021 до ПН №465 від 07.12.2021 отримав 01.06.2022 (т.1 ст.155); РК №№333 від 30.09.2022 до ПН №208 від 04.08.2022 отримав 14.10.2022 (т.1 ст.167).

Тобто реєстрація вищезазначених документів здійснена в належний строк.

Що узгоджується з висновками контролюючого органу Акту від 10.10.2023 №30527/20-40-07-04-05/33901492 документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» з 01.01.2017 до 30.06.2023 (т.1 ст.103).

Щодо податкової накладної/рахунку коригувань № 27 від 25.08.2023 суд зазначає, що позивачем не надавались до контролюючого органу заперечення, щодо помилковості нарахування штрафної санкції за прострочення реєстрації цього документа. Також, до суду позивачем не надано жодних доказів на підтвердження помилковості висновків контролюючого органу в цій частині Акту перевірки, позивачем сума штрафних санкцій в цій частині за змістом позовної заяви також не оскаржується.

Відтак, рахунки коригування РК №520 від 16.12.2021 до ПН №468 від 13.12.2021; РК №521 від 16.12.2021 до ПН №465 від 07.12.2021 та РК №333 від 30.09.2022 до ПН №208 від 04.08.2022 позивачем зареєстровані в межах визначеного положеннями статті 201 ПК України строку, а тому податковий орган дійшов помилкових висновків під час камеральної перевірки від 14.11.2023 в частині прострочення реєстрації рахунків коригування РК №520 від 16.12.2021; РК №521 від 16.12.2021 та РК №№333 від 30.09.2022, що стало наслідком прийняття протиправного податкового повідомлення рішення в частині завищення розміру штрафних санкцій на суму, згідно з розрахунком штрафних санкцій (т.1 ст. 34), - 196 923 грн.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10 серпня 2023 року у справі №160/1998/19, від 29 липня 2021 року у справі №1340/5541/18, від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Такий висновок також підтримано у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 500/159/24, та у постанові від 20.03.2025 у справі № 380/29209/23, що свідчить про усталеність правової позиції з даного питання.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2023 № 0024880414 в частині збільшення розміру нарахованих штрафних санкцій за прострочення реєстрації рахунків коригування РК №520 від 16.12.2021; РК №521 від 16.12.2021 та РК №№333 від 30.09.2022 на суму 196923 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок), суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів частини третьої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із прибуттям сторін та їх представників належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" (Клієнт) та адвокатом Феленком Сергієм Олександровичем укладено Договір про надання правової допомоги № 13/02-24.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: Договір про надання правової допомоги № 13/02-24 від 13.02.2024; акт наданих послуг від 13.07.2024 №2 до договору № 13/02-24 від 13.02.2024 та Рахунок-фактуру № СФ-2 від 06 травня 2024 на суму 15000 грн, цільове призначення платежу оплата за надання послуг з правничої допомоги.

Отже, вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.

Також суд зазначає, що відповідачем заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу до суду не подавалось.

Проаналізувавши наведене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, розмір позовних вимог, ціну позову, також суд керується вимогами розумності співмірності і справедливості та приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" (вул. Поздовжня, буд. 2, м. Харків, 61085 ЄДРПОУ 33901492) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2023 № 0024880414 в частині збільшення розміру нарахованих штрафних санкцій за прострочення реєстрації рахунків коригування РК №520 від 16.12.2021; РК №521 від 16.12.2021 та РК №№333 від 30.09.2022 на суму 196923 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФОРТ" (вул. Поздовжня, буд. 2, м. Харків, 61085 ЄДРПОУ 33901492) сплачений судовий збір у сумі 2422 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 40 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.В. Мельников