Рішення № 127768593, 29.05.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року Справа № 480/10768/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10768/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 183450033142 від 25.09.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Віннцькій області включити до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.02.1983 р., включаючи періоди: з 13.02.1982 по 16.02.1987 р.; з 13.04.1987 по 12.09.1994 та 28.03.1995 по 03.08.1995 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2024 року про призначення пенсії за віком.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.09.2024 позивач після досягнення віку 63 років, через особистий кабінет на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся за призначенням пенсії за віком. Разом із заявою було подано необхідні для призначення пенсії документи. За результатами розгляду його заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Віннцькій області було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стахового стажу.

Позивач стверджує, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоду його трудової діяльності відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.02.1983, оскільки в трудовій книжці некоректно виправлено дату народження. На переконання позивача, працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто працівником. Вказує, що недоліки заповнення трудової книжки не є підставою для висновку про відсутність трудового стажу.

Також, як зазначає позивач, відповідач протиправно не зарахував до його страхового стажу період трудової діяльності з 13.02.1982 по 16.02.1987 року в колгоспі "Червона Зірка", оскільки відсутня інформація про кількість відпрацьованих вихододнів, встановлений річний мінімум. Вказує, що з метою підтвердження вказаного періоду трудової діяльності позивач звертався до архівної установи і отримав довідку про підтвердження його трудового стажу від 14.10.2024 року № 299, зі змісту якого вбачається, що у спірний період він працював механізатором в колгоспі «Червона зірка», в с. Супрунівка Білопільського району.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу періоду трудової діяльності позивача з 13.04.1987 по 12.09.1994 та з 28.03.1995 по 03.08.1995 року на посаді тракториста у Сумському м`ясокомбінаті, оскільки записи в трудовій книжці позивача записи посвідчено печаткою з реквізитами УССР і потребуть уточнення, зауважив, що виключно трудова книжка є тим первинним і визначальним документом, на підставі якого відповідач має право роботи висновок про наявність чи відсутність відповідного трудового стажу. При цьому вказав, що згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 вбачається, що 14.04.1987 року його будо прийнято до Сумського м`ясокомбінату, а 12.09.1994 року звільнено; 28.03.1995 року прийнято до Сумського м`ясокомбінату на посаду тракториста, 03.09.1995 року звільнено за власним бажанням.

З урахування наведеного, вважає, що стаж роботи позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком є достатнім, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.12.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.09.2024 у віці 63 роки звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заяву позивача та надані нею документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання.

За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії, доданих до неї документів та наявних відомостей, органом Пенсійного фонду встановлено, що до страхового стажу не можливо зарахувати періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки виправлення дати народження власника трудової книжки внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, (до цього-Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань №162 від 20.06.1974р.), відповідно до якої, зміна записів у трудових книжках виконується уповноваженим органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, тощо) і з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється попередній запис, записуються нові дані і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженим ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Звертає увагу суду, що період роботи в колгоспі з 13.02.1982р по 16.02.1987р. можливо буде зарахувати тільки після надання уточнюючої довідки про фактичну кількість відпрацьованих вихододнів.

Так, відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, слід взяти до уваги, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві без поважних причин, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такомупорядку: загальна кількість відпрацьованих трудоднів ділиться на 25,4 (роз`яснення Мінпраці № 17 від 17.05.1992). Отже, період роботи в колгоспі зараховується за фактичною тривалістю. Відповідно до вимог постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 Про трудові книжки колгоспників в трудову книжку колгоспника, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання.

Періоди роботи з 13.04.1987р по 12.09.1994р та з 28.03.1995р по 03.08.1995р. потребують уточнення, оскільки записи посвідчено печаткою з реквізитами УССР, однак така держава на дату звільнення заявника перестала існувати. Уточнююча довідка з даними про реорганізацію відсутня.

Так, відповідно до п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться відповідний запис, а у графі 4 проставляється підстава перейменування наказ (розпорядження), його дата і номер.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 10.05.2012 №75/06/186-112, до трудових книжок працівників слід внести запис про реорганізацію за аналогією до перейменування підприємства (п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

З огляду на викладене, страховий стаж позивача склав 9 років 1 місяць 10 днів. За таких обставин, органом Пенсійного фонду прийнято законне та обгрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю страхового стажу необхідної тривалості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.09.2024 ОСОБА_1 через особистий кабінет на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 42).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду заяви позивача 25.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення № 183450033142 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 30).

При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що на момент звернення вік позивача становить 63 років, страховий стаж - 09 років 01 місяць 10 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано періоди згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки виправлення дати народження власника трудової книжки внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, (до цього-Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 від 20.06.1974р.), відповідно до якої, зміна записів у трудових книжках виконується уповноваженим органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, тощо) і з посиланням на номер та дату цихдокументів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється попередній запис, записуються нові дані і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженим ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Також вказано, що період роботи в колгоспі з 13.02.1982 р. по 16.02.1987 р. можливо буде зарахувати після надання уточнюючої довідки про фактичну кількість відпрацьованих вихододнів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Періоди роботи з 13.04.1987 р. по 12.09.1994 р. та з 28.03.1995 р. по 03.08.1995 р. потребують уточнення, оскільки записи посвідчено печаткою з реквізитами УССР, однак така держава на дату звільнення заявника перестала існувати, Уточнююча довідка з даними про реорганізацію відсутня.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення від 25.09.2024 № 183450033142, якими відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, протиправним, останній звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначаєЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону № 1058-ІVособи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Суд встановив, що позивач досяг 60-річного віку 02.08.2021. Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком після набуття ним встановленого законом 60-річного віку, його загальний страховий стаж повинен був становити не менше 28 років.

За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч.ч. 2, 3ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Згідно зі статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 № 159/4178/16-а.

Як встановлено судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від20.02.1983 наявні такі записи (а.с.15-22):

- 13.02.1982 - прийнятий в колгосп "Червона Зірка" механізатором відповідно до поданої заяви (рішення правління);

- 16.02.1987 - звільнений з колгоспу "Червона Зірка" у зв`язку зі зміною місця проживання (рішення правління від 15.02.1987);

-13.04.1987 - прийнятий трактористом на екскаватор до гаражу на два місяці тимчасово в "Сумський м`ясокомбінат" (наказ від 09.04.1987 № 74);

- 12.09.1994 - звільнений з роботи за появу у нетверезому стані відповідно до п.7 ст. 40 КЗпП України (наказ від 14.09.1994 № 118);

- 28.03.1995 - прийнятий трактористом на трактор в "Сумський м`ясокомбінат" (наказ від 03.04.1995 № 38);

- 03.08.1995 - звільнений за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) (наказ від 22.08.1995 № 120);

- 20.08.2004- прийнятий на посаду апаратника підгтовки сировини, н./ф і готової продукції в цех по виробництву лаків пентафталевих алкідних в Сумський філіал ТОВ "Імпульс" (наказ від 20.08.2004 № 082004-02);

- 01.03.2006 - звільнений за власним бажанням (п. 1 ст.38 КЗпП України) (наказ від 01.03.2006 № 26/1-к);

- 17.06.2018 - прийнятий в ТОВ "СМНВО" охоронником другого класу (наказ від 13.06.2018 № 130/к);

- 25.06.2019 - звільнено ТОВ "СМНВО" за його згодою за п. 5 ст. 36 КЗпП України) (наказ від 18.06.2019 № 218/к);

- 26.06.2019 - прийнятий в порядку переведення з ТОВ "СМНВО" в управління охорони та режиму охоронником другого класу в ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (наказ від 189.06.2019 № 3171/вк);

- ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" перейменоване на АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (наказ від 01.08.2019 № 164);

- 20.02.2020 - звільнено у зв`язку з переведенням працівника за його згодою в АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг" на підставі п. 5ст. 36 КЗпП України (наказ від 20.02.2020 № 1005/вк);

- 21.02.2020 - прийнятий в порядку переведення з АТ "Сумське НВО" в управління охорони та режиму охоронником другого класу (наказ від 20.02.2020 № 113/вк);

- 01.09.2024 - переведено в тому ж підрозділі охоронником першого класу (наказ від 25.08.2021 № 4936/вк);

- 19.05.2022- переведено в тому ж підрозділі на посаду помічника- начальника варти (наказ від 18.05.2022 № 1467/вк).

Суд звертає увагу, що записи в трудовій книжці не містять перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали їх суть чи перекручували їх зміст, та виконані акуратно, чорнилом, завірені підписом уповноваженої особи та печатками підприємства.

Поряд з цим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем не було зараховано до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди його роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.02.1983, оскільки виправлення дати народження власника трудової книжки внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.

Так, з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідальним працівником на титульній сторінці трудової книжки внесено запис про виправлення у даті народження власника, а саме зазначено:"дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 виправлена згідно з паспортом НОМЕР_3 , виданим Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області". Вказаний запис засвідчено підписом відповідальної особи та скріплено печаткою підприємства- роботодавця позивача.

У період внесення вказаного виправлення до трудової книжки позивача (23.01.2001) діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п. 2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників" встановлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Відтак, суд не погоджується із доводами відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.02.1983, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок № 58 (некоректне виправлення на титульному аркуші дати народження власника трудової книжки).

При цьому, наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від06.03.2018 у справі № 127/9055/17.

У даному випадку записи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 містять повні відомості, засвідчені підписом посадових осіб та відбитками печаток.

При цьому, суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність виправлень дати народження власника трудової книжки на титульній сторінці не спростовує факту наявності у позивача відповідного стажу роботи.

Також, за змістом оскаржуваного рішення у межах спірних правовідносинах питання полягає у правомірності незарахування відповідачем до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його трудової діяльності з 13.02.1982 по 16.02.1987 в колгоспі «Червона Зірка», оскільки відсутня інформація про кількість відпрацьованих вихододнів, встановлений річний мінімум.

За приписами статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Так, до 01.01.2004 стаж підтверджується документально, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 (а.с. 15-22), в межах спірних періодів роботи, що розглядаються, встановлено, що позивач працюв механізвтором у колгоспі "Червона Зірка" у період з 13.02.1982 по 16.02.1987, при цьому позивач:

за 1982 рік - відпрацював 273 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270;

за 1983 рік - відпрацював 282 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270;

за 1984 рік - відпрацював 251 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270;

за 1985 рік - відпрацював 321 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270;

за 1986 рік - відпрацював 289 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270.

Отже, записи в трудовій книжці містять записи про роботу ОСОБА_1 у період з 13.02.1982 по 16.02.1987 у колгоспі "Червона Зірка" з інформацією про прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві, а також про фактичне виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у період з 1982 по 1986 рр.

Разом з цим, трудова книжка позивача не містить записів про встановлений у вказаному колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання чи не виконання позивачем річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис, за 1987 рік.

При цьому, позивач зазначив, що з метою підтвердження періоду трудової діяльності позивач звертався до архівної установи і отримав довідку КУ "Трудовий архів Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області" від 14.10.2024 № 299 про трудову діяльність ОСОБА_1 у колгоспі "Червона Зірка" (а.с.25).

Так, зі змісту вказаної довідки вбачається, що згідно книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за 1982 - 1986 р.р по колгоспу «Червона Зірка» с. Супрунівка Білопільського району Сумської області, значаться наступні дані про роботу гр. ОСОБА_1 в даному господарстві: за 1982 рік - кількість відпрацьованих людино-днів 273, при встановленому мінімумі 270, за 1983 рік - кількість відпрацьованих людино-днів 282, при встановленому мінімумі 270; за 1984 рік - кількість відпрацьованих людино-днів 251, при встановленому мінімумі 270; за 1985 рік - кількість відпрацьованих людино-днів 321, при встановленому мінімумі 270; за 1986 рік - кількість відпрацьованих людино-днів 289, при встановленому мінімумі 270.

Водночас, у довідці зазначено, що відомості про ОСОБА_1 за 1987 рік в книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспника по колгоспу «Червона Зірка» - відсутні.

У контексті наведеного, суд зазначає, що обставини, які підлягають встановленню у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, і відсутність повного об`єму необхідних для реалізації прав позивача документів та відсутність повноти записів у наявних підтверджуючих стаж документах не може ставитися у вину позивачу, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Так, як вже зазначалося, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства та не повинен контролювати роботодавця з цього питання. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Тому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, 21.02.2018 по справі №687/975/17, постанові від 06.03.2018 по справі №127/9055/17.

Водночас, відповідачем не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо періоду його трудової діяльності з 13.02.1982 по 16.02.1987 року на посаді механізатора в колгоспі «Червона Зірка», зокрема, запис про прийом на роботу, та запис про його звільнення, з огляду на те, що інформація про прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві, а також про фактичне виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у період з 1982 по 1986 рр. зазначена, як у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 20.02.1983, так і в архівній довідці КУ "Трудовий архів Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області" від 14.10.2024 № 299, при цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, що позивач у спірний період роботи не працював в колгоспі «Червона Зірка», або не виконував встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи в колгоспі «Червона Зірка» є протиправною, а вказаний період роботи підлягає зарахуванню до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії.

Разом з тим, за змістом позовної заяви та оскаржуваного рішення у межах спірних правовідносинах питання полягає також у правомірності незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду його роботи з 13.04.1987 по 12.09.1994 та з 28.03.1995 по 03.08.1995, оскільки записи посвідчено печаткою з реквізитами УССР, однак така держава на дату звільнення заявника перестала існувати, а уточнююча довідка з даними про реорганізацію відсутня.

Так, як встановлено судом, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 (а.с.15-22) щодо спірного періоду наявні такі записи:

-13.04.1987 - прийнятий трактористом на екскаватор до гаражу на два місяці тимчасово в "Сумський м`ясокомбінат" (наказ від 09 квітня 1987 року № 74);

- 12.09.1994 - звільнений з роботи за появу у нетверезому стані відповідно до п.7 ст. 40 КЗпП України (наказ від 14 вересня 1994 року № 118);

- 28.03.1995 - прийнятий трактористом на трактор в "Сумський м`ясокомбінат" (наказ від 03 квітня 1995 року № 38);

- 03.08.1995 - звільнений за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) (наказ від 22 серпня 1995 року № 120).

Таким чином, суд зауважує, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача з 13.04.1987 по 12.09.1994 . та з 28.03.1995 по 03.08.1995, а також містить посилання на відповідні накази, на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. В графі щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточностей.

При цьому, суду не надано доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.

Доводи відповідача щодо необхідності надання позивачем уточнюючої довідки, оскільки записи посвідчено печаткою з реквізитами УССР, суд вважає необґрунтованими, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що в даному випадку не встановлено.

Окрім того, постанова Верховної Ради України від 11.05.1992 №2318-ХІІ «Про заходи забезпечення виконання вимог дозвільної системи» та Інструкція про порядок видачі дозволів та виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 №643, не містять положень про не чинність фактично існуючих печаток та штампів та обов`язок їх заміни.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №275/615/17.

Отже, отримання чи не отримання підприємством печатки нового зразка не повинно відображатись на правах особи, в трудовій книжці якого записи про періоди роботи завірені печаткою старого зразка. Наявність печатки УССР жодним чином не спростовує факту наявності страхового стажу та не створює наслідків недійсності відповідного запису.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Виявлені відповідачем недоліки в заповненні трудової книжки не є такими, що виключають можливість зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відмовляючи зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.02.1983 року, в тому числі періоду його роботи з 13.02.1982 по 16.02.1987 р. в колгоспі "Червона Зірка" на посаді механізатора, а також пеіоду роботи з 13.04.1987 по 12.09.1994 та з 28.03.1995 по 03.08.1995 на посаді тракториста у Сумському м`ясокомбінаті, діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.09.2024 № 183450033142, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині- задоволенню.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов`язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 18.09.2024 з зарахуванням до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періодів трудової діяльності позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 року, в тому числі періоду його роботи з 13.02.1982 по 16.02.1987 на посаді механізатора в колгоспі "Червона Зірка", а також періоду роботи з 13.04.1987 по 12.09.1994 та з 28.03.1995 по 03.08.1995 на посаді тракториста у Сумському м`ясокомбінаті та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Взнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 25.09.2024 № 183450033142.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії від 18.09.2024 з зарахуванням до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періодів трудової діяльності ОСОБА_1 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.02.1983 року, в тому числі періоду роботи з 13.02.1982 по 16.02.1987 на посаді механізатора в колгоспі "Червона Зірка", а також періоду роботи з 13.04.1987 по 12.09.1994 та з 28.03.1995 по 03.08.1995 на посаді тракториста у Сумському м`ясокомбінаті, та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко