Рішення № 127768206, 29.05.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 826/7878/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 позов ОСОБА_1 задоволено :

- визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04.05.2018 року №201-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.05.2018 №213-о "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018.

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 по 02.04.2019 у розмірі 97615 гривень 50 коп.;

- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4 488 грн. 75 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

- зобов`язано Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Окружного адміністративного суду міста Києва протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.

Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволені частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 в справі №826/7878/18 у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 прийнято адміністративну справу № 826/7878/18 до провадження у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Пенсійний фонд України 12.05.2021 подав до Окружного адміністративного суду м.Києва відзив на позов від 07.05.2021 №2800-0604-7/21565, у якому зазначив, що Розділом II Порядку № 100, визначені періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата, зокрема, абзацом 3 пункту 2 якого передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Верховний Суд в постанові від 26.08.2020 у справі № 501/2316/15-ц (реєстраційний № в ЄДРСР 91186241) зробив наступні правові висновки: вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обчислюється, починаючи з дня звільнення особи і закінчується днем її поновлення на роботі; якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100; премії є одноразовими, а тому не підлягають врахуванню під час обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюються із заробітку працівника який безпосередньо працював перед подією. Отже, Пенсійний фонд України вважає, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу Позивача судами першої та апеляційної інстанції здійснений вірно та відповідно до приписів чинного законодавства України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 21.05.2021 подало до Окружного адміністративного суду м.Києва відзив на позов від 19.05.2021 №2300-08-01-8/29065, у якому зазначено, що суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плата осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно із пунктом 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих дві/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Розділом II Порядку № 100, визначені періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата, зокрема, абзацом 3 пункту 2 якого передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Слід зазначити, що в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 колегією суддів взято до уваги посилання позивача зазначене в касаційній скарзі, щодо незастосування судами попередніх інстанцій при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу пункту 10 Порядку № 100. Пунктом 10 цього Порядку передбачалося корегування середнього заробітку у разі підвищення посадових окладів під час розрахунку середньої заробітної плати. Проте, пункт 10 Порядку № 100 скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100". Отже, він не може бути застосований під час вирішення даного спору. Виходячи з вищевказаного, обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється із заробітку працівника який безпосередньо працював перед подією. Крім того, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 826/7878/18 Пенсійним фондом України виданий наказ від 14.04.2019 № 142-0, згідно з якого поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018. Оскільки структура та штатний розпис Головного управління на 2019 рік не містить штатну посаду "начальник управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області", фонду оплати праці згідно з кошторисом на утримання зазначеної посади не передбачено, відповідно розмір посадового окладу визначити неможливо.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3863-IX від 16.07.2024) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва, утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу прийнято до провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.03.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. У поясненнях відповідач зазначив, що Розділом II Порядку № 100, визначені періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата, зокрема, абзацом 3 пункту 2 якого передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 10 цього Порядку передбачалося корегування середнього заробітку у разі підвищення посадових окладів під час розрахунку середньої заробітної плати. Проте, пункт 10 Порядку № 100 скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100". Отже, він не може бути застосований під час вирішення даного спору. Виходячи з вищевказаного, обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється із заробітку працівника який безпосередньо працював перед подією. Варто зазначити, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області припинено 04.04.2017. В структурі та штатному розписі Головного управління на 2018, 2019 роки посада начальника управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області - відсутня, окрім того і відсутня рівнозначна посада на яку ОСОБА_1 поновлено рішенням суду, як результат в новому штатному розписі відсутній і посадовий оклад. Крім того, діяльність державного органу, в якому ОСОБА_1 поновлено, припинена до часу прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році" від 25.01.2018 № 24, оклад ОСОБА_1 з часу поновлення йому не підвищений, посадовий оклад за посадою з відмінними функціональними обов`язками не може бути взятий до розрахунку його середнього заробітку, а отже, підвищення окладу для посади, яку очолював ОСОБА_1 , не передбачене. Тому підстави для застосування коригування середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на коефіцієнт підвищення посадових окладів державних службовців відсутні (дане питання було предметом дослідження у судових справах № 580/2129/19, №580/1858/19, № 580/1516/19). Головним управлінням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 по справі № 580/7878/18 виконано в межах суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 4488,75 грн без відрахування податків і зборів. ОСОБА_1 було здійснено нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку за березень 2018 року при звільненні 05.05.2018 за період з 05.05.2018 до 04.06.2019 в сумі 111774,76 грн без урахування обов`язкових податків та зборів (рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 580/2499/19, що набрало законної сили 27.07.2021).

14.03.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення Пенсійного фонду України, в яких відповідач зазначив, що При розрахунку суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу судом встановлено, що сума нарахованої заробітної плати Позивача у січні 2017 року (за 12 робочих днів) становить 5130,00 грн та у лютому 2017 року (за 9 робочих днів) 3847,50 грн. Отже, середньоденна заробітна плата Позивача становить 427,50 грн. (8977,50 грн./21 день). На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 823/653/17 наказом Пенсійного фонду України від 24.04.2018 № 183-О Про поновлення на посаді ОСОБА_1 , позивача поновлено на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03.04.2017. Наказом Пенсійного фонду України від 04.05.2018 № 201-О, який оголошено 05.05.2018 наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 213-О, позивача звільнено. Оскільки в період з 03.04.2017 по 04.05.2018 Позивач не отримував заробітну плату залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення), складові заробітної плати по посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області не підвищувались. Тому відсутні правові підстави для нарахуванння коєфіцієнту підвищення посадового окладу за цією посадою. у структурі та штатному розписі Головного управління на 2018, 2019 роки посада начальника управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області - відсутня, окрім того і відсутня рівнозначна посада на яку ОСОБА_1 поновлено рішенням суду, як результат в новому штатному розписі відсутній і посадовий оклад. Оклад часу поновлення ОСОБА_1 на посаді не підвищувався, посадовий оклад за посадою з відмінними функціональними обов`язками не може бути взятий до розрахунку, то підвищення окладу для посади, яку очолював ОСОБА_1 , не передбачене. Тому підстави для застосування коригування середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на коефіцієнт підвищення посадових окладів державних службовців відсутні.

31.03.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на пояснення відповідачів, у яких позивач, зазначаючи про невиконання відповідачами судових рішення, наполягав на правомірності своїх вимог.

08.05.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про терміни розгляду справи.

Згідно наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 № 46/12 суддя Удовіченко С.О. у період з 05.05.2025 по 23.05.2025 перебував у щорічній відпустці.

Згідно наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 №59/12 суддя Удовіченко С.О. 26.05.2025 перебував у щорічній відпустці.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як слідує з рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 по даній справі:

" ОСОБА_1 , наказом Черкаського обласного управління Пенсійного фонду України від 16 серпня 2000 року №90/ос ОСОБА_1 призначено з 16 серпня 2000 року на посаду начальника Тальнівського районного відділу Пенсійного фонду України.

Наказом Черкаського обласного управління Пенсійного фонду України від 24 травня 2002 року №34/ос ОСОБА_1 з 24 травня 2002 року призначено на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі, звільнивши з посади начальника Тальнівського районного відділу Пенсійного фонду України.

Відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі від 01 червня 2002 року №5/ос ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі з 01 червня 2002 року, згідно наказу Черкаського обласного управління Пенсійного фонду України від 24 травня 2002 року №34/ос.

Наказом Пенсійного фонду України від 26 грудня 2016 року №177 з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та у зв`язку із скороченням посад, призначення на які і звільнення з яких здійснює Голова правління Пенсійного фонду України, начальників Головних територіальних управлінь Пенсійного фонду України в областях, зобов`язано попередити про наступне вивільнення осіб, які працюють на посадах, звільнення з яких віднесено до повноважень Голови правління Пенсійного фонду України та запропонувати особам, вказаним в пункті 1.1. цього наказу, іншу роботу у відповідному управлінні.

Наказом Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року №213-о «Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (пункт 4 наказу).

Наказом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області від 30 березня 2017 року №17-о пункт 4 наказу Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року №213-о оголошено ОСОБА_1 .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, яка набрала законної сили на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, у справі №823/653/17 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме:

1. визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року №213-о «Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;

2. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року;

3. стягнуто зі Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 90630,00 грн без урахування обов`язкових податків та зборів;

4. допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року;

5. звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення зі Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного місяця у розмірі 4488,75 грн без урахування обов`язкових податків та зборів.

6. в частині позовних вимог про визнання протиправними дій голови правління Пенсійного фонду України Зарудного О.Б., пов`язаних із виданням і підписанням п. 4 наказу Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року №213-о «Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області» у задоволенні позову відмовлено.

7. зобов`язано Пенсійний фонд України та Звенигородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили

(http://reyestr.court.gov.ua/Review/72291023, http://reyestr.court.gov.ua/Review/73521434).

Наказом Пенсійного фонду України від 24 квітня 2018 року №183-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №823/653/17.

При цьому, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області реорганізовано шляхом приєднання до Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області і на день розгляду справи проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 квітня 2017 року за №10141120011000363.

В той же час, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року №821 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Звенигородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області і на день розгляду справи проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 31 березня 2018 року внесено відповідний запис за №10041340000000846.

Тобто, судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є правонаступником Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, яке, відповідно, було правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області.

Згідно наданої суду копії реєстру відправлених листів №626 від 27 квітня 2018 року, на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 27 квітня 2018 року Пенсійним фонду України направлено 2 примірника наказу №183-о.

Як вбачається з наданої суду копії наказу №183-о, яка була направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, 04 травня 2018 року ОСОБА_1 ознайомився з вказаним наказом о 09 годині 45 хвилин.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2018 року позивачу надано пропозиції за вакантними посадами в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області станом на 04 травня 2018 року, з якою позивач ознайомлений 04 травня 2018 року, про що свідчить відповідна розписка на вказаній пропозиції.

У відповідності до наданої суду копії Акта без номера від 04 травня 2018 року, складеного працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, вказаний акт складено про те, що 04 травня 2018 року о 09 годині 45 хвилин у кабінеті №64 Головного управління після ознайомлення ОСОБА_1 з наказом Пенсійного фонду України від 24 квітня 20118 року №183-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » ОСОБА_2 нагадав ОСОБА_1 , що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року та відповідно до статті 49-2 КЗпП України, частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» у січні 2017 року його було попереджено про наступне вивільнення. ОСОБА_2 також повідомив, що Звенигородське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року №821 реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано вичерпний перелік вакантних посад у Головному управлінні станом на 04 травня 2018 року.

Крім того, у вказаному акті також зазначено, що після ознайомлення з вакансіями ОСОБА_1 запропоновано вибрати одну із вакантних посад у Головному управлінні, на що ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібно від одного до двох місяців для прийняття рішення стосовно наданих пропозицій.

Станом на 16 годину 00 хвилин 04 (закінчення робочого дня) від ОСОБА_1 до Головного управління не надходила заява про призначення на посаду в Головне управління.

Наказом Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 »№201-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», з яким позивач ознайомився 05 травня 2018 року.

05 травня 2018 року наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №213-о ОСОБА_1 оголошено Наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 » №201-о.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 02.04.2019 по справі № 826/7878/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України від 04.05.2018 №201-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.05.2018 №213-о "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04.05.2018 №201-о "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, місто Черкаси, вулиця Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 по 02.04.2019 у розмірі 97 615 (дев`яносто сім тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 50 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4488 (чотири тисячі вісімдесят вісім) грн 75 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів. Зобов`язано Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Окружного адміністративного суду міста Києва протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.

Постановою Верховного суду від 18.03.2021 по справі № 826/7878/18 касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 в справі №826/7878/18 у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Скасовуючи вищевказані рішення, в частині, Верховний Суд виходив з того, що судами не було встановлено факту підвищення чи не підвищення посадового окладу позивача та складових його заробітної плати з метою здійснення належного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не було з`ясовано чи передбачає зміна структури заробітної плати з одночасним збільшенням посадових окладів, інші зміни чи вимоги до розрахунку середнього заробітку, а також відповідно не встановлено розмір підвищення посадового окладу, не розраховано коефіцієнт такого підвищення, про застосування якого ОСОБА_1 просив у позовній заяві. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій частини третьої пункту 3 розділу ІІІ Порядку стосовно стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, про, що зазначається в резолютивній частині судового рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою КМУ від 08.02.1995 №100 затверджено "Порядок обчислення середньої заробітної плати" (далі по тексту - Порядок №100 / в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 2 Порядку №100 працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

У пункті 3 Порядку № 100, передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку №100).

За приписами пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У свою чергу посилання відповідачів на скасування постановою КМУ від 09.12.2020 № 1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100" пункту 10 Порядку №100, а тому останній не може бути застосований під час вирішення даного спору, суд вважає безпідставним, оскільки спірні правовідносини охоплені періодом з 05.05.2018 по 02.04.2019.

З урахуванням пункту 47 постанови Верховного Суду у даній справі, судом витребувано від відповідачів, зокрема, довідки про розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 , яка б підтверджувала чи спростовувала факт нарахування й виплати йому заробітної плати у період з моменту його поновлення на посаді та по день звільнення з займаної посади.

Листом від 14.03.2025 Пенсійний фонд України повідомив суд, що "позивачу 04.05.2018 о 09 годині 45 хвилин оголошено наказ 24.04.2018 № 183-О про поновлення його на посаді та 05.05.2018 оголошено наказ від 04.05.2018 року № 201-О про його звільнення. Наведене свідчить про те, що Позивач не виконував трудової функції, покладеної на начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з дати поновлення 03.04.2017 по дату звільнення 04.05.2018. Облік його робочого часу та нарахування йому заробітної плати за даний період не здійснювалися. Останній період за який Позивачу здійснювалося нарахування заробітної плати та який відповідно до положень Порядку № 100 може бути врахований для визначення середньоденного заробітку є січень та лютий 2017 року. Оскільки в період з 03.04.2017 по 04.05.2018 позивач не отримував заробітну плату залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення), складові заробітної плати по посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області не підвищувались".

Однак, згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.11.2019 №95639/05-03 розмір середньоденного заробітку позивача становив 427,50 грн.

Відповідно до постанови КМУ від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівникам державних органів" розмір посадового окладу керівника самостійного управління, служби територія одного або кількох районів, міст обласного значення становить 5300 грн.

Згідно постанови КМУ від 25.01.2018 № 24 "Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році" розмір посадового окладу керівника самостійного управління, служби територія одного або кількох районів, міст обласного значення становить 7000 грн.

Відповідно до постанови КМУ від 06.02.2019 № 102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" коефіцієнт співвідношень до мінімального розміру посадового окладу керівника самостійного управління, служби територія одного або кількох районів, міст обласного становить 2,13.

Констатуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що в силу вимог пункту 10 Порядку №100 у спірному періоді при визначенні розміру середньої заробітної плати, яка підлягає відшкодуванню за період вимушеного прогулу повинен застосовуватись коефіцієнт підвищення посадових окладів.

Станом на 01.01.2018 коефіцієнт підвищення за посадою позивача становив 1,320754716981132 = 7000 грн/5300 грн.

Скоригований розмір середньоденної заробітної плати становить 564,62 грн = 427,50 грн*1,320754716981132.

Станом на 01.01.2019 коефіцієнт підвищення за посадою позивача становив 1,416981132075472 = 7510 грн/5300грн (де 7506,12 грн = 3524 (два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018) *2,13 (коефіцієнти співвідношень до мінімального розміру посадового окладу)).

Скоригований розмір середньоденної заробітної плати становить 605,76 грн = 427,50 грн*1,416981132075472.

У пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 №13 Пленуму Верховного Суду України зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Період вимушеного прогулу позивача складає 226 робочих дні та обраховується, починаючи з першого дня після звільнення - 05.05.2018 по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 02.04.2019 включно (з 05.05.2018 по 31.05.2018 - 16 робочих днів; з 01.06.2018 по 30.06.2018 - 19 робочих днів, з 01.07.2018 по 31.07.2018 - 22 робочих дня; з 01.08.2018 по 31.08.2018 - 22 робочих дня; з 01.09.2018 по 30.09.2018 - 20 робочих днів; з 01.10.2018 по 31.10.2018 - 22 робочих дня; з 01.11.2018 по 30.11.2018 - 22 робочих дня ; з 01.12.2018 по 31.12.2018 - 20 робочих днів; з 01.01.2019 по 31.01.2018 - 21 робочий день; з 01.02.2019 по 28.02.2019 - 20 робочих днів; з 01.03.2019 по 31.03.2019 - 20 робочих днів, з 01.04.2019 по 02.04.2019 - 2 робочих дня).

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу у 2018 році складає 163 робочих днів, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 92033,06 грн (163* 564,62 грн), кількість днів вимушеного прогулу у 2019 році складає 63 робочих днів, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 38162,88 грн (63* 605,76 грн).

Таким чином з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 по 02.04.2019 у розмірі 130195,94 грн без утримання обов`язкових податків та зборів.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини, суд вважає за необхідне рішення суду у частині стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного місяця у розмірі 18172,80 грн. без утримання обов`язкових податків та зборів - допустити до негайного виконання.

Стосовно вимоги позивача викладеної у запереченнях на пояснення від 30.03.2025 щодо винесення окремої ухвали і направлення її Пенсійному фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону в частині невиконання судового рішення пов`язаного з поновленням ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Однак, в межах розгляду даної справи надається правова оцінка позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно постанови Верховного суду від 18.03.2021 по справі № 826/7878/18, якою скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 в справі №826/7878/18 у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та в цій частині справу направлено на новий розгляд.

Відносно прохання позивача звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності змін у 2020 році частини шостої постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100", в порядку приписів статті 22 Конституції України та вимог статті 7 КАС України, суд зазначає, що при розгляді даної справи спірні правовідносини охоплюють період до прийняття КМУ постанови від 09.12.2020 № 1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100" та як наслідок застосування Порядку №100 в чинній на той момент редакції.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, вул. Бастіонна, 9, м.Київ-14), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, вул. Смілянська, 23, м.Черкаси) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 по 02.04.2019 у розмірі 130195,94 грн без утримання обов`язкових податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного місяця у розмірі 18172,80 грн без утримання обов`язкових податків та зборів

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко